
- •1.1 Довідковий матеріал Числові ряди
- •Знакозмінні ряди
- •Степеневі ряди.
- •Розкладання функцій в ряд Тейлора
- •Ряди Фурє
- •2. Ряди Фурє для парних і непарних 2 - періодичних функцій
- •1.2 Аудиторні завдання
- •1.3 Індивідуальні завдання
- •2. Елементи теорії функції комплексної змінної
- •2.1 Довідковий матеріал.
- •2.2 Аудиторні завдання
- •2.3 Індивідуальні завдання
- •3. Елементи операційного числення
- •3.1 Довідковий матеріал.
- •Знаходження зображення за заданим оригіналом
- •Знаходження оригіналу за заданим зображенням
- •Застосування операційного числення
- •Основні оригінали і їх зображення.
- •3.2Аудиторні завдання
- •3.3 Індивідуальні завдання
- •Література
2. Елементи теорії функції комплексної змінної
2.1 Довідковий матеріал.
Комплексними
числами
називаються числа виду
,
де
і
– дійсні числа,
– уявна одиниця,
.
Числа
та
називаються,
відповідно, дійсною та уявною частинами
комплексного числа
і позначаються:
.
- алгебраїчна
форма
комплексного числа. Комплексне число
називаєтьсяспряженим
до комплексного числа
.
Для
комплексних чисел
та
вводиться поняття рівності іарифметичні
операції
за наступними правилами:
а)
,
якщо
і
;
б)
в)
г)
.
Для комплексних чисел не існують поняття “більше”, “менше”.
Кожному
числу
ставлять у відповідність точку
на декартовій площині
або
її радіус-вектор
.
В полярній системі координат з початком
в точці
та
полярною віссю вздовж
комплексному числу ставлять у відповідність
точку
.
Число
називають модулем комплексного числа
і позначають
,
а
- аргументом комплексного числа і
позначають
Модуль комплексного числа однозначно визначається формулою
.
Аргумент
,
як кут повороту, визначається з точністю
до сталого доданку вигляду 2k
,
k
0,1,2,...Єдине
значення
,
що задовольняє умову ,
називається головним значенням аргументу
і позначається arg
z.
Отже,
Головне значення аргументу визначається за формулою:
Комплексне
число
може бути записано у наступних формах:
1)- тригонометрична форма;
2)- показникова форма; де
-
формула Ейлера.
Комплексне
число підносять до натурального степеня
за формулою Муавра:
або
,
.
Корінь
п-го
степеня (п
– ціле) з комплексного числа має
різних значень, які отримують за формулою:
де
.
Лінії
та множини точок на комплексній площині.
Інколи
рівняння
визначає лінію на комплексній площині,
а нерівність
або
визначає частину комплексної площини,
точки якої задовольняють цій нерівності.
Враховуючи, що
,
та
підставляючи їх у рівняння
,
отримаємо рівняння шуканої лінії через
і
,
а підставляючи в нерівність
або
- область, яка складається з множин точок
.
Непорожня
множина
комплексної площини називається областю,
якщо виконуються такі умови: а) вона
відкрита, тобто разом з кожною своєю
точкою містить деякий окіл цієї точки;
б) вона зв’язна, тобто будь-які дві її
точки можна сполучити деякою ламаною
,
всі точки якої належать цій множині
.
Точка
називається межовою точкою області
,
якщо в кожному її околі містяться точки,
що належать і що не належать цій області.
Множина всіх межових точок області
називається межею цієї області. Множина
точок, що складається з області D та її
межі, називається замкненою областю.
Якщо
межу o6лacті утворює одна лінія, що не має
самоперетину, то область називається
однозв'язною.
Однозв’язна
область
–
це область, в якій довільну замкнену
криву, що їй належить, можна неперервною
деформацією стягнути в точку,
залишаючись
в цій області
.
Однозв’язна область не містить «дірок»,
а багато зв’язна область – це область
з «дірками».
Функції
комплексної змінної. Якщо
кожному комплексному числу
,
що належить області
,
за певним правилом поставлено у
відповідність одне або кілька комплексних
чисел
області
,
то кажуть, що на множині
визначена функція
де
.
Точку або точки
області
,
що відповідають заданій точці
з області
,
називають образом
точки
,
а функцію
відображенням.
До основних елементарних функцій комплексної змінної належать:
а)
лінійна
функція
,
де
,
– комплексні числа
б)
степенева
функція
в)
показникова
функція
,
.
Функція
є
періодичною з чисто уявним періодом
2i:
.
г)
логарифмічна
функція
визначається як функція обернена до
показникової. Ця функція є багатозначною.
Головним
значенням
називається значення, яке отримане прик=0
і позначається
.
д) загальна степенева функція
де
– будь-яке комплексне число.
Ця функція багатозначна. Головне її значення:
е)
загальна
показникова функція:
-
будь-яке комплексне число. Головне
значення цієї багатозначної функції
.
є) тригонометричні функції
.
Модулі
функцій
і
можуть бути більше одиниці. Для
тригонометричних функцій комплексного
аргументу справедливі всі тригонометричні
формули для дійсного аргументу.
ж) гіперболічні функції
.
Справедливі наступні співвідношення між тригонометричними та гіперболічними функціями:
|
|
|
|
|
|
|
|
з) обернені тригонометричні функції
;
;
;
.
Всі ці функції багатозначні.
Диференціювання
функцій комплексної змінної. Аналітичні
функції.
Нехай функція
визначена
в деякій області
комплексної змінної
і точки
та
належить області
.
Функція
називається диференційованою в точці
,
якщо існує скінчена границя
.
Ця границя називається похідною функції
в точці
і позначається
або
.
Якщо
,
то в кожній точці диференційованості
функції
виконуються співвідношення
які називаються умовами Коші - Рімана.
Зворотне твердження теж вірно.
Функція
називаєтьсяаналітичною
в даній точці z
D, якщо вона диференційована як в самій
точці
,
так і в деякому її околі.
Функція
називається аналітичною в області
,
якщо вона диференційована в кожній
точці цієї області.
Для
того, щоб функція
була аналітичною в області
,
необхідно і достатньо існування в цій
області неперервних частинних похідних
функцій
,
що задовольняють умовам Коші - Рімана.
Для
будь-якої аналітичної функції
маємо
Як і в дійсному аналізі, диференційована в деякій точці функція комплексної змінної є неперервною в цій точці. З означення похідної і властивостей границь випливає, що правила диференціювання і таблиця похідних функцій комплексної змінної не відрізняються від аналогічних співвідношень для функцій дійсної змінної.
Якщо
функція
аналітична в деякій області
,
то дійсна і уявна частини цієї функції
в області
є розв’язком рівняння Лапласа:
та
Розв’язки
рівняння Лапласа називаються гармонічними
функціями. Дві гармонічні функції
та
,
що задовольняють умовам Коші - Рімана,
називаються спряженими.
Інтегрування
функції комплексної змінної. Теорема
та формула Коші. Нехай
неперервна функція
задана в області
,
а
– гладка або кусково-гладка лінія, що
належить області D. Тоді
(2.1)
Тому для інтеграла від комплексної функції справедливі відповідні властивості криволінійних інтегралів. Зокрема, при зміні напряму обходу кривої цей інтеграл тільки змінює знак:
Якщо
функція
аналітична воднозв'язній
області
,
що містить точки
і
,
то має місце формула Ньютона
– Лейбниця:
,
(2.2)
де
- первісна функція для
:
.
При інтегруванні аналітичної функції справедлива таблиця основних інтегралів та методи інтегрування, як для функції дійсного аргументу.
Теорема
Коші. Якщо
функція
аналітична воднозв’язній
області
,
а
– будь-яка або кусково-гладка замкнена
лінія, що належить області
,
то
(2.3)
Теорема
Коші поширюється на багато зв’язну
область. Іншими словами, для складеного
контуру справедливо: інтеграл функції
по зовнішньому контуру дорівнює сумі інтегралів по всіх внутрішніх контурах при умові, що обіг усіх контурів здійснюється проти годинникової стрілки.
Якщо
функція
аналітична в області
,
обмеженої кусково-гладким замкненим
контуром
,
і на самому контурі, то має місце
інтегральна формула Коші
,
(2.4)
де
при обігу контуру
область
залишається зліва.
Якщо
функція
аналітична в області
і на її межі
,
то для будь-якого натурального
має місце формула
,
(2.5)
де
.
Розвинення функцій комплексної змінної в степеневий ряд.
Степеневий
ряд
має областю збіжності круг з центром у
початку координат. Радіус збіжності
цього ряду визначається однією з формул
або
,
якщо існують відповідні границі.
Функція
f(z),
що аналітична в крузі
може бути єдиним чином розвинена в
степеневий ряд Тейлора:
де коєфіцієнти
обчислюються за формулами :
–коло,
що належить околу точки
,
в якому функція
аналітична.
Мають місце формули розвинення в ряд Тейлора деяких функцій:
;
;
;
;
;
.
Якщо
функція
однозначна і аналітична в кільці
( не виключаючи випадків, коли
),
то вона може бути єдиним чином розвинена
в ряд Лорана в цьому кільці, а саме
де
коефіцієнти
знаходяться за формулами
де
– довільний
замкнений контур в середині круга
аналітичності, що містить
точку
Ряд
називається правильною частиною ряду
Лорана, а ряд
– головною частиною ряду Лорана.
Класифікація
нулів та ізольованих особливих точок
функції комплексної змінної. Нехай
функція
аналітична в точці
.
Точка
називається нулем
функції
порядку
,
якщо
.
Точка
називається ізольованою особливою
точкою функції
,
якщо дана функція аналітична в деякому
околі цієї точки, за винятком самої
точки. Ізольовані
особливі точки бувають: усувними,
полюсами і істотно особливими. Класифікація
ізольованих особливих точок здійснюється
за характером розвинення функції в ряд
Лорана.
Точка
називається усувною
ізольованою особливою точкою,
якщо у розвиненні функції
в ряд Лорана в околі цієї точки відсутня
головна частина або
де
.
Точка
називається полюсом,
якщо у розвиненні функції
в ряд Лорана в околі цієї точки головна
частина має скінчену кількість членів
або
.
Порядок полюса відповідає кількості
членів головної частини ряду Лорана.
Точка
називається істотно
особливою,
якщо у розвиненні функції
в ряд Лорана в околі цієї точки головна
частина має нескінчену кількість членів
або
не існує.
Лишки
та їх застосування. Нехай
– ізольована особлива точка функції
,
а
– довільний контур, що охоплює цю єдину
особливу точку
і повністю лежить в області аналітичності
даної функції (всередині контуру, окрім
точки
, і на самому контурі функція аналітична).
Лишком функції
в
ізольованій особливій точці
називається комплексне число
,
де обхід контуру здійснюється проти годинникової стрілки. Інтегруючи почленно ряд Лорана, можна одержати:
а)
– у скінченній точці
.
Тобто лишок функції
в
скінченній ізольованій особливій точці
дорівнює
коефіцієнту
при мінус першій степені в розвиненні
даної функції в ряд Лорана в околі цієї
точки.
б)
–
у нескінченно віддаленій точці
,
оскільки додатному обходу для цієї
точки відповідає рух за годинниковою
стрілкою.
Мають місце формули для обчислення лишків:
а)
–
полюс першого порядку функції
:
;
б)
–
полюс m-го
порядку функції
:
;
в)
–
усувна особлива точка:
;
г)
–
істотно особлива точка:
.
Лишки застосовуються для обчислення контурних інтегралів.
Якщо
функція
аналітична в області
та її межі, за винятком скінченої
кількості ізольованих особливих точок
,
які належать цій області, то
.
Якщо
функція
аналітична
в комплексній площині за винятком
скінченного числа
ізольованих
особливих точок
(
),
то сума всіх лишків,
включаючи
лишок у нескінченно віддаленій точці,
дорівнює
нулю
Звідси
де
- особливі точки функції
.
Застосування
лишків до обчислення визначених
інтегралів. Якщо
раціональна
функція, тобто
,
де
та
- многочлени відповідних степенів,
причому
,
а
неперервна на всій дійсній вісі (
),
то
,
де
сума
лишків функції
у всіх полюсах , розташованих у верхній
півплощині.