- •5 Сучасна психологічна наука має тісний зв'язок з іншими галузями наукового знання.
- •12 Розвитком науки, особливо історії та біології, поступово формувалися погляди про походження людини та її свідомості.
- •14 "Мова"запахів
- •15 Пізнавальна діяльність - це процес відображення в мозку людини предметів та явищ дійсності.
- •19 Виділяють дію таких закономірностей при відчутті:
- •23 Види сприйняття:
- •27 У процесі пізнання навколишньої дійсності сприйняття може перейти в спостереження.
- •29 Серед форм психічного життя людини особливе місце посідає пам'ять як один із важливих аспектів єдиної аналітико-синтетичної роботи мозку.
- •30 За походженням:
- •32 Індивідуальні особливості пам’яті
- •36 Розглянемо найвідоміші теорії, які пояснюють процес мислення, їх можна поділити на дві великі групи:
- •37 Формами мислення:
- •38 Вся мислительна діяльність складається з таких розумових операцій:
- •39 Основою процесу мислення завжди є аналіз і синтез.
- •40 Розрізняють такі види мислення:
40 Розрізняють такі види мислення:
наочно-дійове — спирається, як правило, на вже існуючий досвід і не використовує такі операції, як аналіз і абстракція;
образне — застосування образів предметів, які засвоєні у минулому та збереглися у пам'яті;
абстрактно-логічне — відображення фактів, зв'язків і закономірностей, які не відтворюються ані в наочно-дійовому, ані образному уявленні;
розуміння усної або письмової мови — пізнання таких зв'язків між предметами і явищами, які вже подано джерелом інформації у певній системі понять, що відображають ці зв'язки;
мислення ймовірностями спирається не на безпосереднє сприйняття предметів, а на ступінь вірогідності подій, що очікуються;
планування пов'язане з уявленнями та мисленням імовірностями;
планування — це розумові дії, що спрямовують на подолання можливих перешкод на шляху до мети;
уявлення — створення нових образів на основі минулих;
мрія — створення образу бажаного майбутнього.
41 Відмінність мислення від інших психічних процесів полягає у тому, що воно майже завжди зв'язане з наявністю проблемної ситуації, завданням, яке потрібно розв'язати, та активною зміною умов, в яких це завдання задане. Мислення на відміну від сприймання виходить за межі чуттєвого, розширює межі пізнання. В мисленні на основі сенсорної інформації робляться певні теоретичні та практичні висновки. Воно відображає буття не тільки у вигляді окремих речей, явищ та їх властивостей, але і визначає зв'язки, які існують між ними (безпосередньо, в самому сприйнятті людині вони не дані). Властивості речей і відношень, зв'язки між ними відображаються в мисленні в узагальненій формі, у вигляді законів, сутностей.