- •П.М. Цибульов
- •1 Інтелектуальна власність як право на
- •2 Система інтелектуальної власності ............................27
- •3 Охорона права на об’єкти інтелектуальної власності .................................................................................41
- •4 Економіка інтелектуальної власності ........................59
- •5 Захист прав інтелектуальної власності ....................88
- •1 Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини
- •1.1 Поняття інтелектуальної власності
- •1.1.1 Інтелектуальна власність як результат творчої діяльності
- •1.1.2 Інтелектуальна власність як право
- •1.2 Еволюція інтелектуальної власності
- •1.2.1 Еволюція промислової власності
- •1.2.2 Еволюція авторського права і суміжних прав
- •1.2.3 Еволюція інтелектуальної власності в
- •1.3 Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку дер- жави
- •1.3.1 Соціально-економічні стратегії в країнах світового товариства
- •1.3.2 Роль промислової власності у економічному розвитку
- •1.3.3 Авторське право і розвиток культури
- •2 Система інтелектуальної власності
- •2.1 Об'єкти права інтелектуальної власності
- •2.1.1 Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності
- •2.1.2 Об'єкти авторського права і суміжних прав
- •2.1.3 Об'єкти науково-технічної творчості
- •2.1.4 Комерційні позначення
- •2.2 Суб'єкти права інтелектуальної власності
- •2.3 Система законодавства України про інтелек-
- •2.4 Державна система правової охорони інтеле-
- •2.5 Міжнародна система інтелектуальної власності
- •3 Охорона права на об’єкти інтелектуальної власності
- •3.1 Мета і принципи правової охорони
- •3.2 Охорона об’єктів авторського права і сумі- жних прав
- •3.2.1 Джерела права
- •3.2.2 Охорона об’єктів авторського права
- •3.2.3 Охорона об’єктів суміжних прав
- •3.3 Охорона прав на об’єкти науково-технічної творчості та комерційні позначення
- •3.5 Основні характеристики об’єктів інтелектуальної власності
- •3.6 Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності за кордоном
- •3.6.1 Охорона прав на об’єкти промислової власності
- •3.6.2 Охорона прав на об’єкти авторського права і суміжних прав
- •4 Економіка інтелектуальної власності
- •4.1 Права на об’єкти інтелектуальної власності як товар
- •4.1.1 Особливості права інтелектуальної власності як товару
- •4.1.2 Інтелектуальна власність як нематеріальний актив
- •4.2 Комерціалізація прав на об’єкти інтелектуа-
- •4.2.1 Мета і основні способи комерціалізації
- •4.2.2 Використання об’єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві товарів і послуг
- •4.2.3 Внесення інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства
- •4.2.4 Передання прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •4.3 Оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуа-
- •4.3.1 Цілі оцінки прав
- •4.3.2 Підходи до оцінки
- •4.3.3 Методи оцінки
- •4.3.4 Послідовність оцінки
- •4.4 Управління правами інтелектуальної влас-
- •4.4.1 Життєвий цикл об’єкта інтелектуальної власності
- •4.4.2 Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі його створення
- •4.4.3 Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі набуття прав
- •4.4.4 Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі використання прав
- •4.4.5 Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі захисту прав
- •4.4.6 Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі утилізації
- •5 Захист прав інтелектуальної власності
- •5.1 Система захисту прав інтелектуальної вла-
- •5.2 Дії, що визнаються порушенням права інте-
- •5.3 Категорії спорів
- •5.4 Форми, порядки та способи захисту права інтелектуальної власності
- •5.5 Способи захисту права інтелектуальної власності
- •5.5.1 Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
- •5.5.2 Цивільно-правовий спосіб захисту прав
- •5.5.3 Кримінальна відповідальність за порушення прав
- •5.6 Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди trips
- •1. У чому полягає різниця між правовою охороною і пра-
- •1. Охорона інтелектуальної власності в Україні /
- •Глосарій
4.2.4 Передання прав на об’єкти інтелектуальної власності
Якщо правовласник не передбачає використовувати об’єкти інтелектуальної власності у власному виробництві чи розпочати новий бізнес або створити спільне підприємс- тво, він може передати повністю або частково права влас- ності на об’єкт інтелектуальної власності іншій фізичній або юридичній особі.
Майнові права на об’єкт права інтелектуальної влас- ності є сукупністю права володіти, користуватися і розпоря- джатися цим об’єктом.
Продаж прав у повному обсязі здебільшого прово- диться через договір купівлі-продажу як договір обмінної угоди, за яким у результаті передання права власності на об’єкт інтелектуальної власності (продажу охоронного до- кумента – патенту або свідоцтва) власник як сторона, яка продає, втрачає всі майнові права на нього. Тобто якщо продано патент на винахід, то він перереєстровується на ім’я нового правовласника і до останнього переходять всі майнові права на цей об’єкт.
Але частіше передається лише право користування об’єктом інтелектуальної власності.
Власник прав на будь-який об’єкт промислової влас- ності (ліцензіар) може продати ліцензію (видати дозвіл на користування об’єктом інтелектуальної власності) будь-якій особі (ліцензіату), якщо він не хоче або не в змозі викорис- товувати відповідний об’єкт.
Продаючи ліцензію переслідують мету отримати прибуток, не втрачаючи капіталу на виробництво та освоєн- ня ринку. Продаж ліцензії - це шлях впровадження техно- логії на ринку без продажу товарної продукції. Доходами від продажу ліцензій юридичні або фізичні особи покривають свої витрати на наукові дослідження.
Придбання або продаж ліцензії є діловою угодою. Факт продажу або купівлі ліцензії юридично оформляється ліцензійним договором, який відрізняється від інших дого- ворів купівлі-продажу тим, що продається або купується нематеріальний об'єкт. Ліцензіат отримує право на вико- ристання об’єкта інтелектуальної власності лише на обумо- вленій ліцензійним договором території та на певний те- рмін.
У залежності від обсягу прав, що передається, за ді- ючим Цивільним кодексом України розрізняють: виключну, одиничну і невиключну ліцензії.
Виключна ліцензія видається тільки одній особі і ви- ключає можливість використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обумовлена цією лі- цензією.
Одинична ліцензія також видається тільки одному лі- цензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об’єкта права інтелектуа- льної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об’єкта у даній сфері.
Невиключна ліцензія не виключає можливості вико- ристання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної влас- ності і видачі ним іншим особам ліцензії на використання цього об’єкту у даній сфері.
За ліцензійним договором завжди передбачається виплата певної грошової винагороди ліцензіару. У більшості випадків продаж ліцензії здійснюється за розрахунковою договірною ціною з орієнтиром на ціни внутрішнього та зов- нішнього ринків. Основними видами ліцензійних платежів є роялті, паушальний та комбінований платежі.
Роялті - вид платежів, який платить ліцензіат ліцен- зіару протягом усього терміну дії ліцензійного договору чи як відсоток від суми прибутку чи суми обороту від випуску
продукції або диференційованої ставки з одиниці ліцензій-
ної продукції.
Паушальний платіж – це виплата ліцензіарові визначеної зафіксованої в договорі суми ще до початку ма- сового випуску ліцензійної продукції.
Комбіновані платежі – найбільш поширені та перед- бачають виплату ліцензіару ліцензіатом первинного сталого платежу до початку виробництва та збуту ліцензійної про- дукції з подальшою виплатою залишку розрахункової ціни ліцензії як роялті після того, як буде налагоджено виробни- цтво ліцензійної продукції. Таким чином, ліцензіар має мож- ливість отримувати відрахування від реального доходу лі- цензіата протягом усього терміну дії ліцензійного договору.
Патентовласник може отримати додатковий прибу- ток від використання свого об’єкта інтелектуальної власнос- ті за рахунок платежів за договором франшизи (в Україні – це договір комерційної концесії). Правовласник (franchiser) дозволяє іншій особі (franchisee) використовувати права на промислові зразки, фірмові найменування, торговельні мар- ки, технології, комерційну таємницю тощо.
Різниця договору франшизи від звичайного ліцензій- ного договору у тому, що права передаються на пільговій, привілейованій основі. Так, користувач отримує вже готову технологію під відомою торговельною маркою. Тому йому не потрібно відвойовувати місце на ринку, а його ризики зводяться до мінімуму. Договір франшизи повинен містити умову про те, що якість товарів та послуг franchisee буде не нижчої якості товарів і послуг franchiser, а останній буде здійснювати контроль за використанням цієї угоди.
Відносно новою формою комерціалізації прав на об’єкти інтелектуальної власності є лізинг. За договором лізингу передається різне технологічне обладнання, верс- тати, прилади тощо, які виконані на рівні винаходів і захи- щені патентами. Тобто разом з технологічним обладнанням
і процесом передається право користуватися об’єктом інте-
лектуальної власності.
Вибір такої форми комерціалізації, як лізинг дозво- ляє починаючим підприємцям відкривати і розширяти свій бізнес навіть при досить обмеженому стартовому капіталі, оперативно використовуючи у виробництві сучасні досяг- нення науково-технічного прогресу.