Оператори

Кожен оператор Mathcad означає яку-небудь математичну операцію та застосовується до однієї чи двох змінних. У разі нестачі однієї змінної при введенні оператору для неї буде передбачене місце.

Всі оператори можна вставити за допомогою клавіатури або вибором відповідної кнопки однієї з математичних панелей інструментів, які викликаються з панелі Математика.

Особливості введення чисел

При введенні чисел треба пам’ятати:

• розподілювач між цілої та дробової частинами у десятковому числі є крапка (10.456);

• число починається з крапки, якщо мантиса дорівнює 0 (.123);

• прикметою введення порядку є літера Е чи число 10 (15Е-10);

• уявна частина комплексного числа задається множенням її на символ уявної одиниці і, наприклад 5+7і;

• при виведенні комплексного числа знак добутку у уявній частині заміняється на прогалину.

Керування процесом обчислень

У програмі Mathcadможна керувати процесом обчислень. Обчислення виконуються у декількох режимах:

• автоматичному – всі обчислення виконуються відповідно введенню формул (Математика  Автоматическая калькуляция);

• ручному – початок обчислень визначається користувачем натисненням кнопки = на панелі інструментів або F9, абоМатематика  Калькуляция;

• Математикавибрати необхідний режим.

Розрахунки виконуються автоматично для всіх об'єктів, які відображаються у вікні програми. Для ручного керування процесом обчислень треба натиснути кнопку Калькуляция(=) на стандартній панелі інструментів.

Обчислення

Основою будь-яких розрахунків є операції зі змінними та функціями.

Припустимі такі символи в іменах змінних та функцій:

• латинські літери різного регістру (програма чутлива до регістру введених літер),

• числа від 0 до 9;

• символи безмежності, % та підкреслення;

• штрих (CTRL+F7) ;

• грецькі літери – панель інструментів Greek;

• нижній індекс.

Обмеження на імена змінних та функцій такі :

• ім’я не може починатись з цифри та символу безмежності;

• всі літери імені повинні бути одного формату та стилю;

• імена не можуть співпадати з іменами вбудованих змінних та функцій;

• спочатку треба визначити змінні, які потім використовуються у списку змінних функції.

Привласнення змінній якогось значення здійснюється за допомогою символів “:=”, “”.Операція привласнення обов’язково йде попереду звернення до змінної. Вираз, який стоїть праворуч від змінної, визначає тип даних, які використовуються у обчисленнях. Символ“:=”визначає локальну змінну, символ “” – глобальну. Глобальна змінна відрізняється від локальної тим, що вона обчислюється перед усіма локальними визначеннями та може використовуватись у всіх локальних визначеннях у межах поточного робочого листа.

Для привласнювання значення змінній треба виконати наступні дії:

1. ввести ім’я змінної;

2. ввести символ привласнення “:=”, для чого натиснути клавішу “:” або вибрати відповідний символ на панеліКалькуляция;

3. ввести значення або вираз, які визначають змінну.

Для визначення поточного значення змінної треба ввести ім’я змінної, а потім символ “=” .

Приклад

Визначимо змінну Х та привласнимо їй значення 5.

Дії користувача	Зміст екрану
Вводимо ім’я змінної	Х
Натискаємо клавішу “:”
Привласнюємо значення змінній	Х:=5
Визначаємо значення змінної	Х=5

Варіанти привласнення змінній числового значення:

Х:=50 M:=5*10³

Привласнення змінній обчисленого значення виразу:

Н:=Х+М Y:=X*X+5

Визначення значень змінних:

Х=50 М=5000 H=5050 Y=2505

У програмі Mathcadпередбачене використання вбудованих функцій та функцій користувача. Використання обох видів функцій однаково. Вбудовану функцію можна одразу використовувати у будь-якому місці документу. Інформацію про вбудовані функції програми можна отримати у довідці.

Функції у програмі Mathcadзаписуються у звичайній математичній формі. На відміну від змінної значення функції залежить від значень аргументів, тому всі змінні мають бути визначені перед визначенням функції. Визначення функції подібно визначенню змінної, але після імені функції у круглих дужках мають бути перелічені її аргументи.

Приклад

де f – ім’я функції;

х,а – аргументи функції;

a+sin(x) – визначення функції.

Якщо потрібно, щоб функція залежала від значення будь-якої змінної, то ця змінна повинна використовуватись як аргумент. Інакше програма використовує для обчислення функції фіксоване значення цієї змінної, яке знаходиться у місці визначення функції.

Приклад

Для визначення функції користувача треба:

1. ввести у потрібному місці документу ім’я функції;

2. ввести ліву скобку (, імена змінних через кому та праву скобку);

3. ввести оператор привласнення з панелі інструментів або символ “:”, у документі з’явиться оператор “:=”;

4. ввести потрібний вираз, якій визначає функцію.

Приклад:

Y(x,z):=x+z

Якщо у виразі, якій визначає функцію, буде використовуватись змінна, яка не перелічена у списку змінних, то з’явиться повідомлення про помилку: ця змінна позначається червоним кольором, та з’являється повідомлення, що змінна не визначена вище.

Виведення числового значення функцій виконується двома способами.

Перший спосіб:

• визначити значення всіх змінних;

• визначити необхідну функцію;

• ввести ім’я функції та натиснути клавішу “=”, праворуч з’явиться значення функції, що обчислюється.

Приклад

Другий спосіб:

• вести ім’я функції та замість списку змінних ввести їх значення;

• натиснути клавішу “=”, праворуч з’явиться значення функції, що обчислюється.

Приклад