65.Місце і роль у. В сучасному геополітичнму просторі.

Визначення геополітичних інтересів нашої держави потребує врахування як усієї системи глобальних зацікавлень різних країн, так і фактичного розкладу сил — економічних, політичних, військових, ідеологічних — в своєму регіоні. У розташована в Південно-Східній частині Європи, в зоні, де перетинаються три величезні геополітичні масиви — Євроатлантичний, Євразійський та Ісламський. Це має свої + та -. Сьогоденне існування У є перехідним, воно є боротьбою. Визначення національних інтересів У й активізація її зовнішньополітичних зусиль відбувається перш за все на двох рівнях: глобальному і субрегіональному. На глобальному рівні можливості Устали вкрай обмеженими після того, як вона позбулася ядерної зброї та значно скоротила свій військовий потенціал, не компенсувавши цих втрат економічними здобутками. На цьому рівні У є об'єктом тиску з боку глобальних силових потуг: США, ЄС, міжнародних фінансових структур, Росії. Реально посилити свої позиції на глобальному рівні Україна може шляхом структурної модернізації свого економічного потенціалу та масштабної цілеспрямованої експансії в Південно-Східному напрямку. Сприятиме цьому також інтегрування в європейські структури, посилення стратегічного співробітництва з США, розвиток рівноправного партнерства з РФ.

На субрегіональному рівні У є великою державою зі значним потенціалом. Але, на жаль, Україна й на цьому рівні здає свої позиції. Вона втратила контроль над Чорноморським флотом (який має велике регіональне значення); послабився її вплив на Балканських ринках, що пов'язано з закриттям Дунайської транспортної мережі; їй поки що не вдається подолати труднощі з включенням в дію Євроазіатського транспортно-енергетичного коридору. Якщо У й надалі програватиме на своєму субрегіонально-му рівні, то це призведе до того, що й тут вона стане переважно об'єктом тиску з боку інших регіональних сил. Активно діяти вона, отже, зможе лише на локальному рівні, тобто на рівні міждержавного вирішення конкретних питань, здобуваючи тут певні незначні переваги, але все більше і більше втрачаючи геостратегічну перспективу. У не претендує на роль наддержави (а сьогодні — навіть на роль провідної регіональної держави), і тому її зовнішні стосунки мають бути спрямовані головним чином, на забезпечення власних економічних інтересів, що насамперед означає підпорядкування зовнішньої політики України меті оптимального пристосування нашої країни до процесів глобалізації, щоб нейтралізувати їхній негативний та максимізувати їхній позитивний вплив на розвиток національної економіки, а також забезпечити економічну безпеку держави.

66. Порівняльний аналіз поглядів Платона та Аристотеля на кращий державний устрій.

За Платоном (праця Держава) ідеальна держава де: відб-ся розподіл праці відповідно до потреб і природ. обдарування; позбавлення багатства та бідності; чотири чесноти ідеальн. держави : мудра, справедлива, мужня, розсудлива; всі жінки і діти спільні; в подальшому будуть існувати священні шлюби; правителі є філософами. А також виділяє чотири види хибного державного устрою: тимократія, олігархія, демократія, тиранія.

За Аристотелем (праця Політика): монархічне правління, проте більшість влади має належати середньому класу – демократія. Володаря обирають за природні якості, а не за знання. Власність є державною, проте кожен займається своєю роботою на своїй власності. Ідеальна влада є поєднанням багатьох видів влади. Зрівняти людей, щоб вони не хотіли мати більше аніж в них є і не мали такої можливості. Виховання має здійснювати відповідно до державного устрою. Володар має слідкувати аби ніхто не був нічим обділений. З Арістотелем, найкращий держ. устроєм є той, при якому благо за всіх обставин залежить від дотримання двох умов: перше-правильне встановлення завдання і кінцевої мети, всякого роду діяльності, другий-відшукання всякого роду засобів, що ведуть до кінцевої мети.