методика / Лекція 6

9

Лекція 6. Засоби навчання іноземних мов

1. Основні і допоміжні засоби навчання ІМ.

2. Підручник з ІМ та НМК як основні засоби навчання.

3. Вимоги до підручника з ІМ.

4. Методика використання технічних засобів навчання.

5. Допоміжні нетехнічні засоби навчання.

Основні поняття і категорії: засіб навчання, навчально-методичний комплекс, критерії ефективності підручника, основні та допоміжні засоби навчання, технічні засоби навчання, прийом вимкнення звуку, стоп-кадр, інтерактивна дошка СМАРТ, сюжетні малюнки і комікси.

Основні і допоміжні засоби навчання ІМ. Система засобів навчання ІМ у школі повинна складається з двох підсистем: підсистема засобів для використання учнями, і підсистема засобів, що використовуються учителем для ефективного розв’язання навчальних завдань, поставлених на тому чи іншому етапі уроку. Комплект учня повинен складатися з низки засобів, кількість яких у залежності від стадії навчання, від конкретного класу може

коливатися. До підсистеми засобів учня належать:

• підручник;

• робочий зошит (збірник вправ на друкованій основі);

• касети (аудіодиски) та відеокасети (відеодиски);

• книги для домашнього читання;

• словники та різноманітні довідники;

• розрізний дидактичний матеріал та альбом сюжетних картин (для початкового етапу);

Підручник є основним елементом цієї підсистеми. До підручника додаються касети, відеокасети та низка засобів зорової наочності. Також до цієї групи належить альбом із сюжетними кольоровими малюнками для розвитку мовленнєвих умінь, розрізний дидактичний матеріал, які призначені для початкового етапу. На додаток до підручника розробляють спеціальні посібники для навчання мовленнєвого матеріалу і читання під час самостійної роботи. Це робочі зошити з вправами на друкованій основі індивідуального користування. Для підвищення ефективності навчання читання підручник повинен комплектуватися спеціальними книгами для домашнього читання, різноманітними словниками і довідниками (граматичний довідник, лексичні коментарі, довідник країнознавчого змісту тощо).

Організуючою і керівною ланкою підсистеми засобів, призначених для вчителя є два посібники: програма шкільного курсу “Іноземна мова” і книга для вчителя. Програма є основним документом, що регламентує і спрямовує навчально-виховний процес, вона необхідна вчителю для правильного розуміння цілей, структури і змісту навчання ІМ у школі. Основне завдання книги для вчителя полягає в тому, щоб запропонувати конкретні методичні рекомендації, спрямовані на найбільш доцільне і оптимальне рішення усіх навчальних завдань, викладених у книзі для учня, надати вчителю допомогу в методично ефективній побудові серій уроків, окремих уроків, а також відповідних етапів окремих уроків. Конкретність і цілеспрямованість методичних рекомендацій — основна характерна риса цього навчального посібника.

У комплект учителя включається: програма, книга для вчителя; набір аудіо та відеокасет; роздатковий дидактичний матеріал; настінні малюнки і таблиці великого формату; збірник вправ; збірник лабораторних завдань, посібник з позакласної роботи.

Навчально-методичний комплекс (НМК) є комплексом основних засобів навчання, центральним з яких є підручник. У сучасній теорії і практиці навчання іноземних мов НМК розглядають як альтернативу традиційному поняттю “комплект основних засобів”, а у більш вузькому значенні під НМК досить часто мають на увазі певний підручник, на якому ґрунтується цей комплекс.

Підручник з ІМ як основний засіб навчання. У сучасній методиці навчання ІМ проблемі раціонального підручника завжди надавалася велика увага. У зв'язку з розробкою теорії підручника ставилося питання що варто, а що не варто у нього включати. Тому, структура підручника та його зміст залежить від методичної концепції авторів. Як правило, структура підкоряється певному алгоритму – традиційно підручники організовані або за тематичним або за граматичним принципом у розділи, які включають всі аспекти мовної системи – граматику, лексику, фонетику та всі види мовленнєвої діяльності – аудіювання, читання, говоріння та письмо. Якщо підручник призначений для школи, то розділи передбачають розподіл по уроках. В додатки до підручника часто включається граматичний довідник, глосарій, тексти для аудіювання (хоча останні можуть міститись у книзі для учителя). У структурі розділу (уроку), як правило, передбачений пункт, присвячений домашньому завданню. В одних підручниках можна побачити правила вживання мовних одиниць, малюнки для семантизації лексики, ілюстрації до текстів для читання, у той час як в інших підручниках цей матеріал відсутній. По-різному оформляються і додатки до підручника, де повинні бути зосереджені, у першу чергу, словники і довідковий матеріал. Остаточно не розв’язаною є проблема раціонального оформлення підручника.

Важливе значення для створення раціонального підручника має проблема комплектності навчальних матеріалів, тобто створення оптимальних навчально методичних комплексів.

Основні вимоги до сучасного підручника з ІМ:

• системність і комплектність;

• необхідність врахування особливостей етапів навчання;

• наступність матеріалів підручника;

• врахування особливостей РМ;

• науково обґрунтований підхід до добору навчального матеріалу;

• мовленнєва спрямованість навчальних матеріалів;

• концентрична і циклічна побудова.

Системність і комплектність. Системність повинна пронизувати зміст і структуру навчального матеріалу, типологію вправ, послідовність і наступність у вправах, а також прийоми і методи навчання, за допомогою яких досягаються навчальні цілі. Але системність може виявитися недостатньо доцільною і не зовсім ефективною, якщо не буде реалізована комплектність, відповідно до якої кожна із сторін навчально-виховного процесу повинна мати у своєму розпорядженні власний комплект засобів навчання. Отже, суть першої вимоги до підручника полягає у необхідності створення не ізольованого від інших засобів навчання підручника, а підручника, який був би основою усієї системи засобів, представлених у вигляді двох комплектів: комплекту для учня і комплекту для вчителя.

Необхідність врахування особливостей етапу навчання. Усі три етапи навчання ІМ в школі відрізняються один від одного не тільки обсягом текстів і кількістю вправ; вони мають специфічні лінгвістичні, психологічні і методичні особливості, які необхідно враховувати у процесі створення підручників і навчальних посібників. Інтелектуальні можливості, емоційно-вольова сфера, розвиток когнітивних процесів, потреби та інтереси — усе це перебуває у постійній динаміці, врахування якої має велике значення для раціоналізації навчання.

Наступність матеріалів підручника. Наступність навчальних текстів і вправ необхідно забезпечувати на різних рівнях: між підручниками, призначеними для різних стадій навчання і класів; також підручник треба будувати так, щоб наступні тексти і вправи спиралися на попередні, щоб вони повторювали і розвивали раніше вивчений матеріал з метою успішного формування, закріплення й удосконалювання умінь і навичок.

Врахування особливостей РМ. Ця вимога найчастіше реалізується через відбір навчальних одиниць і побудову відповідних вправ. Іншими словами, відбираючи мовний матеріал і моделі комунікації, а також розробляючи види вправ, необхідно приділяти особливу увагу тим іншомовним явищам, які або зовсім відсутні, або істотно відрізняються від відповідних явищ РМ. Врахування цієї вимоги значною мірою підвищує ефективність навчальних текстів і системи вправ, усього змісту підручника.

Науково обґрунтований підхід до добору навчального матеріалу. Відомо, що перевантаження підручника навчальним матеріалом, відсутність чіткості у визначенні мінімуму умінь і навичок, якими повинен володіти учень на кожному етапі навчання, зрештою приводять до негативного результату. Тому добір мінімумів мовного матеріалу (лексики, граматики, фонетики) і планування умінь і навичок в структурі підручника є обов'язковим.

Мовленнєва спрямованість навчальних матеріалів. Не заперечуючи великого значення засвоєння мовного матеріалу як основи для навчання ІМ, варто, починаючи з перших уроків і на всіх наступних етапах навчально-виховного процесу, неухильно збільшувати питому вагу вправ і текстових фрагментів, призначених для формування і розвитку мовленнєвих умінь, що забезпечують можливість практичного володіння ІМ в межах тематики, передбаченою шкільною програмою.

Концентрична і циклічна побудова навчальних матеріалів. За такого підходу те саме граматичне явище вивчається послідовно кілька разів, але кожен новий раз з наростаючою глибиною охоплення досліджуваного об'єкта. Цей підхід збережений у відношенні граматики у чинній шкільній програмі. Тема «Артикль», наприклад, вивчається в декількох класах з наростаючою складністю.

Види допоміжних засобів. Під допоміжними засобами навчання ІМ варто розуміти всі матеріали, завдяки яким поставлені цілі навчання і вирішення конкретних завдань більш успішно досягається за раціональний час за мінімальної витрати навчальних зусиль. Серед цих засобів – серії малюнків, роздатковий матеріал (картки, аркуші із завданнями або текстами, таблиці, схеми, ілюстрації, вирізки із журналів, газет тощо)

Усі допоміжні засоби на основі врахування їх загальних дидактичних можливостей доцільно розділити на дві великі групи:

• традиційні (нетехнічні) засоби навчання;

• сучасні технічні засоби навчання.

Технологізація навчання ІМ є об'єктивною необхідністю, зовсім незалежно від того, подобаються технічні засоби окремим вчителям чи ні. Це зумовлюється значними можливостями навчальної техніки, за допомогою якої успішно досягається завдання – істотно підвищити ефективність навчально-виховного процесу з ІМ на всіх стадіях навчання.

Фонограми та відеофонограми необхідно інтенсивно використовувати на всіх стадіях навчання ІМ у школі у тих ситуаціях, коли це є методично доцільним. Завдяки використанню звукозапису успішно моделюється штучне іншомовне середовище, повніше реалізується потенціал наочності, важливість якого важко переоцінити. Перебування учня в штучному іншомовному середовищі досягається різними шляхами: роботою над спеціальними лабораторними завданнями, що виконуються у лінгафонних кабінетах після уроків; переглядом відеофільмів, озвучених ІМ; прослуховуванням спеціально підготовлених радіо- і телепередач; виконанням домашніх звукових завдань тощо. З використанням лінгафонних кабінетів час індивідуального говоріння, слухання і виконання активних вправ збільшується у порівнянні з роботою у звичному форматі уроку. У зв'язку з цим з’являються можливості посилення індивідуалізації навчання ІМ, а саме: на основі врахування індивідуальних типологічних характеристик певних груп учнів, у залежності від їхньої мовленнєвої пам'яті і уваги даються спеціальні завдання, спрямовані на формування тих якостей, що у певних учнів недостатньо розвинені. Особливо яскраво виявляється можливість інтенсифікації навчально-виховного процесу завдяки використанню спеціальних технічних комплексів – лінгафонних кабінетів.

Використання магнітофону. Магнітофон використовується передусім з метою навчання аудіювання та як засіб формування фонетичних навичок. Однак магнітофон можна використати не лише для прослуховування учнями аудіозапису. Дуже ефективним прийомом є використання магнітофону для запису мовлення учнів з метою контролю (самоконтролю) його якості – вимови, інтонації тощо. Ефективним є запис з подальшим його аналізом МД учнів, зокрема, діалогічного та полілогічного мовлення, дискусій, монологічного мовлення тощо. (Що стосується навчання аудіювання та фонетики, то ці аспекти розглядаються окремо). Методи і прийоми використання ТЗН в цілому грунтовно розроблені вітчизняною методикою, однак для певних ТЗН, які мають потужний методичний потенціал, технологія їх використання не достатньо описана, у той час як вчителі запроваджують їх на свій власний розсуд, часто шляхом проб та помилок. Серед таких ТЗН окремо слід сказати про відеофонограмму (відеоплеєр, DVD-плеєр та інш.), окремі аудіо-візуальні засоби, що ґрунтуються на цифрових технологіях.

Використання відео Відео – один з ефективних способів представлення інформації про країну країни, мова якої вивчається. Більшість навчальних відеоматеріалів є ефективним засобом ознайомлення учнів з країнознавчими об’єктами в їхньому природному оточенні. Тому значну частину навчальних відеоматеріалів створено як носій інформації про соціальні, культурні та професійні аспекти життя в країні.

Відео використовують також з метою пред’явлення мовних структур у належному контексті. Відеосюжети та ситуації, які вони презентують, ілюструють контекст, у якому природно функціонує мовлення, яке і є пріоритетним об’єктом вивчення. Деякі відеоматеріали презентують різноманітні стилі мовлення – стиль документальної розповіді або природний розмовний стиль. Існують відео курси, які слугують засобами для навчання говоріння. Так, відеозапис може бути супроводжений субтитрами для того, щоб учні промовляли слова персонажів. Такі курси носять інтерактивний характер, оскільки під час їх використання учні взаємодіють з екранними персонажами, відповідають на питання, реагують на репліки.

Вимкнення звуку як ефективний прийом використання відео. Щільний зв’язок між зображенням і звуком (зоровим та слуховим каналом сприймання) є дуже важливим на всіх етапах навчання. Перегляд відеофрагменту є складним психічним процесом, який передбачає сприймання і розуміння одночасно різних за каналами сприймання джерел (залучається робота різних аналізаторів). З огляду на природу і механізми цієї діяльності рекомендується перший перегляд здійснювати із вимкненим звуком. Таким чином процес сприймання та усвідомлення зорової та звукової наочності розбивається на два етапи: перший етап – перегляд без звуку, під час якого учні максимально зосереджуються на зображенні, об’єктах, персонажах, мовленнєвій ситуації, та другий етап – перегляд зі звуком, під час якого учні мають змогу зосередитись на мовленні, що звучить. Такий поетапний розчленований перегляд сприяє прогностичній діяльності учнів, активізації їхньої уваги та мотивації до комунікації. По завершенню першого етапу учні прагнуть поділитися своїми враженнями та ідеями від переглянутого: висловлення різноманітних здогадок по-перше, сприяє максимальній установці учнів на подальшу комунікативну діяльність, а по-друге, є самою комунікативною діяльністю. Як результат, на етапі перегляду відеофрагменту зі звуком учні матимуть сильнішу мотивацію щодо сприймання та розуміння інформації внаслідок комунікативної потреби порівняти свої здогадки щодо змісту мовлення персонажів з реальним змістом висловлювань. Це дозволяє забезпечити більш ефективний рівень розуміння, максимально зосередитись на змісті повідомлення, а не на його формі. Інколи перегляд без звуку може стати грунтом для рольової гри, коли учні будуватимуть свої власні діалоги на основі змісту відеосюжету.

Як різновид описаного вище прийому використовується затемнення зображення, тобто перегляд лише з увімкненим звуком. Цей прийом варто використати в тих ситуаціях, коли необхідно стимулювати прогностичне мислення та мовлення учнів щодо відповідного відео зображення, під час якого учні намагатимуться використати мовленнєві засоби опису.

Відеотехніка, як правило, дозволяє зафіксувати певний фрагмент у часі, тобто зробити ситуацію мовлення статичною. Цей прийом називається стоп-кадр: зупинивши відео на певному фрагменті, учням пропонують додумати і розіграти власні варіанти продовження сюжету або діалогу.

Дуже ефективними вважаються завдання з використання відео, такі як створення власної стенограми діалогу або полілогу на основі переглянутого зображення, або навпаки, планування зображення на основі фонограми відеосюжету. Ці завдання пропонується виконувати у групах, а результат повинен стати продуктом колективної роботи. Важливо, щоб під час виконання цих завдань спілкування відбувалось англійською мовою, для чого з числа учнів призначають відповідальних, які повинні стежити, щоб учні не використовували РМ під час комунікації.

Використання відеокамери. Відеокамера є досить ефективним засобом навчання ІМ і може використовуватись для розігрування різноманітних ситуацій в контексті рольових ігор, зокрема, інтерв’ю. Головна перевага цього ТЗН – можливість здійснення аналізу під час перегляду відзнятого матеріалу. Інтерв’ю, які розігруються перед відеокамерою, безсумнівно забезпечують учнів потужним мотивом – вони усвідомлюють кінцеву мету поставленого завдання – отримати конкретний продукт. Рекомендується також надавати можливість самим учням користуватись відеокамерою, що значно урізноманітнює номенклатуру можливих завдань. Так, наприклад, група учнів отримує проект – відзняти матеріал для відео програми та організувати її показ. Учні розподіляють ролі, пишуть сценарії, готують костюми, виконують акторську та операторську роботу, озвучку, монтаж тощо.

Використання інших технічних засобів. Серед технічних засобів, що отримали значну популярність та широко використовуються в практиці навчання ІМ – кодоскоп або графопроектор (overhead projector). Його можна використовувати з метою пред’явлення нового мовного матеріалу, оскільки його призначення відповідає функції презентації. На спеціальних прозорих аркушах (transparency) пишеться ручкою, маркером або друкується на комп’ютері (роздруковується на лазерному принтері) необхідна інформація, яка проектується на білий екран. Така інформація має зручну форму для сприймання, а також робить процес пред’явлення більш технологічним та ощадливим у порівнянні з необхідністю написання її на дошці крейдою або маркером. Ще більші можливості має цифровий проектор в комбінації з використанням портативного комп’ютера. Програма створення презентацій Power Point дозволяє створювати файли презентацій у форматі PPT, в яких можна ефективно поєднати графічну інформацію з текстовою графікою та різноманітними мультимедійними ефектами, музикою, відео тощо. Програма SMART notebook призначена для використання цифрового проектора та інтерактивної дошки СМАРТ, для якої на відміну від Power Point існує можливість організації інтерактивних форм роботи, що ґрунтуються на взаємодії учнів з матеріалом, що пред’являється. Ця програма містить цілу низку дидактичних можливостей – створення ефективних презентацій з використанням мультимедіа різних форматів, особливо це стосується макромедіа флеш; різноманітні графічні ефекти – можливість пересування графічних і текстових об’єктів, різноманітних маніпуляцій з ними, в тому числі з їх розмірами; можливість використання інструментів для малювання і креслення, віртуальної клавіатури, ефекту лупи, підсвітлювання тощо. Програмне забезпечення СМАРТ є особливо цінним у контексті комунікативно-орієнтованої форми роботи, адже дозволяє працювати із широким спектром засобів. Так, наприклад, аудіозапис на диску, призначений для формування фонетичних навичок або уміння аудіювання супроводжується наочними опорами для більш ефективного сприймання, або тестовими завданнями мовного чи комунікативного характеру. Або відеосюжет, представлений у відповідному форматі, який супроводжений завданнями в графічному ключі. Дошка СМАРТ в багатьох випадках позбавляє вчителя необхідності друкувати роздатковий матеріал, заощаджується час, вдосконалюється класний менеджмент.

Глобальна мережа Інтернет створює умови для отримання інформації учнями та учителями з будь-якої точки земної кулі. – це країнознавчий матеріал, новини з життя молоді, статті з газет та журналів (як наукових так і популярних), інша література тощо. На уроках ІМ з допомогою Інтернету можна розв’язувати цілу низку дидактичних завдань – формувати навички та уміння читання на матеріалах, що представлені в глобальній мережі, удосконалювати уміння писемного мовлення школярів, поповнювати словниковий запас учнів, формувати і підживлювати у школярів стійку мотивацію до вивчення ІМ. Окрім того існують можливості Інтернет технологій щодо розширення кругозору школярів, налагодження ділових та культурних контактів з своїми ровесниками в інших країнах (причому не обов’язково з країн мови, що вивчається)

Учні можуть брати участь в тестуванні, у вікторинах, конкурсах, олімпіадах (що проводиться в Інтернет), вести переписування з ровесниками з інших країн, брати участь в чатах, відеоконференціях тощо, можуть також отримати інформацію з проблеми, над якою у даний момент працюють в рамках проекту, у тому числі в рамках спільної роботи з зарубіжними школярами. Інтернет може використовуватись безпосередньо під час уроку, наприклад, з метою проведення політінформації, коли важливий інформаційний портал проектується на інтерактивну дошку.

Спілкуючись у реальному мовленнєвому середовищі, що забезпечене Інтернетом, залучені в розв’язання широкого кола значущих, реалістичних, цікавих та доступних завдань, школярі вчаться адекватно на них реагувати, що стимулює як рецептивну, так і продуктивну мовленнєву діяльність.

В контексті своєї підготовки сучасний вчитель іноземної мови інтенсивно працює з персональним комп’ютером. Комп’ютер дозволяє організувати свою документацію та навчальні матеріали найбільш оптимально. Оскільки вчитель використовує на уроці багато різноманітного роздрукованого матеріалу (hand-out), володіння навичками роботи із комп’ютером стає необхідною умовою його ефективної професійної діяльності. Комп’ютер, зокрема, Інтернет як джерело інформації має колосальний потенціал, оскільки учитель отримує в розпорядження текстову, графічну та мультимедійну інформацію, яку може використовувати для створення своїх власних методичних розробок з урахуванням тематики, мовного матеріалу та вікових можливостей учнів, з якими він працює.

До нетехнічних допоміжних засобів можна віднести різноманітні малюнки та ілюстрації, у тому числі малюнки сюжетного характеру, зокрема, комікси. Комікси у навчальному процесі з ІМ можна використовувати з різними цілями: для ознайомлення з новим мовним матеріалом, для навчання різних видів МД. Ось лише деякі вправи на основі

коміксів, які можна запропонувати учням:

1. Прочитати комікс за дійовими особами, передати зміст коміксу від третьої особи з опорою на малюнки.

2. Учням пропонується комікс без мовлення дійових осіб. Нижче даються неупорядковані фрагменти мовлення дійових осіб коміксу. Учні повинні знайти відповідність малюнків та реплік дійових осіб.

3. Учитель вдруге пред`являє комікс, який щойно був прочитаний учнями, проте тепер у коміксі відсутнє мовленнєве супроводження. Пропонується із зоровою опорою на малюнки відтворити мовлення героїв.

4. Учитель пред`являє мікродіалоги комікса, у яких відсутнє мовлення одного з співрозмовників. Пропонується заповнити ці мікродіалоги після попереднього прочитування сюжету вчителем або за контекстом.

6. Учні проглянули фрагмент оригінального мультфільму, їхній увазі пропонується серія малюнків, яка ґрунтується на сюжеті мультфільму. Необхідно створити комікс, доповнивши серію малюнків мовленням персонажів мультфільму. (Як варіант: учні прослухали

(прочитали) казку (оповідання)).

7. Учитель заздалегідь забезпечує учнів коміксами без вербального супроводження (слова можуть бути заклеєні або заштриховані), а учні повинні або вписати мовлення дійових осіб на основі “мовної здогадки”, або в процесі аудіювання. Як варіант, такі комікси можна запропонувати учням як наочну опору для репродуктивної або продуктивної МД.

1. Як в методиці визначають засіб навчання?

2. Які засоби складають підсистему засобів учня? Підсистему засобів вчителя?

3. Дайте визначення поняттям підручник, навчально-методичний комплекс.

4. Які існують проблеми створення оптимального підручника, назвіть критерії його ефективності.

5. З якою метою і коли доречно використовувати фонограми та відеофонограми?

6. Опишіть прийоми використання відео. Охарактеризуйте роль відеофонограми в методиці навчання ІМ.

7. Опишіть можливості відеокамери як засобу навчання іноземних мов.

8. Як інформаційні технології можуть використовуватись в навчальному процесі з ІМ? Запропонуйте свої ідеї і прийоми використання засобів інформаційних технологій на уроці, домашній, позакласній та самостійній роботі учнів.

9. Яку роль відіграють допоміжні нетехнічні засоби навчання. Опишіть методичні прийоми їх використання.