
ющук 2004
.pdf







558 |
|
СИНТАКСИС I |
т |
ускладнене просте речення |
559 |
|
|
||||
ходи певно (Нар. творчість). Тут слово певно не замінюється |
лростого речення вони не відокремлюються: Як не гуляла війна |
||||
словом мабуть, отже, воно не вставне. Порівняйте також ре- |
|
по висоті, проте не все ще спалила (О. Гончар). |
|
||
чення На щастя, літак ішов по курсу майже на схід (М. Щу. |
|
Якщо сполучник а відноситься до вставного слова (а власне, |
|||
мило). Відчиняли люди широко ворота, поливали на щастя |
|
а втім, а може), то комою від нього він не відділяється: А втім, |
|||
дорогу, щоб завжди таким багатим був двір (1. Цюпа). В ос- |
|
хто його знає — ніхто не віда, як хто обіда (Панас Мирний). |
|||
танньому реченні до слів на щастя можна поставити питан- |
|
Вставні слова не виділяються комами, якщо вони стосу- |
|||
ня з я к о ю |
м е т о ю ? У попередньому ж — до таких самих |
|
|||
|
ються відокремлених членів (у такому разі вони відокремлю- |
||||
слів жодного питання поставити не можна; якщо в ньому |
|
||||
|
ються разом із цими членами): Ви забуваєте другу любов по- |
||||
замість цих слів ужити якесь інше вставне слово, його основ- |
|
||||
|
етів, наприкладлюбовДантедо Беатріче, ая власне такумала |
||||
ний зміст суттєво не зміниться. |
|
||||
|
на думці (Леся Українка). |
|
|||
Прислівник нарешті може бути членом речення і встав- |
|
|
|||
|
|
|
|||
ним словом. Якщо в реченні це слово відповідає на питання |
|
|
|
||
к о л и?, то воно є обставиною часу і на письмі комами не ви- |
|
|
|
||
діляється: Матроси знов узялися за лопати. Під першим шаром |
|
§211 |
|
||
спочатку пішла солонцювата жирна глина зрізким запахом на- |
|
|
|||
фти і нарешті вугільний шар (3. Тулуб). В інших випадках воно |
|
Вставлені слова і речення |
|
||
є вставним словом і виділяється комами: Нарешті, далеко |
|
|
|||
праворуч, як легкі рожеві птахи, злетіли в повітря три ракети |
|
|
|
||
(М. Ткач). |
|
|
Вставлені слова і речення суттєво відрізняються від встав- |
||
Дієслово здається може виступати: |
|
||||
|
них слів і речень як своїм значенням, так і своєю інтонацією |
||||
а) |
дієсловом-зв'язкою в складеному іменному присудку: |
|
|||
|
в усній мові, а також уживанням при них розділових знаків |
||||
|
Біліло небо, білястимздавалося тонко вібруючеповітря |
|
на письмі. |
|
|
|
(О. Гончар); |
|
Вставлені слова і речення вносять додаткову інформацію в |
||
б) головним реченням у складнопідрядному, якшо до |
|
речення, не будучи граматично пов'язані з ним. Найчастіше |
|||
|
нього приєднується підрядне за допомогою сполуч- |
|
вони являють собою пояснення, доповнення, уточнення до |
||
|
ника підрядності що: Здавалось, що літаки ідуть зовсім |
|
основного повідомлення, як, наприклад, у реченнях Шлях роз- |
||
|
беззвучно... (О. Гончар); таке речення можна переро- |
|
тинає село навпіл і попід старезними в три обхвати вербами (в |
||
|
бити на складне безсполучникове: Здавалось: літаки |
|
їхніх дуплах, що починалися від землі, ховалися в негоду зако- |
||
|
ідуть зовсім беззвучно... (тоді після нього чується ви- |
|
хані) пнеться на Беєву гору (Григір Тютюнник). 1475року Кафа |
||
|
чікувальна пауза); |
|
(Феодосія) впала під ударом турків і татар (Остап Вишня). |
||
в) |
вставним словом, якщо після нього немає сполучни- |
|
Іноді це можуть бути різні асоціативні згадки, принагідні зау- |
||
|
ка що і не чується вичікувальна пауза: Здавалось, лі- |
|
Важення, оцінки певних явищ, як у реченнях Скажу я, люди |
||
|
таки ідуть зовсім беззвучно; ще виразніше відчуваєть- |
|
"°6рі, й вам (до казки приказка годиться хоч і панам): не плюй |
||
|
ся його вставне значення, якщо воно стоїть безпосе- |
|
в колодязь: пригодиться води напиться (Л. Глібов). Далеко-да- |
||
|
редньо перед присудком: Літаки, здавалось, ідуть зов- |
|
л?ко (те знають хіба що лелеки) розкидала доля киптарики і |
||
|
сім беззвучно... |
|
сіРяки (Б. Олійник). |
|
|
Слова проте, однак, якшо вони стоять у середині простого |
|
Щодо будови, то вставлені слова й речення надзвичайно |
|||
речення, виступають як вставні слова і, отже, виділяються |
|
Зноманітні. Ними виступають окремі слова: / коли повз мене |
|||
обох боків комами: Хата допотопна, вікна покосились, а віко> |
|
ать (крос), коли я дивлюсь на футбол, на легкоатлетів — я |
|||
ниці, |
проте, |
новісінькі, голубі (О. Гончар). Але на почат |
|
оплююсь! (Остап Вишня); а часом — відразу кілька речень, |

