4.2 Розрахунок і побудова графіків тиску
Рух теплоносія в трубопроводах здійснюється за рахунок тисків в різних точках системи.
Система теплопостачання може знаходитись в динамічному або в статичному режимах. Динамічний режим характеризується рухом теплоносія за рахунок різниці тисків по його шляху. При статичному режимі система знаходиться в стані готовності до роботи і під тиском, але без руху теплоносія в системі.
Зазвичай при побудові графіка починають з нанесення лінії тиску динамічного режиму системи теплопостачання АБВГД і потім наносять лінію тиску статичного режиму системи ЕЖ.
Ліній тиску будують наступним чином:
Наносять точку А лінії тиску динамічного режиму, яка відповідає тиску теплоносія в зворотному трубопроводі біля стінки джерела теплоти. Точку А вибирають так, щоб тиск у зворотному трубопроводі був мінімально допустимим, в даному випадку 0,3 МПа над підлогою джерела теплоти. Це є достатнім для здолання падіння тиску на тракті зворотного трубопроводу до всмоктування мережевих насосів джерела теплоти, а також забезпечує необхідний тиск розміщення поблизу 5 – 9 – поверхових будинків і зашкоджує утворенню вакууму в елементах місцевих систем, що розташовані у верхніх поверхах і на дахах будівель.
За даними гідравлічного розрахунку по ділянкам в масштабі графіка наносять лінію тиску у зворотному трубопроводі АБ. В кінцевих точках кожної ділянки мережі записують значення розрахункового тиску по відношенню до відмітки підлоги джерела теплоти. Після побудови лінії АБ перевіряють її відповідність вимогам всіх споживачів теплоти по трасі даної магістралі.
Лінія АБ повинна знаходитись не вище 60 м над поверхнею землі. Ця вимога викликана тими обставинами, що звичайні чавунні радіатори та інші нагрівальні прилади виготовляються на робочий тиск, який не перевищує 0,6 МПа.
Після побудови, перевірки і виправлення лінії АБ наносять на графік тисків відрізок БВ, який відображає втрати тиску в ТП і місцевих системах самої віддаленої групи теплових споживачів. Вважаючи, що ці системи приєднанні по залежній схемі і в ТП встановлено елеватори, регулятори витрати і апаратура обліку теплоти, що витрачається, витрати тиску, які зображені відрізком графіка БВ, будуть складати 0,25 МПа.
Потім на графік гідравлічного розрахунку мережі наносять лінію тиску в подаючому трубопроводі ВГ. Лінія тиску ВГ має напрямок від найбільш віддаленого споживача (точка В) до джерела теплоти (точка Г).
Складання графіка тисків закінчується нанесенням на нього відрізку ГД, який зображує втрати тиску в джерелі теплоти. Втрати тиску, які виникають в тракті водогрійних котлів, в пароводяних підігрівниках, приладах обліку теплоти і системі трубопроводів джерела, складають 0,2 – 0,45 МПа.
Після побудови графіка тисків при динамічному режимі роботи теплової мережі на графік наносять горизонтальну лінію статичного тиску ЕЖ.
Із графіка тисків можна визначити:
а) необхідну різницю тиску, яка створюється при роботі мережевих насосів, що вимірюється ординатою ДА:
б) різницею тисків в подаючому і зворотному трубопроводах в будь – якій точці системи теплопостачання.
в) необхідний тиск, який створюється підпиточними насосами в умовах статичного режиму системи теплопостачання, що вимірюється ординатою ЕО:
г) необхідний тиск, який створюється підпиточними насосами в умовах динамічного режиму роботи системи теплопостачання, що вимірюється ординатою АО:
Підпиточні насоси необхідно вибирати для створення тиску, який перевищує по меншій мірі на 0,05 МПа тиск, що визначається на графіку тисків. Таким чином, забезпечується деякий запас тиску і створюється компенсація втрат в насосній установці.
