ОСНОВИ БУДОВИ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ

призми; вивірного гвинта з індексом шкали грубого відліку.

При обертанні маховика (2) його гвинт переміщує повзун (13) з клином разом зі шкалою грубого відліку в напрямних корпусу. Клин примушує переміщатися шток (11), який через штовхач (10), що являє собою кільце П- подібного профілю, переміщує черв’як (9), що, виконуючи функцію зубчастої рейки, повертає черв’ячний сектор (8) з оправкою, на якій встановлена головна призма.

При обертанні вивірного гвинта при вивіренні прицілу переміщується індекс шкали грубого відліку.

Механізм обертання призначений для забезпечення усунення нахилу зображення при повороті головки панорами. Механізм забезпечує поворот обертальної призми на кут вдвічі менший, ніж кут повороту головки панорами. Він представляв собою (рис. 4.132) конічний диференціал, що складається з: верхньої рухомої конічної шестерні (18); нижньої нерухомої конічної шестерні (18); сателіту (6) з обоймою обертальної призми.

Верхня конічна шестірня обертається разом з черв'я- чним колесом (14) механізму кутоміра.

Нерухома конічна шестірня з'єднана з корпусом панорами.

Сателіт знаходиться в зчепленні з обома конічними шестернями і закріплений на осі обійми з обертальною призмою. Таким чином, поворот головки панорами приводить до повороту обертальної призми, але із вдвічі меншою швидкістю.

Головка панорами зв’язана з датчиком привода, який забезпечує синхронний поворот захисного ковпака разом із головкою панорами.

531

4.4.5.4.4. Призначення, будова та дія прицілу ОП 5-38

Телескопічний оптичний припіл ОП 5-38 призначений для прицілювання при стрільбі прямою наводкою. Приціл залежний від гармати з залежною лінією прицілювання. Приціл (рис. 4.133) складається із: корпусу (1) з трубою (2) і окулярною частиною (3); головки (4); механізму кутів прицілювання; механізмів вивірення за висотою та напрямом.

Приціл має підсвічування, обігрівач зовнішньої лінзи окуляра, налобник та захисний ковпачок окуляра (6). Корпус прицілу призначений для розміщення механізмів та сітки прицілу; в трубі та окулярній частині розміщені елементи оптичної схеми.

У головці розміщені дзеркала оптичної схеми, захисне скло та світлофільтр. Дзеркала забезпечують зміну положення оптичної осі прицілу в просторі при вертикальному наведенні ствола.

Механізм прицілювання (рис. 4.133) призначений для встановлення кутів прицілювання по шкалах у полі зору прицілу. Він складається з: маховика (5) з гайкою (8); гвинта (9); каретки (10) з сіткою (11).

Обертання маховика (5) з гайкою (8) приводить до переміщення гвинта (9), що своїм г-подібним виступом переміщує каретку (10) з сіткою (11). При цьому в полі зору прицілу спостерігається переміщення прицільної марки і шкал відносно горизонтальної лінії.

Механізм вивірення за висотою призначений для переміщення по висоті каретки з горизонтальною ниткою при виконанні вивірення прицілу (перевірка нульової лінії прицілювання).

Він складається із: корпусу (12) з кришкою; гайки (13); гвинта (14); каретки (15) з ниткою.

Корпус (12) розміщений на корпусі механічного прицілу і закритий кришкою, під якою знаходиться гайка (13) зі шліцьовим пазом. При обертанні гайки (13) переміщується

532

гвинт (14), який своїм Г-подібним виступом переміщує каретку (15) по висоті.

Механізм вивірення за напрямом призначений для переміщення сітки в горизонтальній площині від час вивірення. Він складається із: корпусу (16); маховика з черв’яком (17); черв’ячного колеса (18) з гвинтовою нарізкою; гвинта (19); повзуна (20) каретки з сіткою.

20

7

Рисунок 4.133 – Телескопічний оптичний приціл ОП 5-38:

1 – корпус; 2 – труба; 3 – окулярна частина; 4 – головка; 5 – маховик; 6 – захисний ковпачок окуляра; 7 – дзеркало; 8 – гайка; 9 – гвинт; 10 – каретка; 11 – сітка; 12 – корпус з кришкою; 13 – гайка; 14 – гвинт; 15

– каретка з ниткою; 16 – корпус; 17 – маховик з черв’яком; 18 – черв’ячне колесо з гвинтовою нарізкою; 19 – гвинт; 20 – повзун

Механізм розміщений на корпусі прицілу зліва. При обертанні маховика черв’як (17) обертає черв'ячне колесо (18), у гвинтовій нарізці якої знаходиться гвинт. Гвинт пе-

533

ретворює обертальний рух черв’ячного колеса в поступальний і своїм г-подібним виступом переміщує повзун (20), в якому знаходиться каретка (10) з сіткою (11) в пазах корпусу в горизонтальній площині.

повн бп тис

5

4

Рисунок 4.134 – Поле зору оптичного прицілу:

1,2 – дистанційні шкали; 3 – кутомірна шкала; 4,5 – прицільна марка; 6 – горизонтальна лінія сітки

Сітка прицілу (рис. 4.134) має:

-дистанційну шкалу для стрільби ОФ снарядом і повним зарядом (1);

-дистанційну шкалу для стрільби кумулятивним снарядом (2); кутомірну шкалу (3) для стрільби в інших умовах (вертикальна стіна, інші снаряди чи заряди);

-прицільну марку (5).

Горизонтальна лінія сітки (6), яку видно в полі зору прицілу, є незалежною від сітки.

4.4.5.4.5. Прицілювання за механічним прицілом ПГ-4

А. Пряма наводка з використанням панорами

Механізмом поперечного та повздовжнього горизон-

534

тування відгоризонтувати приціл.

Установити на панорамі кутомір 30-00, відображувач

0-00.

Маховиком механізму кутів прицілювання установити по шкалах точного та грубого відліку механічного прицілу скомандуваний приціл.

Підйомним механізмом досягти загорання трьох ламп на вузлі узгодження.

Поворотним механізмом навести перехрестя панорами у точку прицілювання і здійснити постріл.

В. Непряма наводка

Механізмом поперечного та повздовжнього горизонтування відгоризонтувати приціл.

Установити скомандуваний кутомір (кутомірним механізмом панорами).

Установити скомандуваний рівень на механізмі кутів місця цілі.

Маховиком механізму кутів прицілювання установити по шкалах грубого та точного відліку скомандуваний приціл, працюючи механізмом кутів прицілювання.

Підйомним механізмом досягти загорання трьох ламп на вузлі узгодження.

Навести перехрестя панорами в точку наводки, обертаючи відображувач панорами і маховик механізму горизонтальної наводки.

Перевірити положення кульок рівнів, за необхідності відгоризонтувати приціл та механізмами досягти загорання трьох ламп на вузлі узгодження.

4.4.5.5. Підготовка прицілів до роботи

Приціли готуються до стрільби обслугою гармати. Для цього слід:

1. Розмістити гаубицю на підготовленій вогневій позиції (по можливості – горизонтальній). Перевести її в бо-

535

йове положення.

Включити живлення гармати та тумблери “Індикатор”, “Підсвічування шкал”, та “Підсвічування покажчика” (“Підсвічування сітки” та “Обігрів” – за відповідних умов).

3.Провести вивірення прицілів.

4.За відсутності виражених точок наводки, в нічний

час (за необхідності) установити коліматор К-1 на відстані 6 – 8 м від панорами, надати стволу кут підвищення 180 (приціл 300) і повернути ствол в основний напрямок. Навести коліматор у панораму, а панораму – в коліматор до збігання однойменних шкал.

4.4.5.6. Користування прицілами

Для побудови прицільних кутів механізми панорамних прицілів мають шкали грубого і точного відліку кутів горизонтального і вертикального наведення гармат.

Шкали прицілу – це шкали для відліку кутів, які встановлюються на прицілі гармати.

Шкали побудовані так, що кожній поділці відповідає певне збільшення (зменшення) горизонтальної дальності польоту снаряду за табличних (нормальних) умов стрільби.

Усі механізми панорамних прицілів мають рівномірні кутові шкали в поділках кутоміра – шкали тисячних. Механізм кутів прицілювання має дві шкали: в поділках кутоміра (рівномірна) та дистанційну шкалу в поділках дальності (нерівномірна).

Дистанційна шкала прицілу – це шкала прицілу гар-

мати, зміна установлення якої на одну поділку відповідає однаковій для всіх поділок зміні повної дальності польоту снаряда.

Вони наносяться як поділки дальності, які отримали назву "поділок прицілів".

Нормалізована шкала – це шкала прицілу, одній поділці якої відповідає зміна дальності стрільби на 50 м.

536

До боєкомплекту артилерійських систем входять кілька типів снарядів. Саме тому початкова швидкість і дальність польоту снарядів – різні. Таким чином, для кожного типу снаряда потрібна своя шкала.

Наприклад: С-71 має шкали БР, БК; Д-726 має шкали БК, ОФ заряд повний, ОФ заряд другий, ОФ заряд четвертий.

Переваги шкал прицілів: простота обчислення необхідного установлення прицілу для заданої дальності стрільби та можливість ведення вогню без використання таблиць.

Недоліки: громіздкість, утруднення у виборі шкал, мала універсальність, неможливість використання в інших гарматах, неможливість введення поправок.

Шкала тисячних – це шкала прицілу, зміна установлення якої на одну поділку відповідає однаковій для всіх поділок зміні кута.

Такі шкали мають однакові проміжки між поділками. Для користування прицілами з поданими шкалами по-

трібно мати таблиці стрільби.

Переваги кутових шкал: можливість використання під час стрільби будь-якими снарядами з будь-якими зарядами, можливість введення будь-яких поправок.

Недолік – потребують наявність таблиць стрільби.

4.4.6.Урахування впливу нахилу осі цапф люльки

ствола на точність стрільби

Усі приціли, призначені для забезпечення стрільби прямого наведення,– нерухомі, бо вони жорстко закріплені до піднімальної частини гармати.

При цьому площина установлення кутів прицілюваннязаймає положення, перпендикулярне до осі цапф гармати.

Якщо після наведення вісь цапф гармати виявиться нахиленою до горизонту, то нахиляється і площина установлення кутів прицілювання.

537

Ціль знаходиться у т.А на горизонтальній площині Q, на прицілі установлений кут прицілювання і виконано наведення. Очевидно, що кут прицілювання буде знаходитися у вертикальній площині ОАС.

Якщо вісь цапф гармати нахилена до горизонту і знову виконано наведення по тій самій цілі, то виникає положення, яке можна отримати шляхом повороту ствола і площини ОАС навколо лінії цілі ОА на кут нахилу осі цапф.

Вісь цапф тепер лежить у нахиленій площині Q1, а кут прицілювання – в нахиленій площині ОАС1. Стволу гармати буде надано кут, який лежить у вертикальній площині ОВ1С1. Нове положення осі каналу ствола відносно лінії ОА тепер визначається двома кутами: вертикальним кутом – 1; горизонтальним кутом – .

Оскільки на прицілі встановлено те саме значення кута прицілювання , що і в першому випадку, а = 0, то при наведенні гармати виникають помилки: у вертикальному напрямку – = 1 - ; у боковому напрямку – .

Для визначення помилки використовуємо різницю синусів кутів 1 і , яку розглядаємо як приріст синусу кута :

Для зручності вважаємо, що ОС = ОС1 = 1, тоді

отримаємо

Підставимо значення sin 1 у формулу (4.1) і після деяких перетворень отримаємо помилку в куті прицілювання:

539

Формула (4.3) дає значення помилки у куті прицілювання , знак "мінус" свідчить, що фактичний кут прицілювання завжди буде менше встановленого на прицілі.

Помилка в боковому напрямку може бути знайдена із

трикутника ОАВ1:

tg АВ1

ОА .

З рисунка 4.136 випливає, що АВ1 = АС1 sin = АС

sin , таким чином:

– помилка в боковому напрямку.

Аналіз формул (4.3) і (4.4) показує, що помилку у куті прицілювання можна не враховувати, бо вона дуже мала, якщо на прицілі = 0. Основною помилкою є помилка у боковому напрямку.

Наприклад: = 3 , = 5 ,тоді

= - tg 3 (1- cos 5 ) - 0 - 0+ 0,2;= tg 3 sin 5 0 – 04;

таким чином, = 0,05 .

Цей висновок правильний, якщо =0. Якщо на прицілі установлений кут прицілювання 0 , то картина суттєво зміниться, і помилка у куті прицілювання вже може бути досить помітною і порівнюватися з помилкою у боковому напрямку:

= - tg sin ;

= tg sin .

Наприклад: = 1 , = 1 , = 5 ;

- 0-01,

540