2.2 П‘ятий рівень еквівалентності. Можливі розбіжності у предметно-логічному значенні

У п’ятому типі еквівалентності досягається максимальний ступінь близькості зміста ориґіналу й перекладу, яка може існувати між текстами різних мов:

I saw him at the theatre. – Я бачив його в театрі. The house was sold for 10 thousand dollars. – Дім був проданий за 10 тисяч доларів.

Для відношень між ориґіналами й перекладами цього типу характерно:

1. високий ступінь паралелізму в структурній організації тексту;

2. максимальна співвіднесеність лексичного складу: в перекладі є відповідності усім повнозначним словам ориґіналу;

3. збереження у перекладі усіх основних частин зміста ориґіналу.

Отже, до чотирьох частин змісту, що зберігалися в четвертому типі еквівалентності, додається максимально можлива спільність окремих сем, що входять у значення співвіднесених слів ориґіналу й перекладу. Ступінь такої спільності визначається можливістю відтворення в перекладі окремих компонентів значення слів ориґіналу.

Унаслідок розбіжностей у нормі й узусі МД та МП відмова від використання у перекладі найближчого за змістом відповідника фіксується регулярно, перешкоджаючи повній реалізації еквівалентності п‘ятого типу.

2.3 Конотативний аспект значення слова

Еквівалентність окремих слів в ориґіналі та перекладі передбачає максимально можливу близькість не тільки предметно-логічного, а й конотативного значення співвіднесених слів, що відображають характер сприйняття мовцями тієї інформації, що міститься у слові. Найбільшу роль у передачі конотативного аспекту семантики слова ориґіналу відіграють його емоційний, стилістичний та образний компоненти.

Емоційна характеристика значення слова може бути позитивною чи негативною. У будь-якій мові існують слова, що співпадають з предметно-логічним значенням, але розрізняються за наявністю або характером емоційного компонента в семантиці слова. Наведемо пари англійських та українських слів, перше з яких нейтральне, а друге – емоційно марковане: dog – doggie, cat – pussy, womanly – womanish, smell – fragrance; кішка – кішечка, буржуа – буржуй, сидіти – розсістися. Як правило, загальний характер емоційності може зберігатися при перекладі, тобто можливо підібрати у МП таке слово, яке відображає таке саме схвальне чи несхвальне відношення мовця до предмета, як і в МД. Передання емоційного характеру полегшується завдяки тому, що реалізація значення у висловлюванні розповсюджує відповідну характеристику на висловлювання цілком: робить висловлювання емоційним, стилістично забарвленим або образним. Ось чому в перекладі цей елемент змісту може бути відтворений нелокально, тобто в іншому місці висловлювання, в семантиці іншого слова: Sometimes I feel about eight years old, my body squeezed up and everything else tall. – А інколи здається, що я восьмирічний хлопчисько, сам малесенький, а все навколо величезне.

Збереження у перекладі емоційної характеристики висловлювання шляхом використання слів з відповідним конотативним значенням є виключно важливим у досягненні еквівалентності. Недотримання цієї вимоги може зробити переклад цілком нееквівалентним.

Так само еквівалентність п’ятого типу передбачає збереження у перекладі стилістичної характеристики ориґіналу. Найпростішим з цієї точки зору є переклад термінів, які мають термінологічні відповідники у МП. Але з рештою слів усе набагато складніше, бо вони можуть бути нейтральними чи емоційно забарвленими, з чого випливає питання їх доречності/недоречності у відповідних висловлюваннях.

Еквівалентність конотативного значення у МД і МП передбачає також і відтворення асоціативно-образного компоненту. Семантика деяких слів включає інформацію, пов’язану з певними асоціаціями у свідомості мовців. Для мешканців багатьох країн “сніг” – це не просто вид атмосферних опадів, але й еталон білизни, з яким прийнято порівнювати інші білі предмети. Крейда теж біла, але з нею порівнюють лише колір обличчя. Російське “щепка” застосовується для образного опису худоби людини, “баня” – не тільки місце, де миються, але і спека, тоді як англ. bath позбавлене цієї характеристики.