Философия

91

3. Боротьба матеріалізму та ідеалізму в стародавньому Китаї: матеріалізм, школи фацзя; наївно-матеріалістичні погляди Сюньцзи; Ван Чуна.

Варіант 3.8. Філософія доби еллінізму.

1.Скептицизм.

2.Філософія та етика Епікура.

3.Грецький стоїцизм.

Варіант 3.9. Філософія Платона.

1.Об’єктивний ідеалізм Платона: вчення про “ідеї”.

2.Теорія пізнання за Платоном.

3.Погляди Платона на людину, суспільство. Варіант 3.10. Філософське вчення Аристотеля.

1.Вчення Аристотеля про буття: критика платонівської теорії “ідей”.

2.Логіка, психологія та етика Аристотеля.

3.Соціально-політичні теорії Аристотеля.

Варіант 3.11. Філософія країн західної Європи у період переходу від феодалізму до капіталізму (ХУ - поч. ХУП ст.).

1.Соціально-економічний та ідеологічний зміст епохи Відродження.

2.Політичні й соціалістичні вчення М.Макіавеллі, Т.Мора, Т.Кампанелли.

3.Філософія як складова буржуазної гуманістичної культури:

Н.Кузанський, Дж.Бруно.

Варіант 3.12. Розвиток західноєвропейської філософії у період буржуазних революцій (з кін. ХУІ до кін. ХУШ ст.)

1.Ф.Бекон – засновник дослідної науки у матеріалістичній філософії Нового часу.

2.Філософія Р.Декарта: дуалізм Декарта, вчення про природу, “вроджені ідеї”.

3.Матеріалістичні вчення Т.Гоббса, Дж.Локка.

Варіант 3.13. Філософія Нового часу.

1.Дуалізм Р.Декарта.

2.Вчення про природу, етика Б.Спінози.

3.Соціально-політичні погляди Т.Гоббса та Дж.Локка.

Варіант 3.14. Філософія в Англії та Німеччині кінця ХУП і ХУШ ст.

1.Суб’єктивний ідеалізм Дж.Берклі.

2.Агностицизм Д.Юма.

3.Об’єктивний ідеалізм Г.Лейбниця.

92

Варіант 3.15. Філософія Просвітництва ХУШ ст.

1.Французьке Просвітництво: П.Бейль, Вольтер, Ш.Монтеск’є.

2.Теорія “суспільного договору” Ж.-Ж.Руссо.

3.Німецьке Просвітництво: Х.Іольф, Г.Лессінг, І.Гердер. Варіант 3.16. Французький матеріалізм ХУШ ст.

1.Вчення французького матеріалізму про природу.

2.Погляди французьких матеріалістів ХУШ ст. на пізнання.

3.Вчення французького матеріалізму про людину і суспільство. Варіант 3.17. Філософська думка в Росії кінці ХУП - 1-й пол. ХУШ ст.

1.Філософські погляди “вченої дружини”.

2.Матеріалізм М.Ломоносова.

3.Філософські та соціологічні погляди руських просвітителів другої половини ХУШ ст.

Варіант 3.18. Класична німецька філософія. Ідеалістичне вчення І.Канта.

1.Історичні коріння класичної німецької філософії.

2.Критична філософія І.Канта

3.Етика І.Канта.

Варіант 3.19. Класична німецька філософія: Й.Фіхте, Шеллінг.

1.Суб’єктивний ідеалізм Фіхте.

2.Вчення Фіхте про свободу, права.

3.Філософія природи – прогресивна частина філософії Шеллінга. Варіант 3.20. Класична німецька філософія. Діалектичний ідеалізм Г.Гегеля.

1.Філософія природи Г.Гегеля.

2.Філософія духу Г.Гегеля.

3.Основні риси діалектики Г.Гегеля. Система та метод в філософії

Гегеля.

Варіант 3.21. Класична німецька філософія. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

1.Л.Фейєрбах про задачу та предмет “нової філософії”. Критика ідеалістичної філософії.

2.Матеріалістичне розуміння природи в філософії Л.Фейєрбаха.

3.Соціологічні та етичні погляди Л.Фейєрбаха.

Варіант 3.22. Філософія революційних демократів в Росії (ХІХ ст.)

1.Слав’янофіли: О.Хомяков, К.Аксаков, І.Кириєвський, Ю.Самарін.

2.Формування та розвиток революційного демократизму В.Белінського, О.Герцена, М.Огарьова, М.Чернишевського.

93

3. Філософські та соціологічні погляди революційних народників: П.Лавров, П.Ткачов, М.Бакунін.

Варіант 3.23. Буржуазна філософія кінця ХІХ ст.

1.Ірраціоналістичний волюнтаризм А.Шопенгауера.

2.Релігійний ірраціоналізм С.К’єркегора.

3.Позитивізм О.Конта.

Варіант 3.24. Історія марксистської філософії.

1.Об’єктивна необхідність та теоретичні джерела марксизму.

2.Формування філософських поглядів К.Маркса та Ф.Енгельса. Критика буржуазного соціалізму.

3.Розробка головних положень діалектичного та історичного

матеріалізму.

Варіант 3.25. Матеріалістична діалектика.

1.Поняття “закон”. Основні закони матеріалістичної діалектики.

2.Категорії матеріалістичної діалектики.

3.Питання теорії пізнання та діалектичної логіки.

Варіант 3.26. Сучасна ідеалістична філософія в країнах Західної Європи ХХ ст.

1.Філософія психоаналізу З.Фрейда.

2.Ірраціоналістичний напрямок. Інтуїтивізм А.Бергсона.

3.Прагматизм: Г.Пірс, І.Джеймс.

Варіант 3.27. Сучасна ідеалістична філософія ХХ ст.

1.Феноменологія Г.Гусерля.

2.Екзистенціалізм: М.Хайдепер, К.Ясперс, Г.Марсель, А.Камю, Ж- П.Сартр.

3.Сучасна релігійна філософія. Неотомізм.

Варіант 3.28. Західна філософія другої половини ХІХ ст.

1.Перша форма позитивізму. Г.Спенсер.

2.Філософське вчення махізму.

3.“Філософія життя” Ф.Ніцше.

Варіант 3.29. Вітчизняна філософія.

1.Початок вітчизняної філософії ІХ-ХП ст.

2.Розвиток філософської думки ХШ-ХУШ ст.

3.Філософська думка України в ХІХ-ХХст. Варіант 3.30. Російська філософія ХІХ-ХХ ст.

1.Академічна філософія: Ф.Голубинський, М.Тарєєв, П.Юркевич.

2.“Метафізика Всеєдності“ В.Соловйова.

94

3.Філософія “нової релігійної свідомості”. Л.Шестов, М.Лоський, М.Бердяєв, М.Булгаков.

Комплекс варіантів № 4 .

Варіант 4.1.

1.Які два типи людей називав Конфуцій у китайському суспільстві? Який з них відповідає типу людяності?

2.Чому практика – критерій істини? Чи є поняття практики з'єднувальною ланкою між категоріями «матеріального» та «ідеального»?

3.«Про матерію теж можна було б сказати, що матерії взагалі немає, а є тільки часткові форми матерії – кисень, водень, залізо». Дайте

філософський аналіз й оцінку цьому міркуванню. Укажіть на помилку.

Варіант 4.2.

1.Як називається шлях вдосконалювання людини, що вивів Будда? Проаналізуйте його етапи і скажіть, яке відношення до цього має медитація?

2.Чому ідеалістична діалектика є ближчою до діалектичного матеріалізму, ніж метафізичний матеріалізм?

3.У світі немає нічого абсолютного. А абсолютно чиста сорочка, наприклад. Чи можна вважати правильним яке-небудь з таких

висловлювань? Варіант 4.3.

1.Назвіть ідеальне число філософсько-арифметичної системи Піфагора? Поясніть логіку цього числа?

2.Чому Конфуцій вважав, що треба жити за правилами? Яким правилам буття він надавав перевагу?

3.«Думка містить можливість того стану речей, яке у ній мислиться; те, що мислимо, можливо». Чи є правильним цей вислів? Дайте

йому оцінку. Варіант 4.4.

1.Якими ознаками система об’єктивного ідеалізму відрізняється від системи суб’єктивного ідеалізму?

2.Що таке міфологічний синкретизм та у чому обмеженість соціоантропоморфізму?

95

3.Д.Данін у своїй книзі «Неминучість дивного світу» пише: «Космос дає молот, що б'є, земля – ковадло, іскра – вторинні промені». Якими категоріями характеризуються описані явища? Поясніть

чому? Варіант 4.5.

1.Яку релігію замість християнської пропонував Л.Фейєрбах в якості рушійної сили історії і чому?

2.Що таке гіпотеза та що таке доказ? Чим вони відрізняються?

3.Як Ви розумієте наступну фразу: «матеріальне – це таке саме, що і

1.Чим відрізняється антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха від антропологічного матеріалізму М.Чернишевського?

2.Зробіть порівняльний аналіз релігії та філософії як історичних типів світогляду.

3.Письменник Ф.Кафка задумався над тим, чому чукчі не залишають свій суровий край, і дав таку відповідь: «вони не можуть інакше: усе, що є можливим, відбувається; можливо лише те, що відбувається». У чому помилка Ф.Кафки? Дайте діалектику

категорій «можливого» та «дійсного». Варіант 4.7.

1.Чи можна раціоналістичним шляхом довести буття бога? Якщо так, то хто і яким шляхом це зробив.

2.Чи була можливою епоха Ренесансу після Античності? Обґрунтуйте свою відповідь.

3.Продовжить фразу Протагора: «людина – міра усіх речей…» Варіант 4.8.

1.Яка фраза була вибита на могильній плиті Г.Сковороди? Поясніть її, виходячи із його творчості.

2.Чому М.Бердяєв є представником релігійного екзистенціалізму?

3.Яким є філософський сенс вислову Л.Фейєрбаха: «Сонце є іншим

для кожної планети»? Які категорії пізнання тут можні застосувати і чому?

Варіант 4.9.

1.Який філософ закликав до боротьби за очищення пізнання від ідолів (або привидів)? Чим він це пояснював та чи є реальним їх існування?

96

2.Що спільного в теорії пізнання наступних філософів: Платона та Г.Гегеля? Обґрунтуйте відповідь.

3.Кому належить такий вислів з області гносеології: «Практика, мільярди разів повторюючись, закріплюється у фігурах логіки»? Яка діалектика у даному випадку відображена?

Варіант 4.10.

1.Зробіть порівняльний аналіз діалектики Г.Гегеля та діалектики К.Маркса.

2.Що таке логічний позитивізм та чому у ньому центральне місце займає категорія «верифікації»?

3.Якому діалектичному закону відповідає наступний вислів Лукреція Кара: «…не гине ніщо начебто зовсім гинучи, бо природа завжди відроджує одне із іншого і нічому не дає без

смерті іншого народитися»? Варіант 4.11.

1.Дайте діалектичний опис взаємодії держави та «громадянського суспільства»: що таке теорія «суспільного договору»?

2.Як розвивалась історія людей на думку Г.Гегеля?

3.Здійсніть філософський аналіз вислову Лао-цзи: «Позбавлено форми! Стоїть само і не змінюється – протікає всюди, і ніщо не загрожує йому. Можна вважати його матір’ю усього існуючого. Позначається як «дао». Змушений дати йому ім’я, називаю його досконале, тобто що вислизає».

Варіант 4.12.

1.Чому К.Маркс вважав соціальний акт «споживання» початковою стадією «суспільного виробництва»?

2.Чому Г.Гегель в якості першої форми (ступіні) розвитку ідеї називає життя? Що таке життя за Г.Гегелем?

3.Чому З.Фрейд стверджував, що «в плані “творення” (тобто бога) є відсутнім намір зробити людину щасливою»? Зробіть аналіз по

роботі З.Фрейда «Невдоволення в культурі». Варіант 4.13.

1.У чому смисл теорії про апріорну основу наукових істин І.Канта?

2.Чому Ж.-Ж.Руссо сказав: «Та людина, яка заселила певний клаптик землі й проголосила: “Це моє!” та знайшла достатньо простодушних людей, які їй повірили, була дійсним засновником “громадянського суспільства”»?

3.Розкрийте структуру філософії?

97

Варіант 4.14.

1.Чи існує протистояння у нашій країні слов’янофілів та західників Яким чином?

2.Що спільного в філософії Заходу та Сходу?

3.Скільки тезисів про Л.Фейєрбаха написав К.Маркс? Поясніть

ідею останнього тезису.

Варіант 4.15.

1.Проілюструйте декількома прикладами з історії природи й суспільства дію діалектичного закону про перехід кількісних змін у якісні.

2.Покажіть логічний зв’язок поняття, судження й умовиводу.

3.Як розуміти слова Ф.Ніцше про те, що «релігія є філософією принижених й ображених, слабких та людей, що знаходяться у

постійному страху»? Варіант 4.16.

1.Як філософською мовою пояснили б відому біблійну фразу: «с початку було Слово»?

2.Чим неофрейдизм відрізняється від концепції З.Фрейда?

3.Чому стверджують, що філософія – це мислення про мислення? Варіант 4.17.

1.Чи змінили свої погляди неотомісти у порівнянні зі своїм вчителем Хомою Аквінським?

2.Чи є щось спільне між парами діалектичних категорій: з одного боку – сутність та явище, з іншого боку – форма та зміст?

3.«Тріумфальний розвиток західної цивілізації неухильно

наближається до критичної межі». Поясніть цю фразу А.Печчеї, виходячи із його роботи “Людські якості” (М., 1985)?

Варіант 4.18.

1.Як Ви розумієте слова М.Кузанського: “про знаюче незнання”, ”вчене незнання”?

2.Які якості речей і предметів світу, на думку Дж.Локка, залежать від людини, а які ні? З яким напрямком у гносеології пов’язані ці погляди?

3.Що таке аналогія? Визначте види аналогії у наступному прикладі: «Людину засліплює переоцінка самої себе. І чим вище вона себе оцінює, тим як правило стає гіршою. Людина подібна дробу:

98

чисельник її є тим, що вона є, знаменник – тим, що вона про себе думає. Чим більше знаменник, тим менше дріб». (Л.Толстой)

Варіант 4.19.

1.Якими причинами була викликана у світовій науці кінця ХІХ - поч. ХХ ст. “криза у фізиці”? Як, з точки зору діалектичного матеріалізму, вона була вирішена?

2.У чому особливості релігійної філософії В.Соловьйова та П.Флоренського?

3.Дайте логічний опис взаємовідношень наступних категорій: “науковий факт”, ”наукова теорія”, “научкова проблема”, “логічні

підстави”, “наукова гіпотеза”. Варіант 4.20.

1.Як Ви розумієте наступну фразу: «вір, щоб розуміти – розумій, щоб вірити» (Августин). Чи не принижена тут філософія; якщо так, то чому?

2.Чому в рамках філософського типу світогляду починається розвиток цивілізації, суспільства, культури?

3.Наведіть який-небудь софізм (відомий у Давній Греції) і

спробуйте його спростувати. Варіант 4.21.

1.Як мовою теології називається “шкільна філософія”? Коли вона виникла і чим відрізняється від філософії?

2.Чим відрізняється етика Епікура від етики Будди? (наприклад, “гедонізм” від “аскетизму”).

3.Чим відрізняється тезис від антитезису і у чому їх методологічне

значення? Варіант 4.22.

1.Чому Ф.Бекон – емпірик, а Р.Декарт – раціоналіст?

2.Що таке «категоричний імператив» І.Канта? Яким чином людина може реалізувати себе у суспільстві?

3.У чому помилковість вислову А.Бернштейна: «Рух – усе, кінцева мета – ніщо»?

Варіант 4.23.

1.Чому Платон вважав, що філософи мають керувати державою?

2.Чому таке велике значення З.Фрейд надавав дії «несвідомого» у людині? Що таке сублімація?

3.Яке із визначень Р.Декарта про філософію є найбільш системним та цілісним? Чому?

99

Варіант 4.24.

1.За допомогою якої аналогії Демокрит вийшов на ідею атома? Які атоми у нього гіркі, які солодкі? Чи можуть атоми бути глупими та розумними?

2.Структура пізнання за Аристотелем? Чому він називав науку вершиною пізнання?

3.«Краще розсікати природу на частини, ніж відволікатися від неї» (Ф.Бекон). Укажіть методологічні операції. Чи правильно їх

протиставили? Варіант 4.25.

1.Яким логічним шляхом Платон прийшов до об’єктивного ідеалізму?

2.Чим, за Ф.Ніцше, відрізняється категорія «воля до життя» від категорії «воля до влади»?

3.«Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти». При яких умовах

застосування цього правила може привести до метафізичної однобічності?

Варіант 4.26.

1.Кому належить вислів: «Існувати – значить бути сприйманим»? Охарактеризуйте дану позицію.

2.Кому належить вислів: «Мислю – отже, існую»? Чому, на думку цього вченого, процес пізнання треба організовувати на математичному знанні?

3.Як називали перших давньогрецьких філософів і чому?

Варіант 4.27.

1.У чому негативізм та позитивні боки софістики? Дайте приклади софізмів.

2.Розкрийте природу законів діалектики.

3.Покажіть діалектику категорій одиничного, особливого та загального на прикладах?

Варіант 4.28.

1.Чому у філософії Лао-цзи поняття «Дао» має подвійну структуру?

2.Чому раціоналістична західна філософія наприкінці ХІХ ст. стала перероджуватися на ірраціоналістичну? Назвіть типові для ірраціоналістичної філософії школи.

3.Чи є щось спільне між філософією Будди та філософією Сократа? Варіант 4.29.