Hotska_mova_Teksty_komentar_slovnyk

13 þanuh qaþ du im: gibiþ im jus matjan. iþ eis qeþun du imma: nist hindar uns maizo fimf hlaibam, jah fiskos twai, niba þau þatei weis gaggandans bugjaima allai þizai manaseidai matins.

14wesun auk swe fimf þusundjos waire. qaþ þan du siponjam seinaim: gawaurkeiþ im anakumbjan kubituns, ana #arjanoh fimf tiguns.

15jah gatawidedun swa jah gatawidedun anakumbjan allans.

16nimands þan þans fimf hlaibans jah twans fiskans, insai#ands du

himina gaþiuþida ins jah gabrak jah gaf siponjam du faurlagjan þizai managein.

17jah matidedun jah sadai waurþun allai; jah ushafan warþ, þatei aflifnoda im gabruko, tainjons twalif.

18jah warþ, miþþanei was is bidjands sundro, gamotidedun imma

siponjos is, jah frah ins qiþands: #ana mik qiþand wisan þos manageins?

19iþ eis andhafjandans qeþun: Iohannen þana daupjand, anþarai þan Heleian, sumai þan þatei praufetus sums þize airizane usstoþ.

20qaþ þan du im: aþþan jus #ana mik qiþiþ wisan? andhafjands þan

Paitrus qaþ: þu is Xristus, sunus gudis.

21iþ is þan ga#otjands im faurbauþ ei mann ni qiþeina þata;

22qiþands þatei skal sunus mans manag winnan jah uskusans fram sinistam wairþan jah gudjam jah bokarjam jah usqiman jah þridjin daga urreisan.

23qaþ þan du allaim: jabai #as wili afar mis gaggan, afaikai sik silban

jah nimai galgan seinana dag #anoh jah laistjai mik.

24 saei allis wili saiwala seina nasjan, fraqisteiþ izai; aþþan saei fraqisteiþ saiwalai seinai in meina, ganasjiþ þo.

25 #o allis þaurfte gataujiþ sis manna, gageigands þo manased alla, iþ

sis silbin fraqistjands aiþþau gasleiþjands?

26 saei allis skamaiþ sik meina aiþþau meinaize waurde, þizuh sunus mans skamaid sik, biþe qimiþ in wulþu seinamma jah attins jah þize weihane aggele.

27qiþuh þan izwis sunja: sind sumai þize her standandane, þaiei ni kausjand dauþau, unte gasai#and þiudinassau gudis.

28waurþun þan afar þo waurda swe dagos ahtau, ganimands Paitru jah Iakobu jah Iohannen usiddja in fairguni bidjan.

81

29 jah warþ, miþþanei baþ is, siuns andwairþjis is anþara jah gawaseins is #eita skeinandei.

Коментар до тексту

3. hlaib – hlaif. Див. коментар до глави IV від Луки (вірші 3,4), а також див. форми skamaid sik, skamaiþ sik у вірші 26, які свідчать про нерегулярність застосування орфографічних засобів.

6. leikinondans – lekinondans. Див. коментар до глави IX від Матвія

(вірш 6), а також до глави IV від Луки (вірш 23). Див. також форми leikinassaus(11), manaseidai(13) та інші.

12. sium – варіант форми sijum. Індикатив теперішній час, множина, перша особа від дієслова wisan. Цей варіант написання може вказувати на слабку артикуляцію інтервокального j та на тенденцію до його вокалізації в інтервокальній позиції. Див. також коментар до глави VI від Матвія, вірш 4.

22.usqiman – оскільки інфінітив, як відомо, у давньогерманських мовах за походженням є віддієслівним іменником, що називає і характеризує дію, він не має парадигматичних станових форм і є нейтральним у цьому відношенні. У готській мові форма інфінітива може мати як дійсне, так і пасивне значення. Така нейтральність інфінітива є однією з типологічних рис дієслівної парадигми давньогерманських мов.У цьому вірші інфінітив має пасивне значення й належить до структури складного присудка як одна з його однорідних частин: skal mans manag winnan jah uskusans fram sinistam wairþan jah gudjam jah bokarjam, jah usqiman jah þridjin daga urreisan Син Людський мусить багато постраждати, і відцураються Його старійшини і первосвященики та книжники, і буде Він убитий, - але третього дня Він воскресне.

23.#anoh – знахідний відмінок, чоловічий рід від неозначеного займенника #azuh.

82

Завдання до тексту

1.Зіставте такі готські слова та їх давньогерманські відповідники з даними інших індоєвропейських мов. Відновіть спільноіндоєвропейський голосний. Визначте, комбінаторні чи спонтанні зміни пояснюють різницю в структурі кореня: wair(14), ahtau(28).

2.Відновіть спільногерманський кореневий голосний і поясніть відповідність голосних у давньогерманських мовах. Визначте ареальні й типологічні риси давньогерманського наголошеного вокалізму: sauhts(1), waihts(3), wigs(3), hlaifs(3), mulda(5), niman(3), haims(6), lekinon(6), þahta(7), sums(8), sokjan(9), staþs(10), baurgs(10), guþ(11), filu(10), fraletan(12), giban(13), weis(13), matjan(13), -seþs (manaseþs 13), wair(14), þusundi(14), qiþan(19), sunus(20), wairþan(22).

3.Прокоментуйте кількість і якість голосного у ненаголошеному вокалізмі у готській мові на основі тексту. Визначте ареальні й типологічні риси готського ненаголошеного вокалізму.

4.Зіставте такі готські слова та їх давньогерманські відповідники з даними інших індоєвропейських мов. Відновіть спільноіндоєвропейський приголосний. Поясніть походження приголосного у давньогерманських мовах: finþan(11), weihs(12), staþs(12), fisks(13), þusundi(14).

5.Поясніть відхилення від закону першого пересуву приголосних у словах: staþs(12), fisks(13) та haubiþs(9), tiguns(14).

6.Поясніть різницю у фонетичній структурі готських слів fimf(13) i anþar(19) та їх відповідників в інших давньогерманських мовах і визначте ареал цього фонетичного явища.

7.Відновіть спільногерманський приголосний і поясніть відповідність приголосних у давньогерманських мовах. Визначте ареал, в якому визначаються розбіжності зі

83

спільногерманським приголосним. Поясніть причину цих розбіжностей: maitan (af-maitan 9), sundro(10), hindar(13), auk(14).

8.Знайдіть давньогерманські відповідники до готського nasjan(24). Поясніть причини розбіжності у фонетичній структурі.

9.Дайте фонетичну характеристику приголосному основи і прокоментуйте характер дистрибуції глухого і дзвінкого спірантів: atgaf(1) – atgiban; stada(12) – staþs; twalif(12) – twalibim, twalibe; hlaibam(13) – hlaifs; manaseidai(13) – manaseþs; sadai(17) – saþs; faurbiudan – faurbauþ(21).

10.Поясніть виникнення варіантів флексії: gawaurkeiþ(14), ganasjiþ(24), gataujiþ(25), fraqisteiþ(24).

11.Визначте, до якого шару лексики належать такі слова: twalif(1), apaustaulus(1), merjan(2), walus(3), hlaifs(3), skatts(3), paida(3), wigs(3), þar(4), mulda(5), fimf(3), hindar(13), tainjo(17), galga(23), skeinan(29).

12.Поясніть походження словотвірних рядів: lekinon(6) – lekeis; ataugjan(8) – augjan – augo; gawandjan(10) – wandjan – biwindan; filu(10) – fulls – fulljan – fullnan – usfullnan; rodjan(11) – garedan; þaurfts(25) – þaurban; hneiwan(12) – hnaiwjan; gabruka(17) – gabrikan.

13.Знайдіть у тексті запозичення, визначте їх характер і ступінь асиміляції.

14.Проаналізуйте семантичні співвідношення між готськими словами та їх етимологічними відповідниками в інших давньогерманських мовах: winnan(22), kiusan(27).

15.Знайдіть у тексті дієслова з превербом us- і прокоментуйте його фонетичну форму і вплив, який він має на семантику дієслова.

16.Прокоментуйте структуру форм: þaþroh(4), sumaiuþþan(8),

þanuh(12), nist(13), qiþuh(27).

17.Прокоментуйте морфологічну структуру: unhulþom(1), sauhtins(1), waluns(3), leikinondans(6), þairhiddjedun(6),

84

afmaimait(9), usspillodedun(10), namnidaizos(10), hlaibam(13), bugjaima(13), faurlagjan(16), bokarjam(22).

18.Визначте ступені аблаута й тип дієслівної основи: qeþun(7), urrais(7), usstoþ(8), gasai#an(9), dugann(12), wesun(14),

gabrak(16), waurþun(17), ushafan(17), frah(18), faurbauþ(21), uskusans(22), urreisan(22), baþ(29).

19.Проаналізуйте основні засоби дієслівного формотворення: atgaf(1), insandida(2), qeþun(7), afmaimait(9), ist(9), afiddja(10), fralet(12), qiþiþ(20).

20.Визначте, які граматичні категорії виявляються через такі форми: allaim(1), saljiþ(4), managai(5), ins(5), þize(8), hausja(9), saljaina(12), bugjaima(13), waire(14), #arjanoh(14), fiskans(16), ushafan(17), #ana(18), wili(23), laistjai(23), þo(24), skeinandei(29).

21.Прокоментуйте вживання дієслівних форм: gaggaiþ(4), andnimaina(5), afhrisjaiþ(5), bugjaina(12), gibiþ(13), aflifnoda(17), qiþeina(21), nimai(23), fraqisteiþ(24), qimiþ(26), gasai#and(27).

22.Прокоментуйте фонетичні варіанти суфікса вищого ступеня порівняння прикметників у давньогерманських мовах на прикладі форми maiza(13) та відповідних форм в інших давньогерманських мовах.

23.Прокоментуйте особливості вживання давального відмінка у віршах 5,13,22,24,26,27.

24.Прокоментуйте особливості вживання родового відмінка у віршах 8,14,26, 27.

25.Знайдіть у тексті форми із значенням зворотності й інактивності суб’єкта і прокоментуйте їх вживання.

26.Знайдіть у тексті приклади вживання вказівних займенників, які ілюструють: а)часткову або повну їх делексикалізацію в приартиклевому вживанні; б) фіксацію їх вживання в деяких синтаксичних позиціях (наприклад, при субстантивації); в) вживання в значенні вказівності на

85

предмет; г) релятивну функцію вказівних займенників, коли вони приєднують до іменника поширений дієприкметниковий зворот.

27.Знайдіть у тексті форми слабкої і сильної відміни прикметників, дієприкметників і прокоментуйте умови їх вживання.

28.Прокоментуйте часове і станове значення дієприкметників у тексті.

29.Знайдіть у тексті випадки вживання дієслів wisan i wairþan з дієприкметниками і визначте морфолого-синтаксичний статус цих сполучень.

30.Прокоментуйте особливості парадигми сильних дієслів bidjan(18), usstandan(19).

31.Порівняйте парадигму готського іменника dags з парадигмою його відповідників в інших давньогерманських мовах. Вкажіть спільногерманські типологічні риси та ареальні розбіжності.

32.Знайдіть у тексті слабкі неправильні дієслова першого класу і поясніть причину виникнення у них іррегулярних парадигматичних форм.

33.Визначте функцію інфінітива та його граматичне значення у

86

віршах 1,3,9,12,13,16,22,24,28.

34.Знайдіть у тексті випадки вживання конструкції Accusativus cum Infinitivo. Прокоментуйте її структуру і визначте умови функціювання.

35.Прокоментуйте структуру заперечних речень у тексті.

36.Визначте особливості побудови спонукальних речень у віршах 3,13.

37.Визначте тип присудка в реченнях віршів 12,17,18,22.

38.Визначте тип підрядного речення у віршах

4,9,18,21,23,24,26,27.

39.Виконайте синтаксичний аналіз речення у вірші 2.

Текст 15

Aiwaggeljo þairh Lukan IX (30-62)

30 jah sai, wairos twai miþrodidedun imma, þaiei wesun Moses jah Helias;

31 þai gasai#anans in wulþau qeþun urruns is, þoei skulda usfulljan in

Iairusalem.

32 iþ Paitrus jah þai miþ imma wesun kauridai slepa: gawaknandans þan gаse#un wulþu is jah þans twans wairans þans miþstandandans imma.

33 jah warþ, miþþanei afskaiskaidun sik af imma, qaþ Paitrus du Iesua: talzjand, god ist unsis her wisan, jah gawaurkjaima hleiþros þrins, aina þus jah aina Mose jah aina Helijin, ni witands #a qiþiþ.

34 þata þan imma qiþandin warþ milhma jah ufarskadwida ins; faurhtidedun þan in þammei jainai qemun in þamma milhmin.

35 jah stibna warþ us þamma milhmin qiþandei: sa ist sunus meins sa liuba, þamma hausjaiþ.

36 jah miþþanei warþ so stibna, bigitans warþ Iesus ains. jah eis þahaidedun jah mann ni gataihun in jainaim dagam ni waiht þizei gase#un.

87

37 warþ þan in þamma <afar>daga, dalaþ atgaggandam im af fairgunja, gamotida imma manageins filu.

38 jah sai, manna us þizai managein ufwopida qiþands: laisari, bidja þuk insai#an du sunu meinamma, unte ainaha mis ist.

39 jah sai, ahma nimiþ ina unhrains jah anaks hropeiþ jah tahjiþ ina miþ

#aþon jah halisaiw aflinniþ af imma gabrikands ina.

40 jah baþ siponjans þeinans ei usdribeina imma, jah ni mahtedun.

41andhafjands þan Iesus qaþ: o kuni ungalaubjando jah inwindo, und

#a siau at izwis jah þulau izwis? attiuh þana sunu þeinana hidrei.

42þaruh nauhþan duatgaggandin imma, gabrak ina sa unhulþa jah tahida. ga#otida þan Iesus ahmin þamma unhrainjin jah gahailida þana

magu jah atgaf ina attin is.

43 usfilmans þan waurþun allai ana þizai mikilein gudis. at allaim þan sildaleikjandam bi alla þoei gatawida Iesus [qaþ Paitrus: frauja, du#e

weis ni mahtedum usdreiban þamma? iþ Iesus qaþ: þata kuni ni usgaggiþ, niba in bidom jah in fastubnja.] qaþ þan du siponjam seinaim: 44 lagjiþ jus in ausona izwara þo waurda, unte sunus mans skulds ist atgiban in handuns manne.

45 iþ eis ni froþun þamma waurda, jah was gahuliþ faura im, ei ni froþeina imma; jah ohtedun fraihnan ina bi þata waurd.

46 galaiþ þan mitons in ins, þata #arjis þau ize maists wesi.

47 iþ Iesus gasai#ands þo miton hairtins ize, fairgreipands barn gasatida

faura sis,

48 jah qaþ du im: sa#azuh saei andnimiþ þata barn ana namin meinamma, mik andnimiþ; jah sa#azuh saei mik andnimiþ, andnimiþ

þana sandjandan mik; unte sa minnista wisands in allaim izwis, sa wairþiþ mikils.

49 andhafjands þan Iohannes qaþ: talzjand, gase#um sumana ana

þeinamma namin usdreibandan unhulþons jah waridedum imma, unte ni laisteiþ miþ unsis.

50 jah qaþ du im Iesus: ni warjiþ, unte saei nist wiþra izwis, faur izwis ist. [ni ainshun auk ist manne, saei ni gawaurkjai maht in namin meinamma.]

51 warþ þan in þammei usfulnodedun dagos andanumtais is, jah is andwairþi seinata gatulgida du gaggan in Iairusalem.

88

52 jah insandida airuns faura sis, jah gaggandans galiþun in haim Samareite, swe manwjan imma.

53 jah ni andnemun ina, unte andwairþi is was gaggando du Iairusalem. 54 gasai#andans þan siponjos is Iakobus jah Iohannes qeþun: frauja,

wileizu ei qiþaima, fon atgaggai us himina jah fraqimai im, swe jah Heleias gatawida?

55 gawandjands þan gasok im jah qaþ du im: niu wituþ #is ahmane

sijuþ?

56 unte sunus mans ni qam saiwalom qistjan, ak nasjan. jah iddjedun in anþara haim.

57warþ þan gaggandam im in wiga qaþ sums du imma: laistja þuk þis#aduh þadei gaggis, frauja.

58jah qaþ du imma Iesus: fauhons grobos aigun jah fuglos himinis sitlans; iþ sunus mans ni habaiþ #ar haubiþ galagjai.

59qaþ þan du anþaramma: laistei mik; iþ is qaþ: frauja, uslaubei mis galeiþan faurþis jah usfilhan attan meinana.

60qaþ þan du imma Iesus: let þans dauþans usfilhan seinans nawins: iþ þu gagg jah gaspillo þiudangardja gudis.

61qaþ þan jah anþar: laistja þuk, frauja; iþ faurþis uslaubei mis andqiþan þaim þaiei sind in garda meinamma.

62qaþ þan du imma Iesus: ni manna uslagjands handu seina ana hohan

jah sai#ands aftra, gatils ist in þiudangardja gudis.

Коментар до тексту

31. þai gasai#anans in wulþau qeþun urruns is вони явилися у славі і говорили про кінець Його - gasai#an вживається у цьому вірші як

неперехідне дієслово із значенням явитися. Дієприкметник минулого часу від неперехідних дієслів має значення результативності, завершеності дії.

38. du sunu – давальний відмінок однини. Регулярною формою буде sunau. Варіативність флексії у цьому випадку становить специфічну рису Євангелія від Луки, яка пояснюється різними причинами, серед яких частіше називають дію аналогії з кличним і знахідним відмінками, або зміни, що були внесені пізнішими переписувачами.

41. hidrei - див. hidre

89

44. unte sunus mans skulds ist atgiban in handuns manne – після skulds ist інфінітив часто вживається в пасивному значенні пасивного стану.

48. sa#azuh – неозначений займенник хто б не, який вживається у сполученні з saei та приєднує підметове підрядне речення.

Завдання до тексту

1.Відновіть спільногерманський голосний і прокоментуйте ареальний або типологічний характер голосного: wair(30), usfulljan(31), sleps(32), goþ(33), qiþan(33), faurhtjan(34), stibna(35), niman(39), bida(43), waurd(45), haims(52), wigs(57), groba(58), fauho(58), usfilhan(59).

2.Зіставте такі готські слова та їх етимологічні відповідники з даними інших індоєвропейських мов. Відновіть спільноіндоєвропейський приголосний. Визначте ареал його поширення: fraihnan(45), hairto(47), haims(52).

3.Визначте ареал дії закону ротацизму і спробуйте пояснити причини його обмеження на прикладі слів: auso(44), hausjan(35).

4.Прокоментуйте дію асиміляції: sa#azuh(48), wileizu(54).

5.Поясніть характер чергування в парадигматичних формах: nawins(60) – naus.

6.Знайдіть у тексті приклади, які ілюструють дію закона Зіверса, та прокоментуйте їх.

7.Прокоментуйте словотвірні ряди: urruns(31) – urrinnan – rinnan; usfulljan(31) – fulljan – fulls; faurhtjan(34) – faurhts; gawaknan(32) – wakan; magus(42) – magula – mawi; barn(47)

– barnilo – barnisks – bairan; atgiban(42) – giban.

8.Прокоментуйте семантичні відношення між готським словом та його відповідниками в інших давньогерманських мовах: magus(42), gards(61).

9.Прокоментуйте морфологічну структуру форм:

miþrodidedun(30), wairans(32), afskaiskaidun(33),

90