Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
BazLogika11-12.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
369.15 Кб
Скачать

Для студентів факультету англійської мови («прикладна лінгвістика»). Для студентів епі («правознавство»).

Види занять, кількість годин

Всього годин

З них:

Лекції (год.)

Семінарські, практичні заняття

(год.)

Самостійна робота студентів (год.)

Назви розділів і тематика занять

Тема 1. Предмет і метод логіки.

Тема 2. Семіотичний характер логіки.

Тема 3. Логічний аналіз понять.

Тема 4. Логічні операції над поняттями.

Тема 5. Логічний аналіз висловлювань.

Тема 6. Дедуктивні міркування.

Тема 7. Недедуктивні міркування.

Тема 8. Основи теорії аргументації.

12

10

10

10

12

10

10

10

4

2

2

2

2

2

2

4

2

2

2

2

2

2

2

6

6

6

6

8

6

6

6

Підготовка і складання заліку

6

6

Разом:

90

20

14

56

Для студентів заочної форми навчання на всіх факультетах та в усіх інститутах університета.

Види занять, кількість годин

Всього годин

З них:

Лекції (год.)

Семінарські, практичні заняття

(год.)

Самостійна робота студентів (год.)

Назви розділів і тематика занять

Тема 1. Предмет і метод логіки.

Тема 2. Семіотичний характер логіки.

Тема 3. Логічний аналіз понять.

Тема 4. Логічні операції над поняттями.

Тема 5. Логічний аналіз висловлювань.

Тема 6. Дедуктивні міркування.

Тема 7. Недедуктивні міркування.

Тема 8. Основи теорії аргументації.

18

12

18

18

18

8

6

8

1

1

1

1

17

12

17

17

17

8

6

8

Підготовка і складання заліку

2

2

Разом:

108

2

2

104

IV. Плани семінарських (практичних) занять

практичного

заняття та назва

З м і с т з а н я т ь

Oбсяг занять (год.)

Тема 1. Предмет, метод і значення логіки як науки

Семінарське заняття № 1

Теоретичні питання:

  1. Проблема визначення логіки як науки. Багатозначність терміну логіка.

  2. Поняття культура мислення.

  3. Абстрактне мислення та його характерні риси.

  4. Поняття форма мислення.

  5. Поняття логічний закон. Основні формально-логічні закони.

Практикум:

  1. Від якого слова походить термін логіка? Що це слово означає?

  2. Які значення має термін логіка у наш час?

  3. Яке визначення логіки як науки ви вважаєте правильним: «логіка-це наука, яка досліджує мислення людини», «логіка-це наука, яка досліджує мислення людини, виражене в мові», «логіка-це наука, яка досліджує міркування людини», «логіка-це наука, яка досліджує форми міркувань людини». Обґрунтуйте свою відповідь.

  4. Проаналізуйте, в якому смислі вживається термін логіка у наступних виразах: «логіка історичного процесу», «логіка речей», «жіноча логіка», «залізна логіка».

  5. Які характерні особливості властиві абстрактному мисленню?

  6. Скільки форм абстрактного мислення існує в логіці?

Література:

Основна:

  1. Конверський А.Є. Логіка. – К., 1998. – С. 5-34.

  2. Конверський А.Є. Логіка. – К., 1999. – С. 6-35.

Додаткова:

  1. Хоменко І.В. Логіка-юристам. – К., 1997.

Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К., 2001.

2

Тема 2. Семіотичний характер логіки

Семінарське заняття № 2

Теоретичні питання:

  1. Поняття про знак. Види знаків.

  2. Визначення мови. Штучна (формалізована) і природна мови.

  3. Семіотика як наука про знаки.

  4. Знаковий процес, його структура.

  5. Структура значення знака.

  6. Виміри знакового процесу.

  7. Рівні знакового процесу.

Практикум:

  1. Проаналізуйте такі знакові процеси:

А) студент відповідає на семінарському занятті;

Б) відбувається концерт відомого співака;

В) розмову двох друзів порушує стук у двері;

Г) відбуваються дебати у Верховній Раді;

Д) психоаналітик витлумачує сон пацієнта.

  1. Наведіть приклади знакових процесів і проаналізуйте їх за структурою.

  2. Визначте предметне і смислове значення таких виразів:

  • держава;

  • знак;

  • норма;

  • банк;

  • міжнародні відносини.

  1. Наведіть приклади знакових процесів, де:

  • присутні усі три виміри семіозису;

  • відсутній якийсь із вимірів семіозису.

5. Наведіть приклади застосування об’єкт-мови і метамови

Література:

Конверський А.Є. Логіка. – К., 1999. – С. 35-54.

Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 39-50.

2

Тема 3. Логічний аналіз понять

Семінарське заняття № 3

Теоретичні питання:

  1. Загальна характеристика поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.

  2. Види понять.

  3. Відношення між поняттями:

    1. порівнянні та непорівнянні поняття;

    2. типи відношень між сумісними поняттями;

    3. типи відношень між несумісними поняттями.

Практикум:

  1. Дайте логічну характеристику таким поняттям :

наука;

справедливість;

бізнес;

громадянське суспільство;

міжнародні економічні відносини.

  1. Встановіть відношення за обсягом між поняттями:

А) власність, приватна власність, акціонерна власність, майно;

Б) суспільство, спільнота, колектив, партія;

В) оптиміст, песиміст, реаліст;

Г) держава, республіка, президентська республіка, парламентська республіка, федерація, США;

Д) фірма, спонсор, бізнесмен, кредитор, підприємець.

Література:

Конверський А.С. Логіка. – К., 1999. – С. 124-147.

Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.

– С. 1-71.

2

Тема 4. Логічні операції над поняттями

Семінарське заняття № 4.

Теоретичні питання:

1.Обмеження та узагальнення понять.

2.Поділ понять:

2.1загальна характеристика поділу, його структура;

види поділу;

2.2.правила поділу;

2.3.класифікація. її види.

3.Визначення понять:

3.1загальна характеристика визначення;

3.2.явні визначення. їх види;

3.3.правила явних визначень;

3.4.неявні визначення. їх види;

3.5.прийоми, що подібні до визначення.

Практикум:

1.Що таке обмеження? Наведіть приклади.

2.Що таке узагальнення? Наведіть приклади.

3.Чи існує межа узагальнення для певного поняття? Чи існує межа обмеження для певного поняття?

  1. Що таке поділ понять? Якою є структура поділу?

  2. Що таке поділ за видозміною ознаки? Наведіть приклади.

  3. Що таке дихотомічний поділ? Наведіть приклади.

  4. Які правила поділу ви знаєте? Наведіть типові помилки, що в них допускаються.

1. Проведіть узагальнення й обмеження таких понять:

- рахунок;

- людина, яка вивчає логіку;

- меморандум;

- економіка;

- розум;

- зрада;

- злочин

2.Перевірте правильність узагальнення та обмеження понять:

- олігархія;

- Кабінет Міністрів – уряд;

- староста курсу - староста групи;

- міжнародна організація – ООН

3.Проаналізуйте наведені приклади. У тих випадках, де є поділ, з'ясуйте його структуру, вид, а також, чи є поділ правильним:

А) політична діяльність може бути конструктивною та деструктивною;

Б) економіка буває ринковою та адміністративною;

В) банки: комерційні, державні, приватні, міжнародні;

Г) попит як сукупність вимог на товари з боку покупців може бути нераціональним, ажіотажним, неврегульованим, підвищеним, стабільним;

Д) республіки поділяються на парламентські, президентські і унітарні.

4. Проаналізуйте наступні приклади (встановіть структуру, вид визначення, а також, чи є визначення правильним):

А) Демократ - це людина, яка дотримується демократичних поглядів.

Б) Студент - це людина, яка навчається.

В) Совість - це внутрішній суддя.

Г) Фірма - не що інше, як різновид ринку, в межах якої люди вступають у відносини добровільного індивідуального обміну: робітники добровільно обмінюють свою працю на заробітну платню.

Д) "Робити те, що приносить задоволення, - означає бути вільним," (Вольтер).

Е) «Людина – тварина, що здатна до здійснення купівлі та продажу» (Аль Фарабі).

Література:

Конверський А.С. Логіка. - К., 1999. – С.І47-148, 154-167.

Хоменко І.В. Логіка для юристів. - К., 2001. - С.55-63, 66-74.

Хоменко І.В. Логіка - юристам. - К., 1997. – С203-218.

2

Тема 5. Логічний аналіз висловлювань

Семінарське заняття №5

Теоретичні питання:

  1. Види висловлювань у сучасній логіці.

  2. Поняття про дескриптивне висловлювання. Загальна характеристика класичної логіки висловлювань.

  3. Мова пропозиційної логіки.

  4. Визначення логічних сполучників

  5. Види складних висловлювань у пропозиційній логіці.

Практикум:

  1. Встановить вид висловлювання:

А) Сім раз відмір, один раз відріж.

Б) Яка дівчина не мріє вдало вийти заміж?

В) Земля є планетою.

Г) 2+2= 4.

Д) Дивіться й аплодуйте!

Е) «Неможливо все знати»

Є) Є ще порох у порохівницях

  1. Формалізуйте висловлювання:

А) Лихої жінки, вогню і води не побороти.

Б) Механізм ринкової економіки ефективніше за все працюють тоді, коли державі вдається звести кінці з кінцями, рівень прибутків з витратами.

В) Ні Північ, ні Південь не здобули перемоги у громадянській війні.

Г) Якщо Грант захворіє або Сміт буде у відрядженні, то угода не буде підписана, а директори не зберуться разом і не визначать прибуток, якщо Робінзон не схаменеться і візьме справу під контроль.

Д) Якщо організація виробництва перебуває на низькому рівні, якість низька, персонал не володіє достатньо високою кваліфікацією та не відповідає за виконану роботу, то навіть найсучасніше обладнання не забезпечить зростання продуктивності та ефективності.

Література:

Конверський А.Є. Логіка. – К., 1999. – С. 70-82, 196-199, 282-283.

Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 96-112.

2

Тема 6. Дедуктивні міркування

Семінарське заняття №6

Теоретичні питання:

1.Загальна характеристика дедуктивних міркувань.

2.Прямі дедуктивні міркування.

2.1.Суто умовні міркування

2.2.Розділово-категоричні міркування

2.3.Умовно-розділові міркування

3. Непрямі дедуктивні міркування.

3.1.«зведення до абсурду»

3.2.«доведення від протилежного»

Практикум.

З’ясуйте структуру і вид наведених міркувань.

А. Математику не можна було б застосовувати до пізнання об’єктивного світу, якби її положення не були відображення цього світу. Звідси видно, що в положеннях математики відображується об’єктивний світ.

Б. Якщо пити каву кожного дня, то рано чи пізно до голови прийде гарна ідея. Ця людина п’є каву кожного дня.

В. Люди сприяють або протидіють ходу історії. Ця людина не протидіє ходу історії.

Г. Кожна людина має те, що бажає. А, якщо немає, отже, недостатньо бажає.

Д. «Якщо б я вилучив мислячого суб’єкта, то весь тілесний світ мусив би зникнути, адже він є лише явищем у чуттєвості нашого суб’єкта й одним із видів його уявлення» (І. Кант)

Література:

Конверський А.С. Логіка. - К., 1999. – С. 222-229.

Хоменко І.В. Логіка для юристів. - К., 2001. - С.122-130.

Хоменко І.В. Логіка - юристам. - К., 1997. – С.95-103.

Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 18, 138-145.

2

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]