Книговидавнича діяльність а. Мануція

У 1494 р. у Венеції виникла друкарня Альда Мануція (1447/49-1515), яка проіснувала близько 90 років і малавелике значення для розвитку видавничої справи. Найвищого розквіту вона досягла у першій половині XVI ст.

За освітою А. Мануцій був елліністом і спочатку мав наміри видавати тексти грецьких і римських письменників,, однак невдовзі він розпочав друк творів італійською мовою. А. Мануцій вперше надрукував такі фундаментальні твори грецьких письменників, як ідилії Феорита, повне зібрання творів Аристотеля в п’яти томах, комедії Аристофана. Падаючи велике значення точності тексту виданих творів, він згуртував навколо себе вчених-редакторів, які частково проживали у його будинку і за його кошти. Так, близько І 1500 р. виникла «Нова Академія» Альда (на зразок давньої Академії платоників в Афінах). Вона складалася приб­лизно із 30 членів, які в певні дні збиралися у А.Мануція для бесід. Оскільки більшість творів друкувалися вперше з рукописів, які мали численні помилки, то завдання редакторів полягало у порівнянні кількох рукописних списків і виборі найбільш правильного тексту для друку. Внаслідок такого ретельного редагування видання А. Мануція набули заслуженої слави як науково вивірені тексти класичних письменників. Книги, видані в друкарні А. Мануція, отримали назвуальдини.

Два видатних нововведення у царині книжкової техніки роблять ім’я А. Мануція безсмертним: перше – створення нового типу шрифтів, друге – введення серійного стандартного формату книг. За дорученням А. Мануція, рисувальник Франческо да Болонья створив рисунок похилого шрифту – курсиву. За зразок для цього шрифту використано письмо папської канцелярії. Уперше курсивом надруковано поеми Вергілія у 1501 році. Видаючи поеми Вергілія, А. Мануцій застосував і друге нововведення – серійну стандартизацію формату. Твори античних і сучасних авторів видавалися в одному форматі – у восьму частину друкованого аркуша. Ці видання, надруковані курсивом і видані в невеликому серійному форматі, користувалися великим успіхом в Європі і були зразком для наслідування багатьма італійськими та французькими друкарнями. Щоб захистити себе від конкуренції і відрізнити свої видання від підробок, А. Мапуцій почав застосовувати друкарську марку, яка також стала знаменитою. На ній зображено якір, навкруг якого обвивається дельфін. Ця емблема символізує давній девіз «Поспішай повільно» (дельфін – швидкий у плаванні, а якір сповільнює або зупиняє рух). Завдяки курсивному шрифту, дрібному і щільному, вдавалося надрукувати великі тексти в книжках невеликого формату і цим значно здешевити книгу. А. Мануцій надзвичайно любив античну літературу і хотів розповсюдити її якомога ширше. Створюючи малий формат, А. Мануцій хотів, щоб кожен вчений чи учень міг взяти з собою у мандрівку будь-які книги, склавши їх у сумку свого сідла.

А. Мануцій рідко використовував книжкові прикраси та ілюстрації. У його ранніх виданнях трапляються гарні гравійовані заставки та ініціали легкого, прозорого рисунку; у пізніших виданнях на місці гравійованих ініціалів залишався білий квадрат, в якому художник вмальовував ініціал власноруч, як було прийнято у ранніх книгах XV ст. Ілюстрованих альдин небагато.

А. Мануцій зумів організувати книговидавничу справ на комерційній основі, налагодивши широку торгівлю своїми виданнями не тільки в Європі, але й у країнах Сходу. Відомо, що книги А. Мануція потрапили до Московської держави через Максима Грека, який особисто був знайомий із видавцем.

Книжкова справа А.Мануція, після його смерті, пере­йшла до сина Павла і внука Альда Пія. Павло Мануцій і Альд II були відомими вченими, проте як видавці вони значно поступалися засновникові фірми.