
- •У наш час телефон — не лише один із найефективніших засобів зв'язку, а й спосіб налагодження офіційних ділових контактів між установами, спосіб підтримання приватних стосунків між людьми
- •2. Норми української мови.
- •38.Доповідь. Інформація,яку має знати доповідач заздалегідь.
- •13. Договір, реквізити та умови укладання договорів.
- •Поняття та умови договору Стаття 626. Поняття та види договору
- •Стаття 627. Свобода договору
- •Стаття 628. Зміст договору
- •Стаття 629. Обов'язковість договору
- •Стаття 630. Типові умови договору
- •Стаття 631. Строк договору
- •Стаття 632. Ціна
- •Стаття 633. Публічний договір
- •Стаття 634. Договір приєднання
- •Стаття 635. Попередній договір
- •Стаття 636. Договір на користь третьої особи
- •Стаття 637. Тлумачення умов договору
- •3). Візитна картка:основні відомості і вимоги
- •4).Використання візитних карток
- •15.Фразеологічні звороти. Їх класифікація та сфери вживання. Фразеологія
- •16.Доручення. Різновиди доручень.
- •17.Орфоепія як розділ мовознавчої науки.
- •18.Синоніми. Пароніми. Антоніми.
- •19.Сутність поняття «доручення».
- •20.Етапи службової розмови.
- •21.Образ рідного слова у мовному вихованні. Рідна мова як засіб національного виховання
- •22.Лист. Гарантійний лист, його структура.
- •Види офіційного листування
- •Класифікація листів
- •Структура тексту листа
- •Реквізити офіційного листа
- •23.Правила дотримання телефонної розмови
- •Літературний афоризм
- •90.Заява. Реквізити заяв. Послідовність розташування реквізитів.
- •Зміст і розташування реквізитів документів
21.Образ рідного слова у мовному вихованні. Рідна мова як засіб національного виховання
Національне відродження покликане ліквідувати мовну роз’ єднаність окремих регіонів України, зміцнити всі етнічні групи, що проживають в Україні, на основі української мови, яка проголошена державною. Підвищення культури мови сприятиме подоланню національного нігілізму, безбатьківщини, які накопичувались в Україні століттями. Мова – основа національної гідності і ставлення до неї є виявом національної самосвідомості, а відтак громадянської позиції.
Національна мова – це скарбниця духовної й матеріальної культури народу, його етнічний код історії. В мові відбивається дух народу, його національна ознака, культура. Мова – це форма нашого життя. Тільки завдяки знанню мови можна проникнути у внутрішню суть народу, його душу, характер. У післямові до “Чорної ради” П. Куліш слушно зауважує, що не можливо передати російською мовою глибину українського характеру, його лагідність, насмішку, саркастичність. Квітка-Основ’яненко, який написав кілька творів російською мовою, переклав нею “Марусю” став незрозумілим українському читачеві. Іншому нашому землякові М. Гоголю показати світові звичаї і традиції українського народу рідною мовою не стало мужності через роздвоєність, сум’яття мистецької душі. Що, зрештою, призвело його до божевілля. То була, як вважає професор Т. Гундорова, “Бісівська спокуса відступництва, або диявольський контракт з імперією”. Ці приклади ще і ще раз переконують, що педагог, який розповідає українським дітям про Україну, її історію російською мовою, не може бути глибоко зрозумілим, адже скарбницю рідного слова народ заклав у глибину сердечних переживань, свої традиції, вірування, погляди, звичаї – це код нації і нехтування ним – злочин проти минулого й майбутнього народу. Навіть шляхом розшифрування коренів слів пише І. Огієнко, можна пізнати ступінь мовної культури, яка об’єднує минулі, сучасні й прийдешні покоління. І коли мова збіднюється або зникає, переривається передача молоді менталітету нації. Тільки через рідну мову можна доторкнутися до досвіду попередніх поколінь. Рідна мова особливо необхідна дитині у процесі и становлення. Не випадково К.Ушинський назвав рідну мову найкращим учителем. Він писав: “Рідна мова не лише навчає багато чому. Але й навчає напрочуд легко… Засвоюючи рідну мову. Дитина засвоює не самі тільки слова. їх видозміни, але й безліч понять, поглядів на речі. Велику кількість думок, почуттів,” тоді, як “… чужа мова витісняє рідну в процесі формування особистості дитини”.
Вивченням рідного слова ми вводимо дитину в дух народу. В його історію підключаємо нове життя до народного джерела, з якого вона черпає силу й енергію, для діяльності. Виховання дитини, навчання у школі може йти добре тільки рідною мовою, яку школярі добре розуміють. Народ, який нехтує досвідом попередніх поколінь, ніколи не вийде з темряви поневірянь. Рідна мова – це найкоротший, найефективніший шлях до самопізнання власної душі. Сьогодні, коли Україна знаходиться на 11 році незалежності, мовні питання продовжують стояти дуже гостро і навіть є загрозою розколу України. Тривала політика русифікації призвела до того, що величезні людські потоки втратили національні ознаки і насамперед – мовну самовизначеність. Крім того, в Україні проживають сотні представників різних етносів. Прийняті законодавчі акти – Закон про мову в Україні, Закон про національні меншини Україні та інші спрямовані на те, щоб надати кожному народові право навчатися, спілкуватися рідною мовою, право на володіння державною мовою. Не багато на землі є кордонів, де так гостро стоїть мовна проблема, де так багато дітей, які зреклися рідного материнського слова. Це явище – антиприродне, яке необхідно всією громадою виправляти аби зберегти націю, зберегти народ.