Hotska_mova_Teksty_komentar_slovnyk

Зміст

5

Передмова

Готська мова як одна з давньогерманських мов є єдиною з мов східногерманського ареалу, яка збереглася досі, хоча тільки в писемній фіксації. Існують кілька писемних пам’яток готською мовою, з яких найбільш відомим є переклад Біблії, можливо, зроблений вестготським єпископом Вульфілою в IV столітті. Цей переклад виявився початком германської літературної писемної традиції.

Готські тексти, що збереглися, відносяться до різних історичних періодів із значною хронологічною дистанцією між ними. Найдавнішим є вищезгаданий переклад Біблії, який дійшов до нас у широковідомому рукопису Codex Argenteus, що зберігається в бібліотеці університету в Упсалі (Швеція). Спочатку, як тепер вважається, Срібний Кодекс мав 336 аркушів, з яких 187 знаходяться в Упсалі, та один аркуш, випадково знайдений в 1970 році, зберігається в місті Шпейер (Німеччина). Срібний кодекс датується V-VI століттями і місцем його написання вважається північ Італії (Брешія або Равенна). Цей рукопис було знайдено в бенедиктинському монастирі в місті Верден (Німеччина) в середині XVI століття і вперше опубліковано в 1665 р. Він містить уривки з чотирьох готських Євангелій у такому порядку: від Матвія, від Іоанна, від Луки, від Марка. Аркуш, який було знайдено в місті Шпейер, містить текст глави XVI від Марка, вірші 12-20. Інші рукописи мають різні тексти, найбільш важливими з них є:

1.Каролінзький кодекс (Codex Carolinus),V ст., який знаходиться в місті Вольфенбюттель (Німеччина). Він містить 42 вірші глав XI-XV Послання до римлян на чотирьох аркушах. Вперше був опублікований в 1762 р.

2.Амброзіанські кодекси (Codices Ambrosiani), які зберігаються в Мілані в Амброзіанській бібліотеці. Кодекс А містить фрагменти Послань до римлян, коринтян, галатів, ефесян, филип’ян, колосян, солунян, до Тимофія, до Тита, до Филимона, а також невеликий фрагмент готського календаря. Кодекс В також дає переклад Послань. Кодекс С містить на двох аркушах текст глав Євангелія від Матвія, глави XXV-XXVII. Кодекс D на трьох аркушах дає фрагмент перекладу Старого Заповіту. Кодекс Е містить на восьми аркушах (три з них знаходяться в Ватикані)

7

фрагмент коментаря до Євангелія від Іоанна (Skeireins aiwaggeljons þairh Iohannen). Вперше ці рукописи було опубліковано на початку

XIX століття (1819-1839).

Основною характеристикою готських текстів, які дійшли до цього часу, є обмеженість їх функціонування і переважно перекладний характер текстової фіксації. За винятком деяких фрагментів (наприклад, календар, юридичні розписки), вони належать до релігійної сфери.

Незважаючи на різні хронологічні рамки створення цих текстів, їх особливістю є типологічна однорідність, відсутність істотної варіативності мовних форм, що свідчить про відсутність чітко виражених територіальних діалектів і про стабільність внутрішньодіалектної писемної традиції. Ця уніфікованість мови готських текстів дає змогу припускати наявність певного літературного зразка, що знаходить своє відображення у визнанні деякими авторами існування готського розмовного койне та його впливу на готську літературну писемну мову (М.М. Гухман, Е.А. Макаєв, Ю.О. Жлуктенко).

Однак, дослідники неодноразово звертали увагу на помітні відмінності у лексиці, синтаксисі, що спостерігаються в мові перекладу Євангелій, в мові перекладу апостольських Послань і в мові перекладу богословського трактату Skeireins. Деякі автори вважають, що ці відмінності зумовлені, насамперед, жанровостилістичними факторами, що пов’язані зі специфікою змісту і тематикою тексту, а не з територіальним варіюванням, тому оповідально-дидактичний жанр Нового Заповіту відрізняється від теолого-філософського стилю Послань і богословського трактату Skeireins (М.М. Гухман). Інші автори визначають, що для мови готської Біблії характерна присутність двох літературних варіантів перекладу: мова євангельських текстів і мова апостольських Послань. Мова релігійного трактату Skeireins відноситься до другого варіанту (Е.А. Макаєв). Ця розбіжність між перекладами може спричинятися кількома факторами: (1) нерівночасністю перекладів і діяльністю різних перекладачів; (2) існуванням різних скрипторіїв з різними писемними традиціями; (3) різним ступенем володіння переписувачами готською, грецькою, латинською мовами; (4) різним рівнем слідування тексту оригіналу.

З метою адекватнішого презентування жанрової і стилістичної різноманітності готських текстів запропонований

8

посібник містить у собі не тільки тексти з усіх чотирьох Євангелій у традиційному порядку їх слідування, але й тексти з двох апостольських Послань і чотири тексти з богословського трактату

Skeireins.

До частини текстів подано граматичний, лексичний, фонетичний коментар, у якому даються пояснення основних ареальних і типологічних рис готської мови. Крім того, до цих текстів додаються завдання, спрямовані на широкий практичний аналіз фонетичних, лексичних і граматичних явищ готської мови та їх теоретичне осмислення. Особлива увага приділяється порівняльній характеристиці фонетичних, лексичних, граматичних особливостей готської мови з іншими давньогерманськими мовами.

Додаткові тексти включено до посібника з метою подальшого самостійного й індивідуального опрацювання.

Крім того, посібник включає загальний граматичний коментар, де подається опис основних парадигматичних характеристик іменника, дієслова, прикметника і займенника в готській мові; словник з морфологічною, семантичною та етимологічною характеристикою лексичних одиниць; словник власних імен, які зустрічаються в запропонованих текстах. Слова в словнику традиційно розташовані згідно з латинським алфавітом. Посібник також містить фонетичні таблиці відповідності голосних і приголосних готської мови голосним і приголосним інших давньогерманських мов, а також таблиці з основними словотвірними моделями похідних іменників, прикметників і дієслів у готській мові.

Частково матеріал посібника випробувано під час роботи з аспірантами і магістрантами Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка.

9

ТЕКСТИ

Тексти з коментарем і завданнями

Текст 1

Aiwaggeljo þairh Maiþþaiu VI (1-18)

Atsaixivarmaionizwaranitaujaninandwairvja mannedusaixanim aivvaulaunnihabaivframattin izwarammavammainhiminam.

vannutaujaisarmaion nihaurnjaisfauravus swaswevailiutanstaujandingaqumvimjahin garunsim eihauhjaindauframmannam amenqiva izwis andnemunmizdonseina.

ivvuktaujandanarmaionniwitihleidumeiveina xataujivtaihswoveina

eisijaisoarmahairtivaveinainfulhsnja jahatta veinssaeisaixivinfulhsnja usgibivvusin bairhtein.

jahvanbidjaiv nisijaivswaswevailiutans unte frijondingaqumvimjahwaihstamplapjo standandansbidjan eigaumjaindaumannam. Amen qivaizwisvateihabandmizdonseina.

ivvuvanbidjais gagginhevjonveinajah galukandshaurdaiveinaibideiduattinveinamma vammainfulhsnja jahattaveinssaeisaixivin fulhsnja usgibivvusinbairhtein.

10