Висновки до першого розділу

1. Мистецтвознавча і педагогічна сутність поняття “музична творчість” базується на методиках, що були розроблені раніше відомими методистами, педагогами, мистецтвозавцями та дослідниками.

2. Програмові завдання з розвитку музичної творчості підлітків базується на методичних матреіалах сучасних та вітчизняних вчених.

3. Отже формуватися творчі здібності в позаурочній діяльності засобами музичного мистецтва можуть тільки із урахуванням особливостей саме такої діяльності. Її організація, принципово відмінна від навчального процесу, вимагає від педагога інакших зусиль ніж урок, і залежить від ряду чинників, а саме: організації навчально - виховного процесу з урахуванням індивідуальної зорієнтованості; створення художньо — естетичного середовища; предметної зорієнтованості художньої освіти; матеріально-технічгого забезпечення сформованості. Фонду музичного матеріалу і методичної літератури. Готовність вчителя враховувати ці особливості діяльності в позаурочний час впливає на її результативність, оскільки завдання освіти і виховання полягає саме в тому щоб створити максимально сприятливі умови для формування і розвитку індивідуальних здібностей та реалізації творчого потенціалу кожного учня.

Розділ 2

РОЗВИТОК МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ПІДЛІТКІВ НА УРОКАХ МУЗИКИ І ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

1. Розробка сучасного змісту завдань, форми роботи з розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі.

Як зазначає у своїй праці «Соціально — педагогічна программа просоціального розвитку старших підлітків як представників молодіжної субкультури засобами сучасної естрадної музики» Лисенко Ю.О., що молодіжна субкультура є складним і багатогранним явищем. Від ціннісного спрямування молодіжної субкультури залежить подальший розвиток загальної культури, оскільки цінності, норми, принципи представників молодіжної субкультури викликають трансформаційні процеси в домінуючій культурі.[8]

Старші підлітки (14 — 15 років) представляють молодіжну субкультуру на її початковій стадії розвитку, тому соціальне виховання нової генерації в просоціальному напрямі зумовлює пошук нових демократичних засобів, які б відповідали б потребам та інтересам пітлітків.[8]

Якісна сучасна естрадна музика є одним із таких засобів.[8]

Тому мета статті полягає в розробці та розкритті сучсного змісту завданнь та форм роботи з музичної творчості підлітків на уроці музики та позакласній роботі.[8]

Мета програми і завдань в інтеграції виховних впливів сімї, школи, однолітків для гармонізації соціального розвитку старших підлітків, як представників молодіжної субкультури на внутрішньому і зовнішньому рівнях сучасних засобів навчання за допомогою інноваційних технологій, музичних програм, та сучасної естрадної музики.[8]

Завданнями програми визначено:

1. Створення сприятливих умов для просоціальної самореалізації, самовираження й самоствердження старших підлітків у мікросоціумі;

2. Формування толерантного ставлення представників різних культур та до чужих музичних цінностей;

3. профілактика міжпоколінних, міжнаціональних відносин старших підлітків для гармонізації соціальності на рівні держави та між національностями;

4. сприяння інтеграційним процесам у середині молодіжної субкультури;

5. залучення старших підлітків на уроках музики і позакласній роботі до музичної, суспільно корисної діяльності, сприяючи розвиткові розвиткові соціальної активності через музику;

6. Налагодження міжкультурної, міжвікової комунікації підлітків у мікросередовищі на засадах співробітництва та взаємоповаги.

Реалізація цього напряму передбачає такі завдання:

• розкрити специфіку використання засобів музики, зокрема сучасної естрадної, використання сучасних мультимедійних програм, інноваційних технологій, в соціально — педагогічній діяльності загальноосвітніх закладів;

• Спрямувати соціальних педагогічних педагогів до плідної взаємодії з учителем музики в школі;

• Сприяти впровадженню сучасної естрадної музики, учасних мультиме -

дійних програм, інноваційних технологій для розвитку музичної творчості підлітків.

Відомий викладач, професор Університету імені Б. Д. Грінченка — Олексюк О. М. працює над вдосконаленням змісту завдань, форм роботи з розвитку музичної творчості підлітків.

Сьогодні, коли перебудовується традиційна системазагальної освіти, вчитель шукає свої напрямки у навчанні. Важливо не втратити головне — дитину, як особистість, яка здатна розуміть і відчувати прекрасне за допомогою сучасної естрадної музики і обов'язково класичної музики.[10,15]

Після того, як відбулось приєднання освітнього простору України до освітньої Болонської системи в Україні почали розробляти методи інтерактивного навчання дітей різного віку в тому числі і підлітків у загально освітніх школах, в тому числі з музичного виховання. Розробленні широко використовують авторські програми викладання музики у різних вікових категоріях загальноосвітніх школах, розроблених Масол Л. М.[10]

Актуальними є розробки Падалки Г. М. У виданнях якої є методичні розробки, обгрунтовані методологічні засади, принципи, педагогічні умови , методи викладання дисциплін з різних видів мистецтва.[17]

Розробка змісту, завдань, форм роботи з розвитку музичної творчості підлітків не обхідна для зацікавлення учнів такими видами музичної діяльності, як музичне аранжування, що безперечно зацікавить учнів буде спонукати їх до власної творчості та створення нового музичного продукту. Також цей вид музичної діяльності повинен розвивати у підлітків любов до музики до сучасної і класичної.

2. Методичні рекомендації з розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі.

Концептуальним етапом розвитку музичної творчості підлітків є період 7-8-х класів. На цьому етапі у підлітків краще розкривається і шліфується знання і уміння засвоєні за попредні два роки навчання. Учні осмислено включаються в створення нових, або аранжування відомих музичних творів композиторів класиків та сучасників. Для цього учням старших класів даються певні завдання згідно до стандартної програми Ростовського О.Я., та Сбітнєвої Л.Н. Але стандартну програму можна трохи модернізувати.

Наприклад:

«Юний композитор та аранжувальник» учні обирають будьякий власний, або інший простий легкий пісенний, фортепіанний твір записують його на комп'ютері в програмі нотий редактор, конвертують в midi формат та переміщюють вже готовий аудіо запис в програму для створення аранжування, далі учні обирають різні тембри різних музичних інструментів які їм сподобались. Також учні можуть експерементувати з різними музичними стилями такими як (класика, рок, джаз, хіп-хоп та інші.)

Такі завдання являються імпульсом до подальшої більш складної музичної творчості тому є необхідність зацікавити учнів знайомлячи учнів з такими цікавими завданнями. При цьому є необхідність спрямувати учнівську музичну творчість у поєднанні з різними мистецькими напрямками: літературним, образотворчим, театрально — драматичним та іншими різним напряками мистецтва.

Челишева І.В. пропонує на уроках музики у старших класах використовувати певні розвиваючі задачі: Розвиток здібностей (особливо музично творчих здібностей), музичного слуху, пам'яті творчого мислення, творчої уяви. Розвиток музично творчих здібностей є особливо гострою проблемою методики музичного вихвання. Але ж підлітки це — діти, що вважають себе дорослими людьми і прагне до самореалізації усіма способами та звичками. І звісно що, будь то урок музики чи позакласна робота повинна надати підліткам таку можливість. Але для цього потрібно розвивати їхнє підліткове мислення.[24]

В даному випадку наголошуючи про музичне мислення, ми маємо на увазі процес відображення істотних властивостей музичних явищ, їх взаємозв'язку, закономірності розвитку. Натомість перед вчителем стоїть завдання щодо розвитку самостійності мислення підлітків, що виражається в умінні використовувати свій досвід, але при цьому зберігати незалежність власної думки. Також у процесі роботи з аранжируванням музичних творів потрібно обов'язково розвивати критичне мислення, уміння розкривати будь-які причини винекнення певних явищ наукового погляду.[24]

Для цього Алієвим Ю.Б. був запропонований «Метод проблемного викладання матеріалу», він спрямований на залучення учнів до самостійної роботи і пошуку знань. [1]

Також Ю.Б. Алієвим були запропоновані положення, сприаючись на методи які працює найбільш успішно;[1]

1. Формування самостійності музичного мислення й активність у пошуку знань про музику, музичну творчість та різні види музичної діяльності;

2. проблемна ситуація повинна включати три компоненти: необхідність у створення нової музичної дії, невідоме, котре необхідно розкрити; залучення можливості учнів до виконання творів; прийняття проблеми більшості класу.

3. Будь яка проблема повинна бути вирішена, або самими учнями, або вчитель сам повине направити учнів до шляху вирішення проблеми;

М.З Красильниковою був розроблений «Метод створення шедеврів» у програмі «До вершини мистецтва». Він спрямований на збагачення учнями логіки музичних композицій і можливість «створення» музичного твору, виходячи з цієї логіки. Метод вимагає досить кропіткої роботи як у рамках інтонаційного розвитку тем, так і в рамках композиційного, структуровано-аналітичного збагачення музики. Акцент на композиційній логіці твору приводить до його правильного сприйняття як цілісних явищ. Реалізація принципу єдності діяльності композитора -виконавця відбувається на більш якісно глибокому рівні, по суті створюючи в кожного учасника творчого процесу ілюзію активної участі у створенні «музичного шедевра».[6]

Застосування зазначених методів направляє підлітків на якісно новий рівень музичного розвитку. Однак не слід використовувати на уроках лише ці методи оскільки грамотно і вчасно застосований метод завжди ненсе користь і учням, і викладачеві, і всьому навчальному процесу в цілому.

2.3. Методика проведення уроку музики у 8 класі за темою «Музика серйозна й музика легка.

Тема уроку: «Музика серйозна й музика легка»

Мета. Розглянути функції, які виконує музика в суспільстві.

Пояснити учням ролі легкої і серйозної музики у їхньому власному житті.

З'ясування значення термінів «легка музика і серйозна музика».

Музичний матеріал: Духовні пісні американських негрів (спірічуелс)

1. «Deep river» Негретянський фольклор оснований на імпровізації простих афро - американців.

2. «Мoon river» пісня з кінофільму «Сніданок у Тіфані» композитор Генрі Манчіні.

3. «Караван» Дюк Елінгтон джазовий інструментальний музичний твір

Обладнання: Мультимедійна система, комп'ютер, колонки, записи пісень (мінус), фортепіано, презентація з історією винекнення джазу та біографічними даними Дюка Елінгтона та Генрі Манчіні.

Хід уроку (слайд «Тема уроку»)

1) Організаційний момент (організація класу, перевірка присутніх, оголошення теми уроку).

2. Проведення лекції «Ознайомлення учнів з історією виненкнення жанру (джаз) афроамериканська імпровізація (спірічуелс).

3. Ознайомлення учнів з Творчістю Генрі Манчіні та Дюка Елінгтона, з використанням презентації.

4. Відповіді на запитання за матеріалом лекції.

5. Вивчення і виконання джазових пісень (Deep river, Мoon river.)

6. Проблемні запитання після виконання кожної пісні.

7. Закріплення знання про музичний напрямок джазу за допомогою створення джазового аранжування пісні «Deep river» у програмах Нотний редактор:(Sibelius, Мagic Score Matstro, Finale) та у спеціальних музичних програмах:(Сubase X3, Band in box).

1. Що таке легка музика?

2. Легка музика — це термін у поп-музиці, що охоплює різні стилі, загальним для яких є прості, легкі й запам'ятовувані мелодії, виконувані, як правило, під акомпанемент естрадного оркестру: невипадково безліч композицій «легкої музики» — інструментальні обробки відомих хітів.

3. Що таке серьозна музика?

4. Серьйозна музика — це широкий термін, який вживається для визначення типу музики, що належить до писемної композиторської традиції та наслідує сформовані в XVII—XIX століттях музичні форми і жанри, інструментарій та традиції виконавства. Академічна музика протиставляється розважальній та народній.

Термін «академічна музика» є спорідненим з широко розповсюдженим терміном «класична музика», проте, на відміну від останнього, є точнішим в області свого застосування. Так, якщо термін «класична музика» містить у собі якісний (лат. classicus — зразковий) та історично-стильовий аспект (епоха класицизму), то «академічна музика» передбачає саме типологічний аспект, у той час як у стильовому відношенні включає самі різноманітні напрямки.

5. На уроці ми ознайомилися з історією виникнення цікавого музичного жанру: джаз та негретянської імпровізації спірічуелс, як одним із видів легкої музики.

6. Джаз — (англ. jazz) — форма музичного мистецтва, що виникла на межі XIX—XX століття в США, як синтез африканської та європейської культур та отримала згодом повсюдне поширення. Характерними рисами музичної мови джазу спочатку стали імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах, і унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури — свінг. Подальший розвиток джазу відбувався за рахунок освоєння джазовими музикантами і композиторами нових ритмічних і гармонійних моделей.

Спірічуелс - духовні пісні афроамериканців, основний жанр афроамериканського музичного фольклору. В піснях цього жанру поєднуються елементи африканських виконавських традицій, такі як колективна імпровізація, характерна ритміка, ґлісандові звучання, екстатичність тощо, та стилістичні риси хорових гімнів і балад англійських переселенців. Тематика спіричуелсів переважно пов'язана з біблійними образами, однак біблійні мотиви в них часто поєднуються з оповідями про повсякденне життя, а також елементами гумору і думками протесту. Спіричуелси проникнуті настроями трагічної самотності, ліричною глибиною та поетичністю.

Жанр виник в США у період рабовласництва на основі африканських і англо-кельтських традицій і остаточно сформувався наприкінці XIX століття. Спочатку спіричуелси виконувалися хором а капела, як колективна імпровізація, де мелодія варіювалася при кожному новому проведенні. В останній третині XIX століття з'явилися обробки спіричуелсів для сольного співу з інструментальним супроводом (фортепіано, банджо). Мелодії і склад спіричуелсів у своїх піснях використовували деякі композитори, зокрема, Джордж Гершвін, Фредерік Діліус, Джон Павелл.

Розучимо пісню «Deep river» музика народу америки афроамериканська імпровізація.

Запитання до прослуханної пісні.

1. Що таке спірічуелс?

2. Де і в який період виник цей вид жанру джаз?

Відповіді до запитань.

1. Спірічуелс це — духовні пісні афроамериканців, основний жанр афроамериканського музичного фольклору.

2. Жанр виник в США у період рабовласництва на основі африканських і англо-кельтських традицій і остаточно сформувався наприкінці XIX століття.

Знайомство з творчістю Генрі Манчіні.