Лекція 11. Європейська культура XIX–XX ст.

Словник термінів та понять теми

Абстракціонізм – формалістична течія в образотворчому мистецтві (виникла на початку XX ст.), що відмовляється від реалістич ного зображення предметів і явищ.

Авангардизм (фр. аvantgardisme, від аvantgardе – передовий загін) – умовний термін для позначення загальних новаторських напрямів у художній культурі XX ст., яким притаманні прагнення докорінно оновити художню практику, пошук но вих, нетрадиційних засобів вираження форми й змісту творів.

Академізм (фр. асаdemisme) – напрямок в мистецтві ХІХ–ХХ ст., який догматично слідує усталеним канонам, спрямований на збереження й утримання творчих здобутків своїх безпосередніх історичних попередників (зокрема романтиків). У своїх крайніх проявах характеризується епігонським догматичним насліду ванням зовнішніх форм і стильових засад, канонів і традиціо налістських принципів творчості, еклектичним поєднанням різностильового матеріалу. Для академізму характерні запози чення сюжетів (переважно з античної міфології, Біблії, старо давньої історії), ідеалізація образів.

Ампір (від фр. еmріrе, букв. – імперія) – стиль в архітектурі та декоративному мистецтві, який вперше виник у Франції в кінці XVIII – на початку XIX ст. при Наполеоні І, служив втіленню ідей державної могутності, заснований на наслідуванні антич них зразків; стиль пізнього класицизму у західноєвропейській архітектурі й мистецтві (початок XIX ст.).

Бестселлер (від англ. bestseller) – видання, що набуло особливої, все загальної популярності. У дослівному перекладі означає: «те, що найкраще розпродається, розходиться».

Ватиканський музей – відомий музей греко римських та інших ху дожніх пам’яток. Організований на основі колекції античних скульптур папи Сікста IV, зібраної у 1471 р., та особистої ко лекції одного з кардиналів, зібраної у 1682 р. Музей відкрито для глядачів лише на початку XIX ст.

Вестерн – пригодницькі фільми або літературні твори, дія яких роз гортається у другій половині XIX ст. в західних штатах США і героями яких є ковбої.

269

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

Дадаїзм (фр. dadаіsmе, від dadа – дерев’яний коник, у переносному розумінні – незв’язний дитячий лепет) – модерністська літературно художня течія, що зародилася (1916) в Цюриху під впливом сприйняття Першої світової війни як розв’язання в людині одвічних тваринних інстинктів. Художні методи його представників засновані на програмному ірраціоналізмі та де монстративному антиестетизмі. В 20 х рр. у Франції дадаїзм злився з сюрреалізмом, а в Німеччині – з експресіонізмом.

Декадентство – загальне позначення кризових явищ у філософії, естетиці, мистецтві та літературі кінця XIX – початку XX ст. (передусім у їхніх нереалістичних течіях); неприйняття реаль ного життя, відторгнення соціальних проблем, культ краси як єдиної цінності.

Елітарне мистецтво – мистецтво, яке орієнтується на невелику гру пу людей.

Естетизм – підхід до мистецтва як до предмета витонченої насоло ди, доступної нібито тільки еліті суспільства. Естетизм при розгляді мистецтва віддає перевагу формі перед змістом. Для нього характерні проповідь безідейності та аполітичності. Ви ник і поширився в XIX ст. у ряді країн Західної Європи, а та кож в Росії та на Україні.

Західна культура – суспільні системи, які характеризуються спільністю установки на підкорення природи, активне перетво рення суспільного життя, культом науки і техніки.

Ікебана – мистецтво складання художніх композицій, букетів (інко ли з символічним значенням) із квітів, рослин, гілок.

Імпресіонізм (фр. impressіonisme, від impressіon – враження) – напрям у мистецтві та літературі останньої третини XIX – початку XX ст. Провідною метою мистецтва імпресіонізм проголошував витончене відтворення суб’єктивних швидкоплинних вражень та спостережень, мінливих відчуттів і переживань художника. Імпресіонізм сформувався в пейзажному живописі у Франції (70–80 рр. ХІХ ст.); художники імпресіоністи збагатили живопис творчими досягненнями в зображенні мінливих станів природи, тонких відтінків світла, забарвлення предметів залежно від освітлення.

270

Лекція 11. Європейська культура XIX–XX ст.

Кітч, кіч – як феномен масової культури виникає в кінці ХІХ ст. Спочатку кітч – промислова імітація унікальних художніх ви робів; згодом явища переважно масової культури, позначені еклектичним поєднанням різнорідних (за жанровою харак терністю, стилістикою, походженням тощо) елементів худож нього матеріалу. Своєрідна естетика кітчу часом суперечить як естетиці традиційного народного мистецтва, так і мистецтва вченого (професіонального). Кітч є одним з факторів перехідного характеру, культурної адаптації, призвичаєння. Викликає за цікавлення водночас людей мало обізнаних з мистецтвом та витончених ерудитів естетів.

Колаж (фр. соllаgе, букв. – наклеювання) – технічний прийом в образотворчому мистецтві; наклеювання на певну основу різ них матеріалів, які відрізняються від неї кольором і фактурою. Колажем називають також твір, виконаний цим прийомом.

Конструктивізм (від лат. соnstructio – побудова) – течія в художній культурі 20–30 х рр. XX ст., яка під гаслом «конструювання довколишнього середовища» висунула на перший план функціональну виправданість форм, доцільність конструкцій, раціональну ясність, логічність художньої творчості.

Контркультура – сукупність політичних, соціальних, ідеологічних рухів, ідей та дій західноєвропейської та північноамерикансь кої молоді лівоекстремістської спрямованості, що виникли на початку 60 х рр. і досягли кульмінації в 1968 р. Контркультура відрізняється від домінуючої культури, протистоїть їй, знаходиться в конфлікті з домінуючими цінностями.

Концептуальне мистецтво – одна з течій авангардизму, яка розгля дає художній твір як засіб демонстрації ідей, понять, концепцій.

Кубізм (фр. сubisme, від сubе – куб) – модерністська течія в об разотворчому мистецтві першої чверті XX ст., яка заснована на комбінації геометричних форм, деформованих фігурами. Почат ком кубізму вважають картину П.Пікассо «Авіньйонські дівча та».

Модерн (фр. moderne – найновіший, сучасний) – формалістичний напрям образотворчого та прикладного мистецтва кінця ХІХ – початку XX ст., що протиставляється мистецтву минулого.

271

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

Модернізм (фр. modemismе від moderne – новітній, сучасний) – узагальнююча назва ряду художніх течій XX ст. Модернізму властиві розрив із традиційним досвідом художньої творчості, постійний пошук нових художніх форм як самоцінного явища.

Мюзикл – сценічний музичний твір комедійного характеру.

Натуралізм (фр. naturalisme від лат. naturalis – природний, натуральний; natura – природа) – напрям і метод у західноєв ропейській літературі та мистецтві, що склалися в останню третину ХІХ ст. Прихильники натуралізму ставили за мету досягнення наукової точності в зображенні людини й на вколишнього середовища. Різні характери людей та соціальні явища, що відбуваються, вони пояснювали тільки біологічни ми законами. Натуралізм в образотворчому мистецтві копіює лише зовнішню оболонку явищ та предметів реального світу, прагне до безпристрасного, фотографічно точного і об’єктив ного відтворення дійсності та людських стосунків.

ПопOарт (англ. рор art, скорочене від рорular art – популярне, за гальнодоступне мистецтво, яке справляє шокуючий вплив) – течія в авангардистському мистецтві (форма модернізму) кінця 1950–1960 рр., яка проповідує використання предметів масового споживання як творів мистецтва і в якій образотворча творчість представлена композиціями з реальних предметів. Складови ми частинами твору поп арту можуть виступати манекени, частини машин, опудала, афіші, недокурки.

ПопOмузика – поняття, яке охоплює різноманітні стилі та жанри, пе реважно розважальної естрадної музики. На Заході з 1950 р. під цим терміном прийнято розуміти музичні стилі, які постійно змінюються і засновані на використанні електрогітар та інших музичних інструментів, що посилюють звук.

Постімпресіонізм (від лат. роst – після та імпресіонізм) – умовна загальна назва одного з основних напрямів європейського живопису кінця ХІХ – початку XX ст. Для постімпресіонізму характерний взаємовплив різних течій та індивідуальних твор чих систем.

Постмодернізм (від лат. роst – після і модернізм) – один із сучасних напрямів в архітектурі та мистецтві, що протиставив себе

272

Лекція 11. Європейська культура XIX–XX ст.

модернізмові й претендує на його заміну. Проголосивши ідею «повернення мистецтва в рамки мистецтва», постмодернізм орієнтується на буденні смаки, погляди й настрої масової свідомості.

Пуризм – течія в живопису, яка виникла у Франції. Пуристи внесли в живопис принцип функціоналізму, дух машинного віку. Вони переоцінювали безпосередній вплив на глядачів кольору, ком бінацій з геометричних фігур, схематизованих зображень, пред ставляючи людину як «геометричну тварину».

Реалізм (від realis – предметний, дійсний) – об’єктивне, правдиве, найповніше відображення, відтворення дійсності в літературі та мистецтві різними засобами з урахуванням специфіки різних видів художньої творчості.

Соціалізація – «входження» особистості у світ суспільства шляхом освоєння його норм і цінностей культури.

«Срібний вік» – російський культурний ренесанс. «Вік» тривав не довго – близько двадцяти років. Це було на стику XIX і XX ст. В «Истории моего современника» В.Г.Короленко сформулював принципи та ідеали гуманізму і демократії, які пізніше героїчно відстоював в своїх знаменитих листах А.В.Луначарський.

Супрематизм (від лат. supremus – найвищий) – різновид абстрактного мистецтва, створеного в 1913 р. К.С.Малевичем. Тяжіє до зображення художнього світу в формі найпростіших різноко льорових і різновеликих геометричних фігур (квадрат, коло, трикутник).

Сюрреалізм (від фр. surrealisme – надреалізм) – авангардистський напрямок в художній культурі XX ст., який проголосив зображення сфери несвідомого головною метою мистецтва.

Тоталітаризм (від пізньолат. totalis – весь, цілий, повний) – політичний режим і система державної влади з використанням насильницьких засобів у процесі управління суспільством, з відсутністю політичного плюралізму й демократичних свобод, обмеження політичних прав усього населення. Тоталітарні політичні (державні) системи домагаються повного (тотально го) контролю над усім життям суспільства й над життям кож ної людини зокрема.

273

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

Урбанізація – процес підвищення ролі міста в розвитку суспільства.

Урбанізм (фр. urbanisme, від лат. urbanus – міський, urbs – місто) – у мистецтві XX ст. напрям, що обрав об’єктом свого зображення велике місто і міське життя.

Формалізм – напрям в естетиці, мистецтві, літературі та інших на уках, що надає головного значення формі, нехтуючи змістом.

Футуризм (від лат. futurum – майбутнє) – загальна назва аван гардистських художніх течій 1910 х – початку 20 х років у деяких європейських країнах (Італії, Росії та ін). Футуристи висували ідеї створення «мистецтва майбутнього», заперечува ли художні традиції. Вони прагнули насаджувати ідеї урбанізму, фантастики, знаків і символів.

Шлягер – модна, популярна пісенька про кохання. «Шлягер» – слівце з жаргону австрійських торговців, означало «товар, що гарно збувається».

Шоу (від англ. show) – в широкому розумінні – масове видовище, один з головних елементів масової культури, який розрахова ний на психологічний вплив на глядача.

274