3.5 Основні характеристики об’єктів інтелектуальної власності
У цьому підрозділі у систематизованому вигляді на- ведено основні характеристики об’єктів права інтелектуаль- ної власності: об’єктів правової охорони, критеріїв охороно- здатності, документів, що засвідчують права, а також термін дії прав наведені в табл. 1.
3.6 Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності за кордоном
3.6.1 Охорона прав на об’єкти промислової власності
Законодавство України, як і будь-якої іншої країни, регулює відносини у сфері промислової власності тільки своєї країни. Тому патент, отриманий в Україні, має силу тільки на території України. Якщо ж заявник хоче одержати правову охорону в інших країнах, він повинен одержати її в кожній із цих країн.
Для того щоб полегшити одержання правової охоро- ни об'єктів промислової власності своїм громадянам і юри- дичним особам у зарубіжних країнах, у 1883 р. одинадцять країн підписали Паризьку конвенцію про охорону промисло- вої власності і створили Міжнародний Союз по охороні про- мислової власності. На сьогодні учасниками цієї конвенції є понад 130 країн. Конвенція встановлює положення, що від- носяться до винаходів, торговельних марок, промислових зразків, фірмових найменувань, найменувань місць похо- дження і вказівок походження, а також до несумлінної кон- куренції. Після підписання у 1883 р. Паризька конвенція час від часу переглядалася. Кожна з конференцій з перегляду, починаючи з Брюссельської конференції у 1900 р., закінчу- валася прийняттям Акту перегляду Паризької конвенції.
Будь-який громадянин України має право запатенту- вати винахід, корисну модель, промисловий зразок в інших країнах. Для цього до подачі заявки на одержання охорон- ного документа за кордоном заявник зобов'язаний подати заявку до Державного департаменту інтелектуальної влас- ності та інформувати його про свій намір здійснити таке па- тентування. Якщо протягом трьох місяців від дати подачі заявки не надійде заборона на патентування, то заявка мо- же бути подана у відповідний орган відповідної держави. При цьому, якщо патентування винаходу здійснюється за процедурою Договору про патентну кооперацію (РСТ), між-
народна заявка теж подається до Державного департамен- ту інтелектуальної власності. Патентування за кордоном здійснюється, як правило, через посередника - патентного повіреного України.
Громадяни України також мають право зареєструва- ти торговельну марку за кордоном. При реєстрації торгове- льної марки за кордоном відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків однією з умов є подача заявки через власне національне патентне відомство.
При патентуванні за кордоном слід додержуватися норм міжнародних угод у сфері промислової власності, до яких приєдналася Україна.
3.6.2 Охорона прав на об’єкти авторського права і суміжних прав
Охорона авторських прав за кордоном здійснюється відповідно до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (1886 р.), до якої приєдналася Україна. В основу Бернської конвенції покладено три принципи.
Принцип національного режиму полягає в тому, що твори, створені в одній країні-учасниці, повинні отримувати в інших країнах-учасницях таку ж охорону, яка надається в цих країнах творам своїх громадян.
Принцип автоматичної охорони означає, що охорона за національним режимом надається автоматично без будь-яких формальних умов реєстрації тощо.
Принцип незалежності охорони полягає в тому, що охорона надається в країнах-учасницях незалежно від ная- вності охорони в країнах походження твору.
Міжнародно-правова охорона суміжних прав здійс- нюється на підставі Римської конвенції 1961 року. За цією Конвенцією охороняються права виконавців (протидія фік- сації та прямій передачі в ефір чи доведенню до загального відома їх виконань без згоди виконавця), права виробників
фонограм (дозволяти чи забороняти відтворення фоно- грам, а також ввезення та розповсюдження примірників без їхнього дозволу), права організацій мовлення (дозволяти чи забороняти ретрансляцію, фіксацію і відтворення їхніх про- грам).
Основним принципом Римської конвенції є принцип національного режиму. Так, виконання охороняється за на- ціональним режимом країни-члена, якщо воно мало місце в іншій країні, що домовляється. Охорона фонограми нада- ється за національним режимом країни-члена за умови, як- що виробник фонограм є громадянином іншої країни, що домовляється; перший запис звуку зроблено в іншій країні, що домовляється; фонограма вперше опублікована в країні, що домовляється. Кожна країна, що домовляється, надає організації мовлення національний режим за умови, якщо штаб-квартира організації мовлення знаходиться в іншій країні-члені або якщо передачу в ефір здійснено за допомо- гою передавача, що знаходиться в іншій країні-члені Римсь- кої конвенції.
Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлено інші правила охорони, ніж ті, котрі мі- стяться в Законі України "Про авторське право і суміжні права", то застосовуються норми міжнародного договору.
Питання для самоконтролю
1. Яка мета правової охорони об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ)?
2. У чому полягає сутність правової охорони ОІВ?
3. Які переваги дає правова охорона ОІВ правовласнику?
4. У чому різниця між правовою охороною і правовим за-
хистом ОІВ?
5. Які принципи правової охорони ОІВ?
6. У чому полягає принцип охороноспроможності ОІВ?
7. У чому полягає принцип виключності прав на ОІВ?
8. У чому полягає принцип балансу інтересів правовлас-
ника на ОІВ і суспільства?
9. Що таке патент?
10. У чому полягає процедура надбання прав на винахід?
11. Що є об’єктом винаходу?
12. Що є об’єктом корисної моделі?
13. Що є об’єктом промислового зразка?
14. Які критерії охороноздатності для винаходів?
15. Які критерії охороноздатності для корисних моделей і промислових зразків?
16. У чому полягає критерій новизни для винаходу?
17. У чому полягає процедура правової охорони об’єктів промислової власності?
18. Який термін правової охорони об’єктів промислової власності?
19. На основі яких підстав дія охоронного документа на об’єкт промислової власності може достроково припи- нятися цілком чи частково?
20. На які об’єкти промислової власності передбачено про- довження дії охоронного документа після вичерпання первісно встановленого терміну?
21. Якими засобами здійснюється охорона прав на комер-
ційну таємницю?
22. Який урядовий орган здійснює правову охорону сортів рослин?
23. У чому полягає правова охорона раціоналізаторської пропозиції?
24. Які об’єкти інтелектуальної власності охороняються ав-
торським правом, а які – суміжними правами?
25. Чи є обов’язковою процедура оформлення прав на об’єкти авторського права?
26. Який термін охорони немайнових прав на об’єкти ав-
торського права?
27. Який термін охорони майнових прав на об’єкти автор-
ського права?
28. Який взаємозв'язок між правами автора, виконавця,
виробника фонограм, організації мовлення?
29. Який термін правової охорони об’єктів суміжних прав?
30. Чи має силу патент України на території інших держав?
31. У чому полягає процедура набуття прав громадянами
України на об’єкти промислової власності за кордоном?
32. Відповідно до яких конвенцій здійснюється охорона ав-
торських і суміжних прав у світі?