- •1.Дайте загальну характеристику історії економіки та економічної думки як науки.
- •3. Дайте загальну характеристику етапів та напрямів розвитку історії економіки та історії економічної думки.
- •4.Проаналізуйте підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства. Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •6. Охарактеризуйте еволюцію господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •8. Особливості господарського розвитку Давньої Індії та його відображення в пам’ятках економічної думки. „Артхашастра”.
- •9. Особливості господарського розвитку та економічної думки Давнього Китаю.
- •10. Дайте загальну характеристику господарської діяльністі в первісній історії України. Трипільська культура та її господарське значення.
- •11. Проаналізуйте роль «Осьового часу» у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •12. Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •15.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •16. Особливості господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації у V-х ст.
- •18.Охарактеризуйте господарську систему Західної Європи в хі – хv ст. Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •20.Охарактеризуйте господарство Київської Русі. „Повість минулих років”.
- •21.Дайте загальну характеристику розвиту феодального землеволодіння та його форм в Україні. „Руська правда”. Категорії залежного населення за „Руською правдою”.
- •22.Охарактеризуйте утворення Галицько-Волинської держави як результат феодальної роздробленості. „Галицько-Волинський літопис”.
- •23.Проаналізуйте економічний розвиток українських земель у складі Польщі та Литви. Висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”).
- •26.Охарактеризуйте процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •27.Дайте загальну характеристику форм господарства на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.
- •29. Дайте загальну характеристику історичних передумов виникнення, сутності та етапів розвитку меркантилізму.
- •30. Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства. Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •31.Особливості господарського розвитку українських земель у хvі-хvіі століттях.
- •32.Охарактеризуйте промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •40. Роль реформ 1848 р. Та 1861р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •39. Розвиток господарства Англії наприкінці XIX - початку XX ст. І формування неокласичного напряму економічної думки. А.Маршалл.
- •38. Дайте загальну характеристику нових форм господарювання в сша наприкінці хіх – початку хх ст. Виникнення інституціоналізму та його напрями.
- •35. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •34. Охарактеризуйте розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуіі - середина хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо. Фізіократія . Економічна таблиця ф. Кене.
- •41.Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 – 70-ті роки хіх ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці .
- •42.Охарактеризуйте Київську соціально-психологічну школу (м.Х.Бунге, м.І.Туган-Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні.
- •43.Визначте особливості промислового розвитку України на межі хіх – хх ст. Українська економічна думка про становлення та сутність монополій.
- •44.Охарактеризуйте становлення світового господарства. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи.
- •45.Покажіть вплив першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •46.Охарактеризуйте причини виникнення та наслідки економічної кризи 1929-1933 років для країн Європейської цивілізації.
- •47.Дайте загальну характеристику кризи світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхів виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •48.Охарактеризуйте зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 – 30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж.М. Кейнса.
- •49.Дайте загальну характеристику господарства провідних країн Західної цивілізації на етапі державно - монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Шумпетера, е. Чемберліна, Дж. Робінсон.
- •50. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50-70-ті роки хх ст.
- •51. Покажіть посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці у другій половині хх ст
- •52.Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки хх ст. Концепції нтр
- •54.Охарактеризуйте розвиток економічних систем змішаного типу та його відображення в економічній думці у другій половині хх ст.
- •55.Дайте загальну характеристику сутності, причин та наслідків економічне зростання сша в 50-70-ті роки хх ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •57. Покажіть вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр. Хх – початку ххі ст. На розвиток господарства провідних країн світу
- •58.Охарактеризуйте грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен
- •60.Проаналізуйте зміну галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії постіндустріального суспільства. Концепції футурології.
- •63.Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст.
- •65.Охарактеризуйте форми господарювання в аграрному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •66. Вибір економічної стратегії розвитку в повоєнний період. Джерела відбудови та розвитку господарства.
- •67. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •69.Застійні явища в радянські й економіці 70-х – першої половини 80-х років та проблеми вдосконалення господарського механізму в радянській економічній літературі.
- •70„Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи. Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •71. Дайте загальну характеристику стану економіки України на момент проголошення незалежності.
- •72.Охарактеризуйте перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки та спроби його обґрунтування в економічній літературі.
- •73.Дайте загальну характеристику основних напрямків, етапів та наслідків ринкових перетворень в економіці незалежної України на першому етапі незалежного розвитку (1991-1994 рр.).
21.Дайте загальну характеристику розвиту феодального землеволодіння та його форм в Україні. „Руська правда”. Категорії залежного населення за „Руською правдою”.
Феодальні відносини у Київській Русі ще не були визначальними і ще тривалий час зберігалася міцна патріархальна сусідська громада (община), що можна пояснити багатьма причинами, зокрема й наявністю вільних земель, куди мали можливість перейти селяни. З розвитком феодального землеволодіння виникає та набирає поширення така його форма як вотчина — спадкова феодальна власність на землю, яка виникає в результаті жалування князем землі боярам і визначалася як безумовне володіння землею за необмеженого розпорядження нею.«Руська правда» збереглася до нашого часу приблизно у 100 списках, які можна згрупувати у три основні редакції: «Коротка Правда», «Пространна Правда» та «Скорочена Правда». У цих документах обмежувалася, а потім і відмінялася кровна помста як пережиток первісного ладу.
Достатньо чітко «Руська правда» дозволяла визначити суспільне становище представників тих чи інших соціальних груп. Так, визначаючи відповідальність за вбивство огніщанина необхідно було виплатити штраф у 80 гривень тоді як за вбивство смерда лише 5 гривень. Однакова сума штрафу суспільства. за життя смерда і холопа підкреслює їх близький соціальний стан. Великий розділ «Правди» присвячено залежним категоріям населення, зокрема холопам; низка статей захищає права феодала.( не все)
22.Охарактеризуйте утворення Галицько-Волинської держави як результат феодальної роздробленості. „Галицько-Волинський літопис”.
Галицько-Волинське князівство утворилося лише наприкінці XII ст. в результаті об'єднання князем Романом Мстиславовичем Волинського та Галицького князівств (1199 р.). Це був початок створення нової ранньофеодальної держави на теренах України. Вже у першій половині XIII ст. це було велике феодальне об'єднання, в яке входили не лише Галицька та Волинська землі, а й Поділля та частина Київщини разом з Києвом, де князь Данило Романович поставив свого намісника. Економічний розвиток цих земель характеризувався тими ж особливостями, що й розвиток Київської Русі. Це був новий центр політичного та економічного життя. Галицько-Волинської держави, яка продовж півтора сторіччя відігравала надзвичайно важливу роль у житті східних слов'ян. На жаль, нескінченні феодальні міжусобиці, свавілля бояр, постійне втручання сусідніх держав не дали можливості зберегтися цій державі, падіння якої призвело до багатовікової втрати української державності. Господарство характеризується такими ж рисами що і Київській Русі.
23.Проаналізуйте економічний розвиток українських земель у складі Польщі та Литви. Висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”).
Землі під Литовським князівством не втрачали своєї самобутності. Мова залишається руська, а звичаї не чіпаються. Зберігаються і форми організації господарства та власності (вотчини, „держава” - бенефіцій). Данина збиралася переважно у вигляді продуктової ренти. Була також відробіткова. Поступово натуральна рента змінюється продуктовою. Поширеною формою господарства став фільварок – велике багатогалузеве товарне господарство, засноване на примусовій праці кріпаків. Селянство поділяли на 3 групи: слуги, челядь, тяглі люди. Поступово відроджуються українські міста, де розвивалось ремісництво та ярмаркова торгівля. Ремісники об’єднувалися у цехи, очолювані цехмістрами. Міста отримали магдебурзьке право. Торгівля відбувалась в умовах обмежень, особливо зовнішньої. Поширення товарних відносин стимулює розвиток грошової системи.
Литовські князі та польські королі вважали українські землі своєю власністю. Вони роздавали їх на право та на ліво з правом експлуатації селян. З розвитком феодального землеволодіння найчастіше був пов’язаний процес потупового покріпачення селянства. У Литві остаточне закріплення селян було фіксовано Литовським статутом 1588р. За селянами залишалося лише право володіти рухомим майном, необхідне для виконання повинностей.
„Устава на волоки” - це земельна реформа, за якою вся земля селян вимірювалась та поділялась на волоки (20 га). Саме за волоком закріплювалися всі повинності що їх несли селяни. На основі цієї реформи було створено фільваркові господарства. Встановлювалася норма панщини – 2 дні на тиждень. Одним з важливих наслідків реформи було руйнування громади.
24.Охарактеризуйте передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи (кінець ХУ-ХУІ ст.). Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
Цей період в еволюції євро цивілізації був періодом переходу від феодального до індустріального суспільства.
Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки складалися в другий період Європейського феодалізму в країнах Північно-Західної Європи. Головними з них були: просте товарне виробництво, купецько лихварський капітал, руйнація натуральних форм феодального господарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій, грошова рента, становлення внутрішніх національних ринків, поділ праці, досягнення науки та техніки, розвиток міст (розвиток товарно-грошових відносин).
25. Дайте загальну характеристику передумов та сутності «Великих географічних відкриттів». Покажіть роль та наслідки «Великих географічних відкриттів» у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації
Надзвичайно велику роль у цьому процесі відіграли Великі географічні відкриття, пов'язані з відкриттям європейцями нових земель і континентів, активним освоєнням інших частин світу, встановленням економічних зв'язків між окремими регіонами Земної кулі. Великі географічні відкриття і період первісного нагромадження капіталу складають у часі цілу епоху — приблизно трьохсотрічний період від кінця XV ст. до кінця XVIII ст. Серед Великих географічних відкриттів найважливішими є: подорож португальця Васко да Гама до Індії, завдяки якій уперше прокладено шлях з Європи до Південної Азії; експедиції під керівництвом італійця Христофора Колумба, який у 1492 р. потрапив до Америки; експедиція Фернандо Магеллана у 1519;—1521 рр., що здійснила першу кругосвітню подорож.
Взагалі епоху Великих відкриттів поділяють на два періоди: перший — іспано-португальський, який включав: відкриття Америки; португальські плавання до Індії та берегів Східної Азії, починаючи з експедиції Васко да Гама; іспанські тихоокеанські експедиції XVI ст, від першого навколосвітнього плавання Магеллана до експедиції Вільяловоса
другий — період російських і голландських відкриттів - До них належать: відкриття росіянами всієї Північної Азії ; англійські та французькі відкриття у Північній Америці; голландські тихоокеанські експедиції і відкриття Австралії.
Основними економічними передумовами Великих географічних відкриттів є зрушення у розвитку продуктивних сил Західної Європи, початок розкладу феодальної та зародження у її надрах нової, капіталістичної системи, які наприкінці XV ст. дістали прояв в уже констатованих нами істотних змінах у сфері матеріального виробництва, стані та характері продуктивних сил, зростанні сфери товарно-грошових відносин і розширенні ринку. Серед економічних передумов вирізнялися: бурхливий розвиток промисловості, потреби в нових ринках збуту; вимагало більшої кількості дорогоцінних металів як засобів обігу; криза середземноморської торгівлі. До політичних передумов географічних відкриттів можна віднести: розвиток абсолютизму в Західній Європі; завершення державного об'єднання низки країн Західної Європи, що супроводжувалося закінченням тривалих виснажливих воєн. Науково-технічними передумовами великих географічних відкриттів були досягнення в науці та техніці європейців, які забезпечили саму можливість тривалих подорожей.
Великі географічні відкриття мали надзвичайно важливе значення не лише для європейської, а й для світової економіки: 1.розширилася територіальна сфера обігу. 2. розширився торговельний асортимент за рахунок нових товарів, 3. створення в ряді країн монопольних торговельних об'єднань 4. центр торгівлі переміщується із Середземного моря в Атлантичний 5. змінюється техніка торгівлі, яка зростає настільки, що поширюється торгівля за зразками. 6. Відбувається становлення світового ринку. Завдяки сміливим експедиціям мореплавців багатьох країн Світу торговельні шляхи зв'язали між собою Європу, Африку, Америку та Австралію і почав складатися світовий ринок. Його виникнення стало ще одним потужним поштовхом до зародження і розвитку капіталістичних відносин у Західній Європі. Новий Світ став ринком збуту для мануфактур Європи, і монопольне володіння ним забезпечило швидке нагромадження капіталу в країнах Західної Європи. Великі географічні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. 7. Наслідком Великих географічних відкриттів стало посилення нових тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру.
У результаті Великих географічних відкриттів був прискорений процес первісного нагромадження капіталу, окремі країни Західної Європи опинились у максимально сприятливих умовах для розвитку капіталістичного виробництва. Отже, з Великими географічними відкриттями темпи економічного розвитку європейських країн ще більше зростають. З цими відкриттями виникають й активно розвиваються ринково-капіталістичні відносини. Одним з найбільш значущих економічних результатів Великих відкриттів стала так звана «революція цін» у Західній Європі, яка відіграла дуже важливу роль у розкладі феодалізму і формуванні капіталістичного господарства. Для населення відкритих земель головним наслідком географічних відкриттів було формування колоніалізму як методу функціонування світового господарства.
«Революція цін» та її вплив на господарський розвиток Європи Попередні до географічних відкриттів п'ятсот років ціни на основні споживчі товари на довготермінових інтервалах залишалися практично стабільними. їх зростання становило 20—ЗО % за століття, що практично було непомітним для сучасників. Поясненням цього феномену була обмежена й практично стабільна кількість золота й срібла в Європі. Великі географічні відкриття мали важливі економічні наслідки не тільки для Європи, а й для населення земель, що були відкриті. Колоніалізм епохи первісного нагромадження капіталу Такі сприятливі для європейської цивілізації географічні відкриття для корінного населення відкритих європейцями земель обернулися справжнім пеклом. Колоніалізм, відомий ще античній системі господарства, став методом функціонування світового господарства. З географічними відкриттями виникає світова колоніальна система. Створюються колоніальні імперії, спочатку — іспанська та португальська. Дещо пізніше у світовій колонізаційний рух вступили Англія, Франція й Нідерланди, поступово перетворюючись у могутні імперії. У ці часи ще однією важливою статтею доходів стає піратство, передусім англійське та французьке, в результаті якого грабувалися іспанські кораблі, що везли до Європи американське золото і срібло. Нещадне пограбування колоніальних народів привело до нагромадження величезних багатств у країнах Західної Європи.