7. Фразеологізми. Особливості сталих словосполучень, принципи їх класифікації.

Фразеологізм, або фразеологічна одиниця – стійке за складом та структурою, лексично неподільне і цілісне за значенням словосполучення чи речення, яке виконує функцію окремої лексеми (словникової одиниці). Фразеологізм вживається як деяке ціле, яке не підлягає подальшому розкладанню і звичайно не допускає всередині себе перестановки своїх частин. Як відомо, фразеологізми виникають у національних мовах на основі такого образного представлення дійсності, яке відображає побутово-емпіричний, історичний або духовний досвід мовного колективу, пов’язаний з його культурними традиціями, оскільки суб’єкт номінації в мовній діяльності – це завжди суб’єкт національної культури. Але в японській мові також багато і китайських запозичень. Важливою ознакою фразеологізмів є метафоричність, образність. Фразеологізм народжується в мові не для називання предметів, ознак, дій, а для образно-емоційної їх характеристики. За традиційною класифікацією фразеологізми можна поділити на: 1) фразеологічні зрощення – ідіоми, що втратили мотивування свого значення. Це сталі сполуки, зміст яких не можна зрозуміти зі значень окремих компонентів, що входять до складу фразеологічної одиниці. Напр. お茶を濁す(o-cha wo nigosu) викрутитися (букв., мутити чай). 2) фразеологічні єдності – ідіоми, що зберегли прозору внутрішню форму. Це стійкі сполуки, зміст яких певною мірою зумовлений значенням слів-компонентів. Напр. 雀の涙 (suzume no namida) як кіт наплакав (букв. З горобину сльозу). 3) фразеологічні сполучення (сполуки) – сполучення слів із прямим та переносним значенням. Це стійкі вислови, до складу яких входять слова і з фразеологічно зв’язаним, і з вільним значенням.Напр. 頭を絞る (atama wo shiboru) ламати голову 4) фразеологічні вислови – стійкі фрази з переосмисленим складом. Це вислови, які містять у своєму складі стійкі звороти мови, які є семантично неподільними й у процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці, однак складаються зі слів із вільним значенням. Напр. 青くなる (aoku naru) побіліти (від страху). Класифікація японських фразеологізмів за формальної структурою: 1. Фразеологізми-речення. Напр. 夫婦喧嘩は犬も食わぬ (Fuufu-genka wa inu mo kuwanu) У чужі сімейні чвари краще носа свого не пхати. 2. Фразеологізми-словосполучення. Напр. 野に下る (Ya ni kudaru) Піти в опозицію. 3. Фразеологізми-зчеплення. Напр. 本末転倒 (Honmatsu-tentou) Сплутати головне і другорядне. 18. Текст як основний об’єкт перекладознавчих досліджень і перекладу. Текст (лат. textus – тканина, плетення, з’єднання) – об’єднана смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць, основними властивостями якої є зв’язність і цілісність. Правильність побудови вербального тексту, який може бути усним або писемним, пов’язана з відповідністю вимозі “текстуальності” – зовнішній зв’язності, внутрішній осмисленості, можливості своєчасного сприйняття, здійснення необхідних умов комунікації і т.д. Правильність сприймання тексту забезпечується не лише мовними одиницями і їх поєднаннями, а й необхідним загальним фондом знань, комунікативним фоном, тому сприймання тексту пов’язане з пресупозицією. Лінгвістика тексту стала нагадувати швидше новий вигляд текстології - дисципліни настільки ж древньої, як і респектабельної, заслужено шанованої. Текстологія - наука про текст, в рамках якої розрізняються два напрямки:  1) опис внутрішніх властивостей тексту, тексту як такого,  2) з'ясування місця тексту в соціальному контексті, тобто виявлення зовнішніх функцій тексту.  Опис тексту як такого має, як мінімум, трьома аспектами: просодією, риторикою (або стилістикою) і наратології. Остання пов'язана з виявленням відносин всередині змісту тексту.  «Текстоведення» - область дослідження, в центрі уваги якого питання про відношення між формою і функцією текстів. Аналізуючи текст, людина має справу зі смислами висловлювань (під кутом зору їх створення) та з самими мовними формами. Досліджуючи ж функцію тексту, зачіпають не одну мовну форму, а ще й питання про те, який ефект ця форма має. Продукування тексту при цьому розглядається як форма дії.  У той же час, залучення категорії тексту в граматичне опис виявилося дуже плідним для вирішення суто граматичних завдань. Таким чином, дана наука є на сьогоднішній день однією з передових галузей мовознавства. Дослідження тексту проводилися і проводяться також у зв'язку з прикладними завданнями. Серед завдань автоматичної обробки тексту слід особливо виділити проблему автоматичного реферування - комп'ютерного породження стисненого викладу на основі вихідного тексту.