- •39. Основи організації обліку праці та її оплати
- •40. Організація обліку відпрацьованого робочого часу.
- •41. Організація обліку виробітку.
- •42. Організація обліку заробітної плати та розрахунків з працівниками
- •43. Організація виплати заробітної плати
- •44. Елементи наукової організації праці персоналу бухгалтерії
- •45. Нормування роботи апарату бухгалтерії та визначення його чисельності
- •46. Структура і побудова апарату бухгалтерії
- •47. Нормативно-правове забезпечення роботи апарату бухгалтерії
- •48. Паспортизація та атестація робочих місць працівників бухгалтерії.
- •49. Планування перспективного розвитку організації бухгалтерського обліку.
47. Нормативно-правове забезпечення роботи апарату бухгалтерії
Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється державою в інтересах всього суспільства шляхом встановлення правових норм, що окреслюють певні межі поведінки суб'єктів. В основу правового регулювання покладено принцип обов'язковості дотримання правових норм.
Державне регулювання бухгалтерського обліку в Україні здійснюється з метою його уніфікації та стандартизації, тобто створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів, а також з метою удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
До основних нормативних актів ставляться:
1) Господарський кодекс України, затверджений Постановою Верховної Ради України від 16.01.2003 р. № 436;
2) Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХХIV, що визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності в Україні;
3) Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку - введені з 2000 р., розроблені на основі міжнародних бухгалтерських стандартів (МБС), які існують із 1973 р. У цей час Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку перейменовані в Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФО). Стандарти бухгалтерського обліку – сукупність прийомів і процедур, організації й методології бухгалтерського обліку й звітності.
4) План рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій. В Україні 3 плани рахунків:
- план рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;
- для банків;
- для бюджетних установ.
Варто звернути увагу, що підприємство самостійно обирає форму обліку, виходячи з конкретних умов його роботи, ґрунтуючись на діючих загальних або галузевих формах і дотримуючись єдиних методологічних правил (норм) обліку.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні ґрунтуються на таких основних принципах:
1) обачність – принцип, що передбачає застосування в бухгалтерському обліку таких методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
2) повне висвітлення – принцип, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
3) автономність – принцип, який означає, що кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
4) послідовність – принцип постійного (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики;
5) безперервність – принцип, який передбачає, що оцінку активів та зобов'язань підприємства здійснюють, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;
6) нарахування та відповідність доходів і витрат – принцип, який означає, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів;
7) превалювання змісту над формою – принцип, коли операції обліковують відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
8) історична (фактична) собівартість – принцип, відповідно до якого пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання;
9) єдиний грошовий вимірник – принцип вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у фінансовій звітності в єдиній грошовій оцінці;
10) періодичність – принцип, що означає можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
Розглянуті десять принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності є важливою складовою методології бухгалтерського обліку і базою для створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів. На основі принципів побудовані національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.