- •1.Дайте загальну характеристику історії економіки та економічної думки як науки.
- •3. Дайте загальну характеристику етапів та напрямів розвитку історії економіки та історії економічної думки.
- •4.Проаналізуйте підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства. Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •6. Охарактеризуйте еволюцію господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •8. Особливості господарського розвитку Давньої Індії та його відображення в пам’ятках економічної думки. „Артхашастра”.
- •9. Особливості господарського розвитку та економічної думки Давнього Китаю.
- •10. Дайте загальну характеристику господарської діяльністі в первісній історії України. Трипільська культура та її господарське значення.
- •11. Проаналізуйте роль «Осьового часу» у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •12. Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •15.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •16. Особливості господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації у V-х ст.
- •18.Охарактеризуйте господарську систему Західної Європи в хі – хv ст. Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •20.Охарактеризуйте господарство Київської Русі. „Повість минулих років”.
- •21.Дайте загальну характеристику розвиту феодального землеволодіння та його форм в Україні. „Руська правда”. Категорії залежного населення за „Руською правдою”.
- •22.Охарактеризуйте утворення Галицько-Волинської держави як результат феодальної роздробленості. „Галицько-Волинський літопис”.
- •23.Проаналізуйте економічний розвиток українських земель у складі Польщі та Литви. Висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”).
- •26.Охарактеризуйте процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •27.Дайте загальну характеристику форм господарства на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.
- •29. Дайте загальну характеристику історичних передумов виникнення, сутності та етапів розвитку меркантилізму.
- •30. Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства. Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •31.Особливості господарського розвитку українських земель у хvі-хvіі століттях.
- •32.Охарактеризуйте промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.
- •40. Роль реформ 1848 р. Та 1861р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •39. Розвиток господарства Англії наприкінці XIX - початку XX ст. І формування неокласичного напряму економічної думки. А.Маршалл.
- •38. Дайте загальну характеристику нових форм господарювання в сша наприкінці хіх – початку хх ст. Виникнення інституціоналізму та його напрями.
- •35. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •34. Охарактеризуйте розвиток ринкового господарства в Англії (середина хуіі - середина хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо. Фізіократія . Економічна таблиця ф. Кене.
- •41.Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 – 70-ті роки хіх ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці .
- •42.Охарактеризуйте Київську соціально-психологічну школу (м.Х.Бунге, м.І.Туган-Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні.
- •43.Визначте особливості промислового розвитку України на межі хіх – хх ст. Українська економічна думка про становлення та сутність монополій.
- •44.Охарактеризуйте становлення світового господарства. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи.
- •45.Покажіть вплив першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •46.Охарактеризуйте причини виникнення та наслідки економічної кризи 1929-1933 років для країн Європейської цивілізації.
- •47.Дайте загальну характеристику кризи світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхів виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •48.Охарактеризуйте зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 – 30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж.М. Кейнса.
- •49.Дайте загальну характеристику господарства провідних країн Західної цивілізації на етапі державно - монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Шумпетера, е. Чемберліна, Дж. Робінсон.
- •50. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50-70-ті роки хх ст.
- •51. Покажіть посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці у другій половині хх ст
- •52.Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50-70-ті роки хх ст. Концепції нтр
- •54.Охарактеризуйте розвиток економічних систем змішаного типу та його відображення в економічній думці у другій половині хх ст.
- •55.Дайте загальну характеристику сутності, причин та наслідків економічне зростання сша в 50-70-ті роки хх ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •57. Покажіть вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр. Хх – початку ххі ст. На розвиток господарства провідних країн світу
- •58.Охарактеризуйте грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен
- •60.Проаналізуйте зміну галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії постіндустріального суспільства. Концепції футурології.
- •63.Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст.
- •65.Охарактеризуйте форми господарювання в аграрному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •66. Вибір економічної стратегії розвитку в повоєнний період. Джерела відбудови та розвитку господарства.
- •67. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •69.Застійні явища в радянські й економіці 70-х – першої половини 80-х років та проблеми вдосконалення господарського механізму в радянській економічній літературі.
- •70„Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи. Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •71. Дайте загальну характеристику стану економіки України на момент проголошення незалежності.
- •72.Охарактеризуйте перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки та спроби його обґрунтування в економічній літературі.
- •73.Дайте загальну характеристику основних напрямків, етапів та наслідків ринкових перетворень в економіці незалежної України на першому етапі незалежного розвитку (1991-1994 рр.).
20.Охарактеризуйте господарство Київської Русі. „Повість минулих років”.
Київська Русь була типовою ранньофеодальною державою. Про всі ці процеси також дають досить чітке уявлення стародавні літописи. Основною формою державних податків спочатку була данина, яку збирали через так зване полюддя. Феодальні відносини у Київській Русі ще не були визначальними і ще тривалий час зберігалася міцна патріархальна сусідська громада (община), що можна пояснити багатьма причинами, зокрема й наявністю вільних земель, куди мали можливість перейти селяни. Селян, які були основною масою населення, на Русі називали смердами. Вони юридично залишалися вільними, але економічно вже були залежними або тільки від держави або ще й від феодалів. Слід зазначити, що всі ці тимчасово залежні люди потрапляли не тільки в економічну, а й у юридичну залежність від кредиторів, які могли чинити з ними на власний розсуд. Якщо боржник ухилявся від сплати боргу, тікав, то після того, як його знаходили, він перетворювався на раба. Можливостей погасити кредит у боржника було дуже мало, а тому тимчасова залежність перетворювалася на постійну.
На найнижчому щаблі були раби — «холопи» або «челядь». Проте вони не були єдиною масою, адже частина з них жила у панському маєтку, працювала із застосуванням панського реманенту й отримувала певне утримання. З прийняттям християнства з'являється ще один значний прошарок суспільства — духовенство, яке замінило собою волхвів та інших служителів язичницьких культів. Церква та монастирі також ставали великими землевласниками. Міста Київської Русі були як центрами ремесла і торгівлі, так і адміністративно-військовими. Вони виникали на торговельних перехрестях та водних транспортних шляхах. Міста ставали адміністративними, торговельними, ремісничими центрами, саме в них надавали перевагу для будівництва своїх дворів князі та бояри. У процесі подальшого поділу праці ці домашні промисли виділяються в окрему галузь — ремісниче виробництво. Ремісники поступово починають працювати не лише на внутрішнє споживання патріархальної родини, а й на продаж. Згодом вони перестають займатися землеробством та зосереджуються на виробництві виключно ремісничих виробів, переселяються із сільської місцевості у міста.
Основною формою внутрішньої торгівлі були невеликі місцеві ринки. Значно більшого розвитку зазнала зовнішня торгівля. Слід зазначити, що кредитні відносини в Київській Русі були досить розвинуті. Переважна частина населення займалася землеробством і різними промислами. З розвитком феодального землеволодіння виникає та набирає поширення така його форма як вотчина — спадкова феодальна власність на землю, яка виникає в результаті жалування князем землі боярам і визначалася як безумовне володіння землею за необмеженого розпорядження нею.
Повість минулих літ» зазначали, що поляни, деревляни, волиняни та інші слов'янські племена мали певні державні утворення на чолі з князівськими династіями вже у VI—VIII ст. Такі утворення — результат розвитку феодальних елементів у суспільно-економічному ладі, коли органи племінного управління поступово переростають у державні, а союзи племен— у «княжіння» та «землі» державного типу. Поступово влада князів окремих племен поступається владі князя союзу племен, унаслідок чого і виникали слов'янські князівські династії. Такою династією у полян стає, наприклад, «рід Кия».