142. Основні шляхи забезпечення розвитку економічної конкуренції

В. Подолання негативного впливу тіньового сектору економіки на конкуренцію; упорядкування та оптимізація системи державного підтримання окремих суб’єктів господарювання; розроблення і впровадження дієвого механізму контролю за набуттям у власність об’єктів приватизації; захист інтересів України на світових товарних ринках; оптимізація діяльності органів державної виконавчої влади (зокрема, в їх господарській діяльності), місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю, розмежування їх компетенції; удосконалення конкурентного законодавства

143. Інституції здійснення державної політики в економічній конкуренції:

Г. Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів; Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі; Національні комісії регулювання природних монополій; Міністерство закордонних справ України

144. Основні негативні наслідки процесу монополізації економіки

А. Монополії придушують конкуренцію – важливу рушійну силу економічного прогресу; монополії здатні збільшувати прибутки, зменшуючи обсяг випуску продукції i підвищуючи її ціну; монополії схильні до уповільнення науково-технічного прогресу; монополії розорюють малий і середній бізнес; монополії монополізують засоби масової інформації, за допомогою яких впливають на свiдомiсть населення в необхідному їм напрямі

145. Основні напрями діяльності Антимонопольного комітету України

Б. Забезпечення правового захисту економічної конкуренції; попередження обмеження і припинення монопольної діяльності суб’єктів господарювання та органів управління; недопущення антиконкурентних узгоджених дій; припинення недобросовісної конкуренції; сприяння розвитку конкуренції на товарних ринках; контроль за економічною концентрацією; удосконалення регулювання діяльності суб’єктів природних монополій

146. Основні завдання діяльності Антимонопольного комітету України

В. Здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; запобігання, виявлення і припинення порушень конкурентного законодавства; контроль за економічною концентрацією; сприяння розвитку добросовісної конкуренції

147. Методи здійснення антимонопольної політики в Україні

Г. Правові; організаційно-контролюючі; адміністративно-імперативні; профілактично-роз’яснювальні

148. Основні принципи діяльності Антимонопольного комітету України

А. Законності; гласності; захисту прав суб’єктів господарювання на засадах рівності перед законом; пріоритету прав споживачів

149. Основні законодавчо встановлені види відповідальності за зловживання монопольним становищем

Б. Штрафи; примусовий поділ монопольних утворень; адміністративна відповідальність; відшкодування заподіяної шкоди

150. Основні сфери соціальної політики

В. Регулювання соціальних відносин у суспільстві; забезпечення ефективної зайнятості; формування стимулів до високоефективної праці; розподіл і перерозподіл доходів; забезпечення розвитку соціальної

інфраструктури; створення умов для можливості отримання бажаного рівня освіти і реалізації своїх здібностей у науковій сфері; сприяння розвитку мистецтва, культури, спорту; забезпечення охорони здоров’я і профілактики професійних захворювань; захист навколишнього середовища

151. Об’єкти соціальної політики

Г. Ринок праці та зайнятість населення; трудові відносини; оплата праці та доходи населення; система соціального забезпечення населення; елементи соціальної інфраструктури; освіта, наука, культура, мистецтво; охорона здоров’я; навколишнє середовище; громадяни як споживачі

152. Основні етапи формування та реалізації соціальної політики

А. Встановлення соціальних потреб і очікувань суспільства; об’єктивне оцінювання державних ресурсів і можливості залучення небюджетних коштів; вибір соціальних пріоритетів; визначення співвідношення бюджетних і небюджетних коштів на фінансування соціальних заходів; розробка і реалізація соціальних програм; проведення коригуючих дій у процесі виконання соціальних заходів

153. Загальні принципи належного врядування публічної соціальної політики

Б. Відкритості; прозорості; відповідальності; участі; ефективності; узгодженості (погодженості)

154. Основні загальні міжнародні принципи соціально-трудового партнерства

В. Загальний і міцний мир може бути встановлений лише на основі соціальної справедливості; незабезпечення в одній країні нормальних умов праці працівників є перешкодою для інших країн, що бажають покращити становище трудящих; свобода слова і свобода об’єднання є необхідними умовами постійного прогресу; злиденність у будь-якому місці є загрозою для загального добробуту; усі люди незалежно від раси, віри і статі мають право на матеріальний добробут й духовний розвиток в умовах свободи і гідності, сталості економіки та рівних можливостей