- •1.Дайте загальну характеристику історії економіки та економічної думки як науки.
- •3. Дайте загальну характеристику етапів та напрямів розвитку історії економіки та історії економічної думки.
- •4.Проаналізуйте підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства. Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •6. Охарактеризуйте еволюцію господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •8. Особливості господарського розвитку Давньої Індії та його відображення в пам’ятках економічної думки. „Артхашастра”.
- •9. Особливості господарського розвитку та економічної думки Давнього Китаю.
- •10. Дайте загальну характеристику господарської діяльністі в первісній історії України. Трипільська культура та її господарське значення.
- •11. Проаналізуйте роль «Осьового часу» у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •12. Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •15.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •16. Особливості господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації у V-х ст.
- •18.Охарактеризуйте господарську систему Західної Європи в хі – хv ст. Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •20.Охарактеризуйте господарство Київської Русі. „Повість минулих років”.
- •21.Дайте загальну характеристику розвиту феодального землеволодіння та його форм в Україні. „Руська правда”. Категорії залежного населення за „Руською правдою”.
- •22.Охарактеризуйте утворення Галицько-Волинської держави як результат феодальної роздробленості. „Галицько-Волинський літопис”.
- •23.Проаналізуйте економічний розвиток українських земель у складі Польщі та Литви. Висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”).
- •26.Охарактеризуйте процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •27.Дайте загальну характеристику форм господарства на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.
- •29. Дайте загальну характеристику історичних передумов виникнення, сутності та етапів розвитку меркантилізму.
- •30. Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства. Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •31.Особливості господарського розвитку українських земель у хvі-хvіі століттях.
- •32.Охарактеризуйте промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •40. Роль реформ 1848 р. Та 1861р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •39. Розвиток господарства Англії наприкінці XIX - початку XX ст. І формування неокласичного напряму економічної думки. А.Маршалл.
- •38. Дайте загальну характеристику нових форм господарювання в сша наприкінці хіх – початку хх ст. Виникнення інституціоналізму та його напрями.
- •35. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •34. Охарактеризуйте розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуіі - середина хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо. Фізіократія . Економічна таблиця ф. Кене.
- •41.Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 – 70-ті роки хіх ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці .
- •42.Охарактеризуйте Київську соціально-психологічну школу (м.Х.Бунге, м.І.Туган-Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні.
- •43.Визначте особливості промислового розвитку України на межі хіх – хх ст. Українська економічна думка про становлення та сутність монополій.
- •44.Охарактеризуйте становлення світового господарства. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи.
- •45.Покажіть вплив першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •46.Охарактеризуйте причини виникнення та наслідки економічної кризи 1929-1933 років для країн Європейської цивілізації.
- •47.Дайте загальну характеристику кризи світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхів виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •48.Охарактеризуйте зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 – 30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж.М. Кейнса.
- •49.Дайте загальну характеристику господарства провідних країн Західної цивілізації на етапі державно - монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Шумпетера, е. Чемберліна, Дж. Робінсон.
- •50. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50-70-ті роки хх ст.
- •51. Покажіть посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці у другій половині хх ст
- •52.Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки хх ст. Концепції нтр
- •54.Охарактеризуйте розвиток економічних систем змішаного типу та його відображення в економічній думці у другій половині хх ст.
- •55.Дайте загальну характеристику сутності, причин та наслідків економічне зростання сша в 50-70-ті роки хх ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •57. Покажіть вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр. Хх – початку ххі ст. На розвиток господарства провідних країн світу
- •58.Охарактеризуйте грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен
- •60.Проаналізуйте зміну галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії постіндустріального суспільства. Концепції футурології.
- •63.Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст.
- •65.Охарактеризуйте форми господарювання в аграрному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •66. Вибір економічної стратегії розвитку в повоєнний період. Джерела відбудови та розвитку господарства.
- •67. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •69.Застійні явища в радянські й економіці 70-х – першої половини 80-х років та проблеми вдосконалення господарського механізму в радянській економічній літературі.
- •70„Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи. Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •71. Дайте загальну характеристику стану економіки України на момент проголошення незалежності.
- •72.Охарактеризуйте перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки та спроби його обґрунтування в економічній літературі.
- •73.Дайте загальну характеристику основних напрямків, етапів та наслідків ринкових перетворень в економіці незалежної України на першому етапі незалежного розвитку (1991-1994 рр.).
1.Дайте загальну характеристику історії економіки та економічної думки як науки.
Історія ек. та ек.думки вивчає становлення та розвиток господарської сфери суспільства. Як і кожна наука, історія ек. у своїх дослідженнях спирається на низку фундаментальних положень, методологічних підходів, що у своїй єдності утворюють наукову парадигму розвитку суспільства. Тривалий час суспільні науки ґрунтувалися на засадах формаційної парадигми, згідно з якою історичний розвиток кожного суспільства полягав у закономірних і послідовних змінах первісно-общинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної та комуністичної суспільно-ек.формацій. Системно-синергетичний аналіз передбачає вивчення кожного суспільства як цілісного утворення, що має структурну будову, яка постійно ускладнюється, кожний елемент якої виконує певні функції. Цивілізаційна парадигма передбачає розглядати людство як ціле, що утворює світові цивілізації. Одиницею історичного розвитку людства виступає конкретне суспільство, що належить до певної цивілізації і характеризується власними етапами розвитку. Цивілізаційний аналіз суспільства в центр усіх суспільних процесів ставить людину, її взаємодію з іншими людьми та суспільством загалом. Історично утвердилися 2 типи цивілізацій, які характеризують східну і західну гілки розвитку людства. Розвиток господарської системи суспільства здійснюється під впливом еволюції суспільного поділу праці та форм власності на засоби виробництва. Господарська система є об’єктом різних економічних наук, кожна з яких має власний погляд на складні та багатоаспектні процеси господарського життя. Іст.ек. та ек.думки досліджує генезис господарської сфери суспільств певних світових цивілізацій. У своєму розвитку історико-економічна наука пройшла тернистий шлях від простого збирання та опису історичних фактів до формування власного предмета дослідження, установлення наукової періодизації історичного розвитку господарства.
2.Охарактеризуйте предмет методи дослідження та завдання історії економіки та економічної думки.
З 60-хрр.ХХст. утвердилося з незначними варіаціями як предмет економічної історії вивчення діяльності народів окремих країн у всіх сферах і галузях господарства: промисловості, с/г, транспорті, зв’язку, капітальному будівництві, торгівлі, побутовому обслуговувані, фінансах і кредиті. Також під предметом історії економіки розумілося господарське життя різних країн у різні історичні епохи. Утім, наведене визначення предмета історії економіки містить низку недоліків, а саме: предмет дослідження не подається в його цілісності; виникають суттєві труднощі з визначенням структурно-функціональних засад предмета дослідження. Під предметом історії економічних учень маємо на увазі виникнення і розвиток економічних ідей, течій та шкіл, формування системи економічних знань. При цьому поза увагою залишалося врахування одночасного існування кількох систем економічних знань, які передбачали свої підходи до історії ек.думки. Отже, предмет історико-економічної науки включає в себе історичні форми господарств і способи їх взаємодії та віддзеркалення їх в ек.думці. Тобто, історія ек.думки тісно пов’язана з реальними змінами в ек.системі і відбиває етапи її розвитку – від виникнення і до сучасної системи знань ек.теорії.
Метод- це шлях пізнання, спосіб та інструмент дослідження, наукова значимість та пізнавальна цінність якого визначається насамперед його здатністю збагатити науку новими знаннями. Складниками сучасного методу історії ек. й ек.думки є : системний підхід; методологічні засади сучасної філософії; загальнонаукові методи; загальноекономічні методологічні положення сучасної ек.теорії; методи ек.історії та їх еволюція; історико-генетичний, історико-типологічний, статистичні методи, метод компаративістики(порівняльний), а також методи соціологічних досліджень. До методологічних засад сучасної філософії належеть: нова загальнонаукова парадигма пізнання та сучасна картина світу, об’єктивність дослідження, поєднання історичного та логічного, аналізу і синтезу. Загальнонаукові методи: статистичні, математичні та методи моделювання, факторний, кореляційний аналіз. Методи історії економіки: поняття ек.сис-ми та її структури, перехід від загальної описовості розвитку господарських систем і процесів до поглиблибленого історико-економічного аналізу, статистичні методи, побудова та використання гіпотетичних дедуктивних моделей для пояснення минулого, використання принципу «за інших незмінних обставин». Методи іст.ек.думки: історичний метод, хронологічний, проблемно-тематичний, міждисциплінарний підходи, метод зіставлення, аналітичний, казуальний функціональний методи. Поряд із переліченими методами чільне місце посідають системний аналіз та генезис. Системний аналіз передбачає розгляд кожного об’єкта як цілісного утворення, що має складну внутрішню будову. Генезис – поєднання історичного та теоретичного аспектів дослідження фактів господарського життя суспільства.
Завданнями курсу історії економіки є такі: 1) з'ясування того «що, коли і де відбулося» в господарській сфері; 2)узагальнення та аналіз господарського досвіду; 3)з'ясування логічних причинно-наслідкових зв’язків економічних процесів і явищ під час певних історичних подій. Завдання історії ек.думки: 1)пізнання основних тенденцій та чинників розвитку екдумки; 2)розкриття еволюції світової економічної теорії в єдності домінантних наукових парадигм; 3)висвітлення змісту провідних теоретичних напрямів, течій та наукових шкіл на основі розкриття особливостей їх методологічних принципів та теоретичних основ; 4)пізнання основних напрямів сучасної економічної думки, розуміння їх теоретичних джерел, методологічних особливостей, провідних наукових ідей та тенденцій розвитку. Отже, можна констатувати, що основне завдання іс.ек. та ек.думки полягає у формуванні ек.мислення, розуміння закономірностей розвитку та функціонування основних господарських форм та їх взаємозв’язку і взаємообумовленості; відповідності чи невідповідності їм економічних теорій.