1. Психіка. Психічний процес. Психічна властивість. Психічний стан.

Психіка (за лекцією Корг В.М.) – властивість мозку як високоорганізованої матерії відображати об’єктивну реальність і на основі психічного образу, і на основі психічного образу, який при цьому формується, цілеспрямовано регулювати діяльність суб’єкта і його поведінку.

3 Форми душі за Платоном:

• Раціональна (голова) – філософи;

• Емоційно-гнівлива (груди) – воїни;

• Похітлива (черево) – землероби.

За Арістотелем душа:

• Тваринна

• Рослинна

• Розумна (суто людська)

Психічні процеси – це суб’єктивне відображення об’єктивної дійсності:

• Пізнавальні (відчуття, сприйняття, пам’ять, мова, мислення, увага, уява);

• Емоційні (емоції, почуття);

• Вольові (воля, вольові дії)

Психічні властивості – сталі психічні утворення людини, що утворюються в процесі життєдіяльності, виховання, самовиховання.

До психічних властивостей особистості відносяться:

1) темперамент;

2) здатності;

3) характер.

Під ПСИХІЧНИМ СТАНОМ розуміють тимчасовий функціональ­ний рівень психіки, який відображає взаємодію впливу внутрішнього середовища організму або зовнішніх чинників та визначає спрямованість перебігу психічних процесів у цей момент і вияв психічних властивостей людини.

Психічні стани можна класифікувати як вияви психічних процесів:

* стани емоційні - настрої, афекти, тривога тощо;

* стани вольові - рішучість, розгубленість тощо;

* стани пізнавальні - зосередженість, замисленість тощо.

2. Джерела психологічних знань. Відмінність життєвих психологічних знань від наукових.

Існує кілька джерел пси­хологічних знань:

• народна психологія (народні казки, міфи, прислів"я, приказки, ху­дожні твори містять описи психічних явищ, характерів тощо + регулює міжлюдські стосунки )

• наукова психологія (навчаюсь в університеті, формуючи науковий світогляд, треба надавати перевагу саме їй)

• життєва, або по­бутова психологія( у кожної людини накопичується досвід психічного жит­тя, складаються уявлення про психічні можливості особис­тості. Формується індивідуальна життєва психологія, якій притаманні безпосередність) життєдайність, небезсторон­ність, особистісність.

• релігійна психологія (характеризується спрямо­ваністю до Божества і базується на вірі у певні постулати духовного життя)

• парапсихологія (сукупність нетрадиційних поглядів на незвичайні явища та «таємниці» психіки, зокрема такі, як екстрасенсорне сприй­мання, телекінез, левітація, полтергейст, пірогенія, ясноба-чення, проскопія, ретроскопія, дистанційна дія тощо)

Відмінність життєвої психології від наукової

1. Життєві психологічні конкретні знання про особистість, а наукова психологія, за рахунок використання  науково визначених знань, прагне до узагальнень, завдяки чому вона відкриває загальні тенденції і закономірності психічних явищ.

2. Життєві психологічні знання носять інтуїтивний та ситуативний характер, а наукові психологічні знання раціональні і цілком усвідомлені.

3. Конкретний та інтуїтивний характер життєвих психологічних знань різко обмежує можливість їх передачі. В науковій психології знання відображаються в узагальненому письмовому вигляді (поняттях і законах), що дозволяє їх надовго зберігати, поповнювати, передавати всім  бажаючим та  майбутнім поколінням.

4. В життєвій психології знання одержуються за допомогою спостереження та міркування. В науковій  до цього додаються цілеспрямовані наукові теоретичні експериментальні методи дослідження .

5. Життєва психологія обмежується досвідом однієї або декількох людей. Наукова психологія, практично, безмежна в своєму світовому досвіді.