Hotska_mova_Teksty_komentar_slovnyk

15.Визначте, які морфологічні категорії мають граматичний вияв через такі форми: atlagei(18), ija(18), handu(18), is(19), wastjos(20), atteka(21), þo(22), jainai(22), reikis(23), afleiþiþ(24), managei(25), izos(25), uggkis(27), armai(27), garda(28), magjau(28), augam(29), iggqis(29), wairþai(29), witi(30), was(33), haimos(35).

16.Визначте основу сильного дієслова і ступінь аблаута. Вкажіть клас сильного дієслова і дайте схему альтернації всіх чотирьох дієслівних основ: inwait(18), gaswalt(18), attaitok(20), qaþ(22), gasai#ands(22), ganas(22), bihlohun(24), warþ(25), urrais(25), atberun(32), qeþun(34), bitauh(35).

17.Знайдіть у тексті форми дієслова теперішнього часу індикатива і прокоментуйте їх контекстуальне вживання.

18.Знайдіть у тексті форми із значенням наказового способу і прокоментуйте їх вживання.

19.Знайдіть у тексті форми оптатива і прокоментуйте їх вживання.

20.Прокоментуйте граматичне значення форми usdribana warþ у вірші 25.

21.Проаналізуйте засоби вираження значення зворотності у тексті.

22.Знайдіть у тексті слабкі дієслова IV класу і прокоментуйте специфіку їх вживання.

23.Прокоментуйте вживання форм особових займенників у віршах 20,27,29,30,35,36.

24.Прокоментуйте вживання форми manna в реченні вірша 30.

25.Знайдіть у тексті форми претерито-презентних дієслів і прокоментуйте специфіку їх будови.

26.Знайдіть у тексті випадки вживання абсолютного давального звороту, прокоментуйте його структуру.

27.Прокоментуйте структуру питального речення у вірші 28.

28.Прокоментуйте структуру заперечних речень у віршах 30, 33.

41

29.Визначте тип присудка і дайте його морфологічну характеристику у віршах 28,29,33,36.

30.Визначте тип підрядного речення у віршах

18,21,24,33,36,38.

31.Зробіть синтаксичний аналіз речень у віршах 19,23,26,31.

Текст 7

Aiwaggeljo þairh Marku VI (1-13)

jahusstovjainvrojahqaminlandaseinamma jah laistidedunafarimmasiponjosis.

jahbivewarvsabbato duganninswnagoge laisjan jahmanagaihausjandanssildaleikidedun qivandans xavrovammavata jahxoso handugeinosogibanoimma eimahteisswaleikos vairhhandunsiswairvand

niuvataistsatimrja sasunusmarjins ivbrovar iakoba us jah iuse zis jahiudinsjah seimonis jahniusindswistrjusisheratunsis jahgamarzidai

waurvuninvamma.

qavvanimiesusvateinistpraufetusunswers nibaingabaurvaiseinaiinganivjamingardaseinamma. jahnimahtajainarainohunmahtegataujan niba

fawaimsiukaimhandunsgalagjandsgahailida. jahsildaleikidainungalaubeinaisizejahbitauh

weihsabisunjanelaisjands. jahathaihaitvanstwalifjahduganninsinsandjan

twansxanzuhjahgafimwaldufniahmane unhrainjaize.

42

приєднується до дієслова. Для структури граматичного заперечення в реченні характерніша мононегативна побудова, що становить ареальну рису готської мови. Для більшості давньогерманських мов, наприклад, давньоанглійської, характерна полінегативність речення, яка створюється за допомогою негативної частки у поєднанні з негативним сполучником, займенником або прислівником. Однак у готській мові трапляються випадки подвійного граматичного заперечення (Doppelte Negation), коли в одному реченні заперечна частка вживається з негативним сполучником nih, або з негативним прислівником ni þanaseiþs більш ні, вже ні; або з іменником waihts у лексикалізованому вислові ni waiht, яке має значення ніщо. Іноді подвійне граматичне заперечення є наслідком впливу оригіналу.

5. Jah ni mahta jainar ainohun mahte gataujan … - maht gataujan

здійснити чудо.

7. #anzuh – знахідний відмінок, чол.рід, множина від неозначеного займенника #azuh. В пам’ятках зареєстровано тільки цю форму множини цього займенника.

Завдання до тексту

1.Прокоментуйте кількість і якість голосного в ненаголошеному вокалізмі у готській мові. Порівняйте з даними інших давньогерманських мов: qiman(1), hausjan(2), manags(2), broþar(3), sunus(3), handus(5), fawai(5), ungalaubeins(6).

2.Прокоментуйте розвиток кінцевого приголосного s у давньогерманських мовах на прикладі таких готських слів та їх відповідників: gards(4), mahts(4), wigs(8), siuks(5), sunus(3).

3.Поясніть чергування у формах: gataujan(5) – gatawida; faurbauþ(8) – faurbiudan.

4.Відновіть спільногерманський кореневий голосний і поясніть відповідність голосних у давньогерманських мовах: gabaurþs(4), niman(8), waihts(8), mulda(11), aiþþau(11), qiþan(2), baurgs(11)

45

5.Поясніть різницю у фонетичній структурі готських слів hausjan(2), wasjan(9) та їх відповідників у давньогерманських мовах. Знайдіть у тексті інші приклади цього фонетичного явища.

6.Зіставте такі готські слова та їх давньогерманські відповідники з даними інших індоєвропейських мов. Відновіть спільноіндоєвропейський приголосний. Поясніть походження приголосного у давньогерманських мовах: broþar(3), fawai(5), weihs(6), twalif(7), ushrisjan (11), fotus(11).

7.Знайдіть у тексті запозичення, визначте їх походження і ступінь асиміляції.

8.Визначте, до якого шару лексики належать такі слова: land(1), giban(3), swistar(3), ganiþjis(4), siuks(5), ahma(7), hlaifs(8), aiz(8), gairda(8), gaskohi(9), paida(9), aiþþau(11).

9.Проаналізуйте семантичні співвідношення між такими готськими словами та їх етимологічними відповідниками в інших давньогерманських мовах: aiz(8), suts (sutizo 11), waihts(8).

10.Прокоментуйте словотвірну структуру слів: #aþro(2),

timrja(3), unswers(4), swaleiks(2), ungalaubeins(6), waldufni(7), matibalgs(8), weitwodiþa(11), gasalbon(13), usdreiban(13).

11.Прокоментуйте морфологічну структуру форм: sildaleikidedun(2), handuns(2), ganiþjam(4), gahailida(5), ainohun(5), athaihait(7), unhrainjaize(7), wasjaiþ(9), hausjaina(11), sutizo(11).

12.Визначте, які граматичні категорії виражаються через такі форми: seinamma(1), mahteis(2), wairþand(2), mahta(5), mahte(5), siukaim(5), ahmane(7), nemeina(8), paidom(9), gaggaiþ(10), izwaraim(11), andnimaina(11), idreigodedeina(12), managos(13), unhulþons(13).

13.Визначте тип, ступені аблаута і його функцію: gabaurþs(4) – gabairan; qam(1) – qiman; usstoþ(1) – usstandan; nemeina(8) – niman.

46

14.Знайдіть у тексті сильні дієслова. Прокоментуйте характер розподілу цих дієслів за класами.

15.Дайте чотири основні форми дієслова usstandan(1). Поясніть особливості утворення цих форм, а також відмінність цього дієслова від інших дієслів VI класу.

16.Знайдіть у тексті форми ірреаліса і прокоментуйте їх синтагматичне значення.

17.Знайдіть у тексті форми дієслова, що мають значення наказової дії, і прокоментуйте їх.

18.Знайдіть у тексті дієприкметники і прокоментуйте їх часове значення щодо часової характеристики присудка.

19.Прокоментуйте форму дієслова, яка виражає майбутню дію

увірші 11.

20.Прокоментуйте функцію вказівних займенників у віршах

2,3,11.

21.Визначте тип відміни готського слова baurgs(11). Поясніть,

учому полягає специфіка цього типу відміни і вкажіть головні риси цього типу відміни.

22.Визначте тип відміни готського слова broþar(3). Знайдіть у тексті інші слова, які належать до цього типу відміни. Вкажіть семантичні та парадигматичні особливості цього типу відміни. Наведіть інші приклади.

23.Визначте вживання форми давального відмінка у віршах

1,4,5,9,11,13.

24.Визначте вживання форми родового відмінка у віршах

3,5,6,7.

25.Визначте тип присудка в реченнях віршів 2,3,4,5,7.

26.Прокоментуйте структуру заперечення та комунікативний тип заперечних речень у тексті.

47

Текст 8

Aiwaggeljo þairh Marku VI (14-30) (53-56)

14jah gahausida þiudans Herodes, swikunþ allis warþ namo is, jah qaþ þatei Iohannes sa daupjands us dauþaim urrais, <jah> duþþe waurkjand þos mahteis in imma.

15anþarai þan qeþun þatei Helias ist; anþarai þan qeþun þatei praufetes ist swe ains þize praufete.

16gahausjands þan Herodes qaþ þatei þammei ik haubiþ afmaimait Iohanne, sa ist: sah urrais us dauþaim.

17sa auk raihtis Herodes insandjands gahabaida Iohannen jah gaband ina in karkarai in Hairodiadins qenais Filippaus broþrs seinis, unte þo galiugaida.

18qaþ auk Iohannes du Heroda þatei ni skuld ist þus haban qen broþrs þeinis.

19iþ so Herodia naiw imma jah wilda imma usqiman jah ni mahta;

20unte Herodis ohta sis Iohannen, kunnands ina wair garaihtana jah weihana, jah witaida imma jah hausjands imma manag gatawida jah gabaurjaba imma andhausida.

21jah waurþans dags gatils, þan Herodes mela gabaurþais seinaizos nahtamat waurhta þaim maistam seinaize jah þusundifadim jah þaim frumistam Galeilaias,

22jah atgaggandein inn dauhtar Herodiadins, jah plinsjandein jah galeikandein Heroda jah þaim miþ anakumbjandam, qaþ þiudans du

þizai maujai: bidei mik þis#izuh þei wileis, jah giba þus.

23 jah swor izai þatei þis#ah þei bidjais mik, giba þus und halba

þiudangardja meina.

24 iþ si usgaggandei qaþ du aiþein seinai: #is bidjau? iþ si qaþ: haubidis Iohannis þis daupjandins.

25jah atgaggandei sunsaiw sniumundo du þamma þiudana baþ qiþandei: wiljau ei mis gibais ana mesa haubiþ Iohannis þis daupjandins.

26jah gaurs waurþans sa þiudans in þіzе aiþe jah in þize miþ anakumbjandane ni wilda izai ufbrikan.

27jah suns insandjands sa þiudans spaikulatur, anabauþ briggan haubiþ is. iþ is galeiþands afmaimait imma haubiþ in karkarai

28jah atbar þata haubiþ is ana mesa jah atgaf ita þizai maujai, jah so mawi atgaf ita aiþein seinai.

48

29 jah gahausjandans siponjos is qemun jah usnemun leik is jah galagidedun ita in hlaiwa.

30 jah gaїddjedun apaustauleis du Iesua jah gataihun imma allata jah swa filu swe gatawidedun—

53--… jah duatsniwun

54 jah usgaggandam im us skipa, sunsaiw ufkunnandans ina,

55 birinnandans all þata gawi dugunnun ana badjam þans ubil habandans bairan, þadei hausidedun ei is wesi.

56 jah þis#aduh þadei iddja in haimos aiþþau baurgs aiþþau in weihsa,

ana gagga lagidedun siukans jah bedun ina ei þau skauta wastjos is attaitokeina; jah swa managai swe attaitokun imma, ganesun.

Коментар до тексту

18. ni sculd ist þus haban qen broþrs þeinis Не годиться тобі мати дружину брата твого - це речення може вважатися морфологосинтаксичним варіантом односкладного безпідметового речення, в якому форма давального відмінка займенника вказує на пасивний суб’єкт дії або особу, якій приписується певний стан. Безособова конструкція зі sculd ist, яка сполучається з інфінітивом, позначає необхідність дії і вживається у модальному значенні.

20.Herodis ohta sis Johannen Ірод боявся Іоанна – у готській мові існують різні способи вираження інактивності суб’єкта: лексикоморфологічний (слабкі дієслова IV класу); морфологічний (форми медіопасиву); синтаксичний (сполучення дієприкметника II з дієсловами wіsan, wairþan). Окремою формою вираження станових відносин є сполучення дієслова із зворотним займенником, іноді особовим займенником, у постпозиції для вираження рефлексиву. Ця форма вираження медіальності, з якої розвинувся флективний пасив сучасних скандинавських мов, є досить поширеною в давньоісландській мові. Вона має індоєвропейське походження і становить типологічну рису переважно гото-скандинавського ареалу. В германських мовах особові займенники першої та другої особи починають виконувати функцію рефлексивних займенників.

Див. також ni ogs þus Лука I. 13; ushafeiþuk, wair þus (Марк, ХІ, 23).

21.mel gabaurþais день народження.

49

21.Jah waurþans dags gatils, þan Herodis mela gabaurþais seinaizos nahtamat waurhta þaim maistam seinaize jah þusundifadim jah þaim frumistam Galeilaias Та настав день зручний, коли Ірод у день народження свого влаштував бенкет своїм вельможам, і тисячникам, і старійшинам Галілеї (букв. ставши зручним день) -

абсолютний називний зворот засвідчено у зареєстрованих готських пам’ятках лише кілька разів. Його особливістю є існування свого підмета, незалежного від головних членів речення.

22.jah atgaggandin inn dauhtar Herodiadins і коли прийшла дочка І родіями, і танцювала, і сподобалася І родові та присутнім із ним при столі, - тоді промовив цар до дівчини: „Проси в мене, чого хочеш, - і дам тобі” – випадок вживання абсолютного знахідного звороту. Див. коментар до глави VI від Матвія, вірш 3.

53. duatsniwun – duatsnewun. Див. коментар до глави ІХ від Матвія вірш 6.

Завдання до тексту

1.Прокоментуйте кількість та якість ненаголошеного голосного у формах таких готських слів: namo(14), dauþaim(14), mahteis(14), anþarai(15), praufete(15), haban(18), witaida(20), manag(20), bidei(22), haubidis(24), sunsaiw(25), sniumundo(25), wiljau(25), usnemun(29), haimos(56).

2.Прокоментуйте на прикладі цих готських слів співвідношення між спільногерманським і індоєвропейським вокалізмом у наголошеному складі: broþar(17), swaran(23), nahts (nahtamats 21).

3.Знайдіть у тексті приклади асиміляції або дисиміляції приголосних. Поясніть дію цього фонетичного процесу.

4.Зіставте готські слова та їх давньогерманські відповідники з даними інших індоєвропейських мов. Відновіть

anþar(15), bairan(55), badi(55), hlaiw(29), fruma(21), gaurs(26).

5.Дайте пояснення розбіжностям у фонетичній структурі двох парадигматичних форм: gataujan – gatawida(20), mawi(28) –

50