
- •У наш час телефон — не лише один із найефективніших засобів зв'язку, а й спосіб налагодження офіційних ділових контактів між установами, спосіб підтримання приватних стосунків між людьми
- •2. Норми української мови.
- •38.Доповідь. Інформація,яку має знати доповідач заздалегідь.
- •13. Договір, реквізити та умови укладання договорів.
- •Поняття та умови договору Стаття 626. Поняття та види договору
- •Стаття 627. Свобода договору
- •Стаття 628. Зміст договору
- •Стаття 629. Обов'язковість договору
- •Стаття 630. Типові умови договору
- •Стаття 631. Строк договору
- •Стаття 632. Ціна
- •Стаття 633. Публічний договір
- •Стаття 634. Договір приєднання
- •Стаття 635. Попередній договір
- •Стаття 636. Договір на користь третьої особи
- •Стаття 637. Тлумачення умов договору
- •3). Візитна картка:основні відомості і вимоги
- •4).Використання візитних карток
- •15.Фразеологічні звороти. Їх класифікація та сфери вживання. Фразеологія
- •16.Доручення. Різновиди доручень.
- •17.Орфоепія як розділ мовознавчої науки.
- •18.Синоніми. Пароніми. Антоніми.
- •19.Сутність поняття «доручення».
- •20.Етапи службової розмови.
- •21.Образ рідного слова у мовному вихованні. Рідна мова як засіб національного виховання
- •22.Лист. Гарантійний лист, його структура.
- •Види офіційного листування
- •Класифікація листів
- •Структура тексту листа
- •Реквізити офіційного листа
- •23.Правила дотримання телефонної розмови
- •Літературний афоризм
- •90.Заява. Реквізити заяв. Послідовність розташування реквізитів.
- •Зміст і розташування реквізитів документів
18.Синоніми. Пароніми. Антоніми.
Синоніми (від грец. synonymos - однойменний) - це слова, що по-різному звучать, але близькі за значенням. Вони відрізняються відтінками значення, стилістичним забарвленням, можливістю поєднання з іншими словами або можуть бути тотожні за значенням. У зв'язку з цим синоніми можна поділити на такі групи:
а) лексичні синоніми, що відрізняються смисловими відтінками: відомий - видатний, славетний, знаменитий;
стислий - короткий, лаконічний; здобуток - досягнення, завоювання; дефект - недолік, вада.
б) стилістичні синоніми, що відрізняються емоційно-експресивним забарвленням:
говорити - мовити, промовляти, ректи, верзти, балакати, базікати, теревенити;
іти-ступати, простувати, прямувати, шкандибати, плентатися, чвалати;
розуміти - осягати, метикувати;
щоб - аби;
оскільки - тому що, через те що, позаяк;
в) абсолютні синоніми, які не мають відмінностей у значенні:
століття - сторіччя;
процент - відсоток;
аплодисменти - оплески;
площа - майдан;
шеф - керівник.
Антоніми - це слова з протилежним лексичним значенням: день - ніч, холодний - теплий, купувати - продавати.Протиставлення значень базується на співвідносності понять, що перебувають у взаємній залежності й характеризують явище одного плану.В антонімічні відношення вступають лише два слова:веселий - сумний, ранкова - вечірня, холод - спека. Слова-антоніми належать до однієї частини мови: радість - сум, прихід - відхід(іменники); шкідливий - корисний, рідкий - густий (прикметники); стояти - лежати, дружити - ворогувати (дієслова); багато - мало, вперед - назад (прислівники); усі - ніхто (займенники).З погляду структури розрізняють антоніми різнокореневі (зустріч - розлука, знизу - зверху, нагрівати - охолоджувати) й однокореневі (надія - безнадія, в 'їхати - виїхати, воля - неволя).Не всі слова мають здатність виражати антонімічні відношення. До них належать слова з конкретним значенням (стіл, вікно, нога), усі числівники (один, десять, шістсот), деякі займенники (я, він, цей), вузькоспеціальні терміни (суфікс, наголос, частка, розчин), частина прикметників і дієслів (синій, зелений, червоний, сільський, материн, читати, малювати).Антоніми широко використовуються як стилістичні засоби в усіх жанрах літератури. Найбагатше представлено явище антонімії в усній народній творчості, зокрема в народних прислів'ях і приказках:Учений іде, а неук спотикається. Краще гірка правда, ніж солодка брехня.Антоніми підсилюють контрастність, протилежність явищ дійсності. На основі використання антонімів будується стилістична фігура антитеза - протиставлення або зіставлення порівнюваних понять, явищ шляхом поєднання їх в одному контексті. Наприклад: Вона буде вчителькою, вона понесесвітло в темряву, потіху - смуткові, поміч - убожеству (М. Коцюбинський)
Пароніми— це слова, дуже подібні за звучанням, нерідко — й за значенням, але не тотожні. їх можна легко сплутати. Наприклад, небагатьма звуками різняться пароніми адресат «той, кому посилається» і адресант «той, хто посилає»; мимохіть «нехотячи» і мимохідь «проходячи мимо»; виє (від вити) і віє (від віяти); знегоди «злигодні» і незгоди «відсутність згоди» тощо.За звуковим складом пароніми бувають: однокореневі — відрізняються лише суфіксами або префіксами: земний «пов'язаний із землею, земною сушею» — земельний «пов'язаний із землекористуванням» — земляний «зроблений із землі» — землистий «з частками землі», «за кольором подібний до землі»; дільниця «адміністративно-територіальна або виробнича одиниця» — ділянка «земельна площа», «сфера діяльності»; танк «бойова машина» — танкер «судно»; зв'язаний «з'єднаний вузлом», «скріплений за допомогою мотузка, ланцюга» — пов 'язаний «закріплений», «поєднаний чимось спільним»; ефектний «вражаючий» — ефективний «з позитивними наслідками» — дефектний «зіпсований, з дефектом» — дефективний «ненормальний», «із психічними або фізичними вадами»; сердечний «пов'язаний із серцем», «щирий» — сердешний «бідолашний»; вникати «намагатися зрозуміти суть чого-небудь» — уникати «прагнути бути осторонь чого-небудь»; різнокореневі — відрізняються одним-двома звуками: компанія «товариство» — кампанія «сукупність заходів»; ступінь «міра інтенсивності», «вчене звання» — степінь «добуток однакових співмножників»; промінь «смужка світла» — пломінь «полум'я»; талан «доля» — талант «обдарування»; розпещений «зіпсований надмірною увагою» — розбещений «морально зіпсований»; гучний «голосний» — бучний «пишний», «галасливий»; веліти «наказати» — воліти «хотіти»; гамувати «заспокоювати, приборкувати» — тамувати «задовольняти потребу в чомусь», «стримувати».За лексичним значенням пароніми бувають: синонімічні:повідь — повінь, крапля — капля, слимак — слизняк, привабливий — принадливий, хиткий — хибкий, плоский — плаский, барабанити — тарабанити, линути — ринути, притаїтися — причаїтися, рипіти — скрипіти, радити — раяти;антонімічні:лепський — кепський, прогрес — регрес, експорт — імпорт, еміграція — імміграція, густо — пусто; семантично близькі: крикливий — кричущий, церемонний «манірний, проханий» — церемоніальний «урочистий, за певним розпорядком», цегельний — цегляний, ніготь — кіготь, м'язи — в'язи, кіш «кошик» — ківш «черпак», кристал — кришталь;семантично різні: газ — гас, глуз — глузд, орден — ордер, дипломат — дипломант, ефект — афект. Пароніми, як і омоніми, у художній літературі та в побуті використовуються для створення каламбурів — жартівливої гри слів: — Сумніваюсь, чи ти козак чи кізяк, — засміявся задоволений своїм жартом Варчук (М. Стельмах). Страшніш від огненних геєн голодна хіть зажерливих гієн (Б. Олійник). Прийомний син барона був баран (Л. Костенко). Нечесну приватизацію в народі називають приватизацією; донощиків, шо на вухо доносять, іменують Навуходоносорами (за ім'ям вавилонского царя Навуходоносора). Використання омонімів і паронімів як художніх та стилістичних засобів називається парономазією.Разом із тим треба пам'ятати, що звукова, а іноді й значеннєва близькість паронімів може призвести до сплутування їх: незгоди («відсутність взаємопорозуміння, розбіжність у поглядах») і знегоди («нещастя, труднощі»); факт («подія, явище») і фактор («умова, причина»); уява («здатність уявляти») і уявлення («розуміння, поняття»); зумовити («спричинити») і обумовити («зробити застереження») тощо.