2.5. Супплетивизмом

До способів вираження граматичного значення, поширеним лише в обмеженій кількості мов, відноситься супллетівізм (від лат. Supplere «сплітати», «поповнювати»).

Супплетивизмом - це утворення граматичних форм одного й того ж слова від різних коренів або від різних основ. Наприклад, брати (несов. ст.)-Взяти (сов.в.) утворені від різних коренів, сідати (несов. ст.)-Сісти (суч. ст.) Утворені від різних основ.

Супплетивизмом як спосіб вираження видових відмінностей дієслова існує в російській мові поряд з аффіксаціей.

Супплетивизмом як єдиний спосіб вираження граматичних значень характерний для парадигм відмінювання особових займенників у індоєвропейських мовах:

я - мене, вона-їй, ми - нас

санскрит. aham - mam, sa - tasyai, vayam - asman, nas.

ньому. ich-mich, sie - ihr, wir-tins

англ. I - me, she - her, we - us

фр. je - me, moi, і т. д.

В індоєвропейських мовах спосіб супплетивизмом використовується також при утворенні ступенів порівняння прикметників зі значенням «добрий» і «поганий»: рос. Добре - краще; ньому. Gut - besser, англ. Good better; фр. bon - meilleur. 1

Супплетивизмом є випадок утворення форм однини і множини іменників від різних коренів або основ: людина - люди, дитина - діти та ін

Вивчення історії мов дозволяє розкрити кілька шляхів утворення Супплетівние форм. Так, іноді синонімічні лари коренів, втрачаючи протиставлення деяких форм, утворюють нову парадигму. Наприклад, в давньоіндійському мовою було два дієслова зі значенням «дивитися» - dare і рас; надалі форми системи теперішнього часу стали утворюватися від основи теперішнього часу дієслова рас, а інші форми - від дієслова dare. У результаті в системі форм словозміни дієслова зі значенням «дивитися» утворилися Супплетівние форми dare - расу.

53. Службові слова, неповнозначні (систематичні слова — вільні морфеми, що інтонаційно об'єднуються зі словом, словосполученням чи реченням і виражають, подібно до словотвірних і словозмінних (флексійних) зв'язаних морфем, різні стосунки між повнозначними словами й реченнями, об'єднуючи їх або надаючи їм різних значеннєвих відтінків. До С. с. в українській мові належать прийменники, сполучники й частки

службові, до яких належать сполучники, прийменики, частки, зв'язки, слова ступеня, артиклі. За своїми функціями вони близькі до морфем: не мають номінативної функції, а лише виражають відношення. Це слова-організатори, гвинтики для побудови речень. Службові слова несуть інформацію не стільки про світ, скільки про саму мову службові, до яких належать сполучники, прийменники, частки, зв'язки, слова ступеня, артиклі. За своїми функціями вони близькі до морфем: не мають номінативної функції, а лише виражають відношення. Це слова- організатори, гвинтики для побудови речень. Службові слова несуть інформацію не стільки про світ, скільки про саму мову

СПОСІБ СЛУЖБОВИХ СЛІВ. Службовими словами, які виражають граматичні значення, є артиклі, прийменники, післяйменники, допоміжні дієслова, слова ступеня, "пусті слова", сполучники та частки. І Артиклі вживаються в арабській, романських та repманських мовах. Вони виконують такі функції: а) виступають засобом частиномовного позначення.

Приєднання артикля до неіменних слів і форм переводять неіменні слова в іменники (явище конверсії): нім. Schreiben "писати" — das Schreiben "письмо", англ. to play "грати" —the play "гра", фр. diner "обідати" — le diner "обід"; б) розрізняють граматичні категорії означеності/ неозначеності: нім. der Knabe "визначений, певний хлопець" — ein Knabe "якийсь хлопець", англ. the man "певна людина" — о man "якась людина", фр. le table "певний стіл" — ип table "якийсь стіл"; в) виражають категорію роду: нім. der Deutsche

"німець" — die Deutsche "німкеня"; der Frieden "мир, спокій", die Lampe "лампа", das Fenster "вікно"; г) виражають категорію числа: das Fenster "вікно" —die Fenster "вікна", das Buch "книга" — die Biicher "книги";ґ) служать способом вираження відношень між слова-ми в реченні, тобто мають функцію вираження категорії відмінка: нім. наз. відм. der Tisch, род. des Tisches, дав. dem Tisch, знах. den Tisch. Крім препозитивних, у деяких мовах (болгарській, шведській, румунській) є постпозитивні артиклі. Див. болг.: езикьт, земята, небото. Прийменники виражають відношення між словами в мовленнєвому ланцюжку, тобто вказують на відмінок іменника. Пор. їду в метро (місцевий відмінок), піду до метро (родовий відмінок). Таку ж функцію виконують післяйменники. Відмінність між прийменниками й післяйменниками в тому, що післяйменники знаходяться не перед іменником, а після нього. Післяйменники — один з найважливіших граматичних показників у тюркських, фінноугорських, монгольських і японській мовах.

У російській мові як післяйменник вживається слово ради в деяких сполученнях: шутки ради, потехи ради тощо. Службові слова, за морфологічним критерієм, загалом не вважаються частинами мови.

СПОСІБ ІНТОНАЦІЇ. Інтонація є засобом вираження граматичних значень на рівні синтаксису. За допомогою інтонації виражаються: а) модальність речення (впевненість, запитання, сумнів, наказ або особисте ставлення мовця до того, що він говорить тощо). Пор.: Він прийшов. Він прийшов? Він прийшов! Він ... прийшов;

б) групування членів речення. Пор.: Читати довго/не міг. Читати/довго не міг. Казнить, /нельзя помиловать. Казнить нельзя, /помиловать; в) розрізнення простого й складного речення. Пор.:

Бачу матір в садочку. Бачу: /матір — в садочку; г) розрізнення сурядності й підрядності. Пор.: Хмариться, дощ буде і Хмариться — дощ буде (у першому випадку сурядність, у другому — безсполучникове речення з різнотипними частинами); ґ) актуальне членування речення (див. про це в темі "Словосполучення і речення"); д) виділення вставних слів і речень. Пор. Він безперечно має рацію і Він, безперечно, має рацію; Он может быть здесь і Он, может быть, здесь.

СПОСІБ ПОРЯДКУ СЛІВ. Цей спосіб у деяких мовах у певних випадках розрізняє:

а) підмет і додаток. Пор.: Буття визначає свідомість і Свідомість визначає буття; Якір зачіпає ланцюг і Ланцюг зачіпає якір; рос. Мать любит дочь і Дочь любит мать; Дом загораживает флигель і Флигель загораживает дом; б) означення й означуване. Пор.: глухі вчені і вчені глухі. Див. ще англ. stone wall "кам'яна стіна", wall stone "стінний камінь", table tennis "настільний теніс", tennis table "тенісний стіл".