- •21. Поняття про ефективність. Ефективність та дієвість.
- •22. Поняття про ефект. Види ефектів у масовій комунікації.
- •23. Міф як результат масової комунікації.
- •24. Становлення та розвиток науки про масову комунікацію.
- •25. Вплив наукових шкіл та вчень на розвиток науки про масову комунікацію.
- •26. Теорії масової комунікації.
- •27. Семіотичні моделі комунікації. Модель Романа Якобсона, Юрія Лотмана, Умберто Еко.
- •28. Прикладні моделі комунікації. Модель Шеннона-Вівера (математична).
- •29. Модель “спіраль мовчання” Елізабет Ноель-Нойман.
- •30. Модель Вашингтона Плетта (розвідкова).
28. Прикладні моделі комунікації. Модель Шеннона-Вівера (математична).
Модель трансмісії сигналу, або модель Шеннона-Вівера. Запропонована математиком К.Шенноном (1948) модель передачі сигналу для технічних систем з допомогою В.Вівера набула такого вигляду:
мал.7а.
Ця модель є розгалуженою системою чинників комунікативного процесу. Він має фази і розглядається як процес трансмісії сигналу, тобто опосередкованої певними засобами передачі сигналу. Передавач (nadajnik) від джерела інформації (комуніканта) отримує її й у вигляді сигналу через канал під упливом джерела шуму (zrodlo zaklocen) робить передачу інформації; сигнал отримує споживач (odbiornik) сигналу, від якого адресат бере інформацію у вигляді її переказу.
29. Модель “спіраль мовчання” Елізабет Ноель-Нойман.
Автором цієї моделі є німецька дослідниця Е.Ноель-Нойман. її гіпотеза полягає в тому, що мас-медіа можуть маніпулювати громадською думкою за рахунок надання слова представникам меншості і замовчування думок більшості.
В основі цього явища лежить страх залишитися в меншості На підтвердження своєї гіпотези вона провела так званий залізничний тест, який засвідчив, що у вагоні потяга з більшим бажанням люди говорять із сусідом, чиї політичні симпатії близькі до правлячої на даний момент еліти.
Ця спіраль мовчання, вважає дослідниця, пояснює і феномен, відкритий ще 1940 р. у США П.Лазарсфельдом, коли певна група виборців (3—4%) в останню хвилину голосує на виборах (під тиском громадської думки) за того, хто найвірогідніше стане переможцем виборчих перегонів.
До речі, цей "ефект оркестрового вагона", як його назвав II Лазарсфельд, знайшов своє підтвердження в українській політичній практиці. Філософія політичного вибору таких громадян може бути висловлена фразою: "Кандидат N, може, й найкращий, але влада все одно зробить президентом (мером) кандидата М. То навіщо перейматися вибором — все вже вирішено".
Тож усе, як в одному з рекламних роликів: "Навіщо платити більше, якщо можна заплатити менше?"
30. Модель Вашингтона Плетта (розвідкова).
Книга американского бригадного генерала Вашингтона Плэтта "Информационная работа стратегической разведки" выглядит как типичный учебник по журналистике [249]. И это понятно — ее реальная суть лежит в той же плоскости: умение эффективно собирать и анализировать фактическую информацию. Поэтому в основе подхода лежит взгляд на информационную работу как профессию.
В. Плэтт вводит принципиальное различие информационного документа разведки от научного труда: "Он должен быть полезен для обеспечения государственных интересов уже в данный момент" [249, с. 50]. Полезность разведывательной информации определяется в том числе такими качествами, как полнота, точность и своевременность. Последняя характеристика весьма важна для потоков коммуникации в разведке: "Своевременность вообще имеет для информационных документов большее значение, чем для чисто академических трудов" [249, с. 51]. Или далее: "В информации время имеет первостепенное значение, тогда как в научно-исследовательской работе оно играет обычно второстепенную роль. Отсюда мучительная необходимость для ученого, ставшего разведчиком, изменить свое отношение к фактору времени" [249, с. 53]. Время играет особую роль и по той причине, что происходит падение ценности информации со временем. Средние нормы падения ценности информации, по В. Плэтту, выглядят следующим образом. Оперативно-тактическая разведывательная информация теряет 10 процентов ценности в день. Информация стратегической разведки во время войны теряет 10 процентов ценности в месяц. В мирное время информация стратегической разведки теряет 20 процентов ценности в год.
Основные этапы информационной работы принимают следующий вид:
Этап 1. Общее знакомство с проблемой.
Этап 2. Определение используемых терминов и понятий.
Этап 3. Сбор фактов.
235
Этап 4. Истолкование фактов.
Этап 5. Построение гипотезы.
Этап 6. Выводы.
Этап 7. Изложение.
Отдельному рассмотрению подлежит информационный прогноз. Рассматривая прогнозирование возможностей иностранного государства, В. Плэтт подчеркивает важность таких моментов:
а) последовательное описание благоприятных и неблагоприятных факторов с оценкой конечного итога их взаимодействия;
б) сравнение положения в иностранном государстве с известным аналогичным положением;
в) определение верхних и нижних пределов развития данного явления.
Прогноз должен также содержать указание на степень своей достоверности.