21.Дайте загальну характеристику розвиту феодального землеволодіння та його форм в Україні. „Руська правда”. Категорії залежного населення за „Руською правдою”.

Феодальні відносини у Київській Русі ще не були визначальними і ще тривалий час зберігалася міцна патріархальна сусідська громада (община), що можна пояснити багатьма причинами, зокрема й наявністю вільних земель, куди мали можливість перейти селяни. З розвитком феодального землеволодіння виникає та набирає поширення така його форма як вотчина — спадкова феодальна власність на землю, яка виникає в результаті жалування князем землі боярам і визначалася як безумовне володіння землею за необмеженого розпорядження нею.«Руська правда» збереглася до нашого часу приблизно у 100 списках, які можна згрупувати у три основні редакції: «Коротка Правда», «Пространна Правда» та «Скорочена Правда». У цих документах обмежувалася, а потім і відмінялася кровна помста як пережиток первісного ладу.

Достатньо чітко «Руська правда» дозволяла визначити суспіль­не становище представників тих чи інших соціальних груп. Так, визначаючи відповідальність за вбивство огніщанина необхідно було виплатити штраф у 80 гривень тоді як за вбивство смерда лише 5 гривень. Однакова сума штрафу суспільства. за життя смерда і холопа підкреслює їх близький соціальний стан. Великий розділ «Правди» присвячено залежним категоріям населення, зокрема холопам; низка статей захищає права феода­ла.( не все)

22.Охарактеризуйте утворення Галицько-Волинської держави як результат феодальної роздробленості. „Галицько-Волинський літопис”.

Галицько-Волинське князівство утворилося лише наприкінці XII ст. в результаті об'єднання князем Романом Мстиславовичем Волинського та Галицького князівств (1199 р.). Це був початок створення нової ранньофеодальної держави на теренах України. Вже у першій половині XIII ст. це було велике феодальне об'єд­нання, в яке входили не лише Галицька та Волинська землі, а й Поділля та частина Київщини разом з Києвом, де князь Данило Романович поставив свого намісника. Економічний розвиток цих земель характеризувався тими ж особливостями, що й розвиток Київської Русі. Це був новий центр політичного та економічного життя. Галицько-Волинської держави, яка продовж півтора сторіччя відігравала над­звичайно важливу роль у житті східних слов'ян. На жаль, нескін­ченні феодальні міжусобиці, свавілля бояр, постійне втручання су­сідніх держав не дали можливості зберегтися цій державі, падіння якої призвело до багатовікової втрати української державності. Господарство характеризується такими ж рисами що і Київській Русі.

23.Проаналізуйте економічний розвиток українських земель у складі Польщі та Литви. Висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”).

Землі під Литовським князівством не втрачали своєї самобутності. Мова залишається руська, а звичаї не чіпаються. Зберігаються і форми організації господарства та власності (вотчини, „держава” - бенефіцій). Данина збиралася переважно у вигляді продуктової ренти. Була також відробіткова. Поступово натуральна рента змінюється продуктовою. Поширеною формою господарства став фільварок – велике багатогалузеве товарне господарство, засноване на примусовій праці кріпаків. Селянство поділяли на 3 групи: слуги, челядь, тяглі люди. Поступово відроджуються українські міста, де розвивалось ремісництво та ярмаркова торгівля. Ремісники об’єднувалися у цехи, очолювані цехмістрами. Міста отримали магдебурзьке право. Торгівля відбувалась в умовах обмежень, особливо зовнішньої. Поширення товарних відносин стимулює розвиток грошової системи.

Литовські князі та польські королі вважали українські землі своєю власністю. Вони роздавали їх на право та на ліво з правом експлуатації селян. З розвитком феодального землеволодіння найчастіше був пов’язаний процес потупового покріпачення селянства. У Литві остаточне закріплення селян було фіксовано Литовським статутом 1588р. За селянами залишалося лише право володіти рухомим майном, необхідне для виконання повинностей.

„Устава на волоки” - це земельна реформа, за якою вся земля селян вимірювалась та поділялась на волоки (20 га). Саме за волоком закріплювалися всі повинності що їх несли селяни. На основі цієї реформи було створено фільваркові господарства. Встановлювалася норма панщини – 2 дні на тиждень. Одним з важливих наслідків реформи було руйнування громади.

24.Охарактеризуйте передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи (кінець ХУ-ХУІ ст.). Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.

Цей період в еволюції євро цивілізації був періодом переходу від феодального до індустріального суспільства.

Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки складалися в другий період Європейського феодалізму в країнах Північно-Західної Європи. Головними з них були: просте товарне виробництво, купецько лихварський капітал, руйнація натуральних форм феодального господарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій, грошова рента, становлення внутрішніх національних ринків, поділ праці, досягнення науки та техніки, розвиток міст (розвиток товарно-грошових відносин).

25. Дайте загальну характеристику передумов та сутності «Великих географічних відкриттів». Покажіть роль та наслідки «Великих географічних відкриттів» у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації

Над­звичайно велику роль у цьому процесі відіграли Великі геогра­фічні відкриття, пов'язані з відкриттям європейцями нових зе­мель і континентів, активним освоєнням інших частин світу, встановленням економічних зв'язків між окремими регіонами Земної кулі. Великі географічні відкриття і період первісного нагрома­дження капіталу складають у часі цілу епоху — приблизно трьохсотрічний період від кінця XV ст. до кінця XVIII ст. Серед Великих географічних відкриттів найважливішими є: подорож португальця Васко да Гама до Індії, завдяки якій уперше прокладено шлях з Європи до Південної Азії; експедиції під керівництвом італійця Христофора Колумба, який у 1492 р. потрапив до Америки; експедиція Фернандо Магеллана у 1519;—1521 рр., що здій­снила першу кругосвітню подорож.

Взагалі епоху Великих відкриттів поділяють на два періоди: перший — іспано-португальський, який включав: відкриття Америки; португальські плавання до Індії та бере­гів Східної Азії, починаючи з експедиції Васко да Гама; іспанські тихоокеанські експедиції XVI ст, від першого навколосвіт­нього плавання Магеллана до експедиції Вільяловоса

другий — період російських і голландських відкриттів - До них належать: відкриття росі­янами всієї Північної Азії ; англійські та французькі відкриття у Північній Америці; голландські тихоокеанські експедиції і від­криття Австралії.

Основними економічними передумовами Великих географіч­них відкриттів є зрушення у розвитку продуктивних сил Західної Європи, початок розкладу феодальної та зародження у її надрах нової, капіталістичної системи, які наприкінці XV ст. дістали прояв в уже констатованих нами істотних змінах у сфері матеріаль­ного виробництва, стані та характері продуктивних сил, зростан­ні сфери товарно-грошових відносин і розширенні ринку. Серед економічних передумов вирізнялися: бурхливий розвиток промисловості, потреби в нових рин­ках збуту; вимагало більшої кількості дорогоцінних металів як за­собів обігу; криза середземноморської торгівлі. До політичних передумов географічних відкриттів можна від­нести: розвиток абсолютизму в Західній Європі; завершення державного об'єднання низки країн Західної Євро­пи, що супроводжувалося закінченням тривалих виснажливих воєн. Науково-технічними передумовами великих географічних відкриттів були досягнення в науці та техніці європейців, які забезпечили саму можливість тривалих подорожей.

Великі географічні відкриття мали надзвичайно важливе значення не лише для європейської, а й для світової економіки: 1.розширилася територіальна сфера обігу. 2. розширився торговельний асортимент за рахунок нових товарів, 3. створення в ряді країн монопольних торговельних об'єднань 4. центр торгівлі переміщується із Середземного моря в Атлантичний 5. змінюється техніка торгівлі, яка зростає настільки, що поширюється торгівля за зразками. 6. Відбувається становлення світового ринку. Завдяки сміливим експедиціям мореплавців багатьох країн Світу торговельні шляхи зв'язали між собою Європу, Африку, Америку та Австралію і почав складатися світовий ринок. Його виникнення стало ще одним потужним поштовхом до зароджен­ня і розвитку капіталістичних відносин у Західній Європі. Новий Світ став ринком збуту для мануфактур Європи, і монопольне володіння ним забезпечило швидке нагромадження капіталу в країнах Західної Європи. Великі географічні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. 7. Наслідком Великих географічних відкриттів стало поси­лення нових тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру.

У результаті Великих географічних відкриттів був прискоре­ний процес первісного нагромадження капіталу, окремі країни Західної Європи опинились у максимально сприятливих умовах для розвитку капіталістичного виробництва. Отже, з Великими географічними відкриттями темпи економіч­ного розвитку європейських країн ще більше зростають. З цими відкриттями виникають й активно розвиваються ринково-капі­талістичні відносини. Одним з найбільш значущих економічних результатів Вели­ких відкриттів стала так звана «революція цін» у Західній Євро­пі, яка відіграла дуже важливу роль у розкладі феодалізму і фор­муванні капіталістичного господарства. Для населення відкритих земель головним наслідком геогра­фічних відкриттів було формування колоніалізму як методу фун­кціонування світового господарства.

«Революція цін» та її вплив на господарський розвиток Європи Попередні до географічних відкриттів п'ятсот років ціни на основні споживчі товари на довготермінових інтервалах залиша­лися практично стабільними. їх зростання становило 20—ЗО % за століття, що практично було непомітним для сучасників. Пояс­ненням цього феномену була обмежена й практично стабільна кіль­кість золота й срібла в Європі. Великі географічні відкриття мали важливі економічні наслід­ки не тільки для Європи, а й для населення земель, що були від­криті. Колоніалізм епохи первісного нагромадження капіталу Такі сприятливі для європейської цивілізації географічні відкриття для корінного населення відкритих європейцями зе­мель обернулися справжнім пеклом. Колоніалізм, відомий ще античній системі господарства, став методом функціонування світового господарства. З географічними відкриттями виникає світова колоніальна система. Створюються колоніальні імперії, спочатку — іспанська та португальська. Дещо пізніше у світо­вій колонізаційний рух вступили Англія, Франція й Нідерлан­ди, поступово перетворюючись у могутні імперії. У ці часи ще однією важливою статтею доходів стає пірат­ство, передусім англійське та французьке, в результаті якого гра­бувалися іспанські кораблі, що везли до Європи американське золото і срібло. Нещадне пограбування колоніальних народів привело до нагромадження величезних багатств у країнах Західної Європи.