2.2 Додавання та видалення змінних та випадків

Для маніпуляції зі змінними та випадками, такими як додавання чи видалення використовуються меню, що зв’язані відповідно з кнопками тана панелі інструментів головного вікна.

Додавання змінних

Для додавання змінних необхідно натиснути кнопку та вибрати у меню пунктAdd… – Додати. Після цього у діалоговому вікні Add Variables – Додати змінні (рис. 2.1) у полі Number of variables to add – Кількість змінних додати вказати кількість змінних, яку необхідно додати, а у полі Insert after variable – Додати після змінної вказати ім’я змінної, після якої будуть розташовані додані змінні.

Видалення змінних

Для видалення змінних необхідно натиснути кнопку та вибрати у меню пунктDelete… – Видалити. Після цього у діалоговому вікні Delete Variables – Видалити змінні (рис. 2.2) у полях From Variable – Починаючи зі змінної та To Variable – До змінної вказати діапазон змінних, що видаляються з таблиці даних.

Рисунок 2.1 – Додавання змінних Рисунок 2.2 – Видалення змінних

Додавання випадків

Для додавання випадків необхідно натиснути кнопку та вибрати у меню пунктAdd… – Додати. Після цього у діалоговому вікні Add Cases – Додати випадки (рис. 2.3) у полі Number of Cases to Add – Кількість випадків додати вказати кількість випадків, яку необхідно додати, у полі Insert after Case – Додати після випадку номер випадку, після якого вони будуть додані.

Видалення випадків

Для видалення випадків необхідно натиснути кнопку та вибрати у меню пунктDelete – Видалити. Після цього у діалоговому вікні Delete Cases – Видалити випадки (рис 2.4) у полях From Case –Починаючи з випадку та To Case – Закінчуючи випадком вказати діапазон випадків, що підлягають видаленню.

Рисунок 2.3 – Додавання випадків Рисунок 2.4 – Видалення випадків

2.3 Встановлення специфікацій змінної

Під специфікаціями змінної розуміють її ім’я, формат відображення даних, мітку , посилання чи формулу, за якою обчислюється змінна. Три останні специфікації об’єднуються одним поняттям, яке називається Long Name – Довге ім’я.

Встановлення специфікацій змінної виконується у діалоговому вікні, яке можна викликати на екран двома способами:

• активізувати будь-яке значення у стовпчику відповідної змінної та натиснути на комбінацію клавіш Ctrl+F2;

• двічі натиснути кнопку миші на імені змінної у електронній таблиці (тобто на заголовку стовпчика зі змінною).

Зовнішній вигляд цього діалогового вікна показаний на рис. 2.5.

Нижче наведені способи завдання специфікації змінної:

• Name – у цьому полі задається ім’я змінної. Ім’я змінної не може мати більше 8 символів, не повинне починатися з цифри та мати у собі пробіли;

• MD code – задає код пропущених значень, тобто значень, які відповідають порожнім клітинкам у електронній таблиці. Код по умовчанню має значення –9999 та може бути змінений на будь-яке інше;

Рисунок 2.5 – Діалогове вікно специфікації змінної

• Column width – задає загальну кількість розрядів при відображенні даних на екрані, а Decimals задає кількість розрядів під відображення десятинних знаків. Наприклад, значення Column width=6 та Decimals=2 означає три розряди до десятинної крапки, два знаки після десятинної крапки та один розряд відводиться під крапку (000.00);

• список Category визначає тип даних та вид їх представлення у клітинках електронної таблиці. Дані можуть бути представлені одним з наступних типів: Number – Числові, Date – Дати, Тіме – Час, Scientific – Наукові, Currency – Грошові, Percentage – Проценти. Відповідно вибору у списку Category у списку Representation праворуч можна вибрати необхідний спосіб представлення даних;

• у рамці Long Name – Довге ім’я можна вказати одне з наступних значень:

• Label – Мітка, що приписана даній змінній. Зазвичай вона являє собою повне ім’я змінної чи пояснювальний коментар до неї (довжиною не більш ніж 128 символів);

• Formula – Формула, за якою обчислюється змінна. Формула завжди починається зі знаку “=”, який вказує, що наступний вираз є формулою. При записі формул можна використовувати імена змінних, математичні оператори чи функції (назви функцій можна вибрати зі списку, натиснувши кнопку ). Наприклад, формула =var2+Cos(var1) обчислює значення поточної змінної як сума змінної var2 та косинусу змінної var1 (рис. 2.6);

• Link – Зв’язок, який встановлюється між даними у STATISTICA та у деякій іншій системі. Наприклад, запис @Excel|c:\file.xls!r1c1:r10c1 встановлює зв’язок з таблицею, створеною у Microsoft Excel.

Рисунок 2.6 – Введення формул

Кнопки у правій частині вікна специфікацій призначені для виконання наступних дій:

• –дозволяє швидко переглянути специфікації всіх змінних електронної таблиці з даними у окремому вікні;

• Рисунок 2.7 – Стисла статистична інформація про змінну

  –дозволяє у вікні Text Value Manager – Менеджер текстових значень переглянути для поточної змінної відповідність між текстовими та числовими значеннями;

• –викликає діалогове вікно (рис. 2.7), що містить упорядковані значення змінної та її основні статистики – середнє значення (Mean) та стандартне відхилення (SD);

• –викликає появу меню, у якому можна вибрати тип графіка для швидкої візуалізації даних.

Для переходу до іншої змінної не закриваючи вікна специфікації служать кнопки та.