- •1.Фінанси, державні фінанси. Види державних фінансів.
- •2. Система органів управління державними фінансами.
- •3. Фінансова система держави
- •4. Фінансова діяльність держави і органів місцевого самоврядування: принципи, функції та методи
- •5. Предмет і метод фінансового права.
- •6. Система і джерела фінансового права.
- •7. Наука фінансового права
- •8. Фінансово-правові норми: ознаки, види, структура.
- •9. Фінансово-правові відносини: особливості, структура.
- •10. Поняття і зміст фінансового контролю.
- •11. Види фінансового контролю.
- •12. Поняття і зміст аудиторського контролю.
- •13. Методи фінансового контролю.
- •14. Види ревізій.
- •15. Повноваження Рахункової палати у сфері фінансового контролю.
- •16. Контрольні функції міністерства фінансів України, податкової міліції щодо здійснення фінансового контролю.
- •17. Повноваження державної податкової адміністрації України, податкової міліції щодо здійснення фінансового контролю.
- •18. Державна пробірна служба України та її повноваження.
- •19. Контрольні функції національного банку України.
- •20. Бюджет як економічна, правова категорія, її матеріальний зміст.
- •21. Предмет бюджетного права.
- •22. Види бюджетно-правових норм.
- •23. Система бюджетного законодавства.
- •24. Бюджетний період.
- •25. Поняття бюджетної системи України
- •26. Принципи, на яких ґрунтується бюджетна система України
- •27. Структура бюджетної класифікації України
- •28. Класифікації доходів і видатків бюджету за бюджетною класифікацією України.
- •29. Поняття і зміст бюджетних трансфертів.
- •30. Поняття бюджетного процесу та його стадій
- •31. Повноваження основних учасників бюджетно-процесуальних правовідносин.
- •32. Особливості розгляду проекту закону про Державний бюджет України у верховній Раді України.
- •33. Виконання затвердженого бюджету.
- •34. Звітність про виконання бюджету.
- •35. Поняття державних доходів.
- •36. Система державних і місцевих доходів.
- •37. Поняття обов'язкових платежів і податку.
- •38. Ознаки, функції та принципи податку.
- •39. Загальна характеристика податкового права і податкових правовідносин.
- •40. Елементи податку.
- •42. Система оподаткування і система податкових органів в Україні
- •43. Загальна характеристика методів оподаткування. Спрощена система оподаткування.
- •44. Система податків в Україні
- •45. Податки з доходів фізичних осіб
- •46. Загальна характеристика податку на додану вартість
- •48. Місцеві податки та збори.
- •49. Поняття державного і місцевого кредиту
- •50. Фінансові правовідносини у сфері державного (місцевого) кредиту
- •51. Види державного (місцевого) боргу
- •52. Форми державного (місцевого) кредиту
- •53. Боргові зобов'язання держави щодо грошових заощаджень громадян України
- •54. Поняття страхування. Суб'єкти та об'єкти страхових правовідносин
- •55. Система загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні
- •56. Система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні та її особливості
- •57. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні
- •58. Поняття банківської системи
- •59. Правовий статус національного банку країни та його керівних органів
- •60. Повноважена Національного банку України у фінансово-кредитній сфері
- •61. Види банків (за законодавством України).
- •62. Управління банком
- •63. Поняття банківської діяльності. Основні функції та операції банків
- •64. Порядок створення та державної реєстрації банків
- •65. Порядок ліцензування банківської діяльності
- •66. Банківське кредитування: поняття і принципи
- •67. Види банківського кредиту
- •68. Відмінність між банківськими і державними кредитами
- •69. Загальна характеристика правопорушень у сфері банківського кредитування
- •74. Поняття і принципи безготівкових розрахунків
- •75. Особливості розрахунків в електронних системах типу «клієнт-банк.»
- •76. Порядок організації готівкових розрахунків
- •77. Порядок оформлення касових операцій
- •78. Контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою
- •79. Поняття валютної системи, валюти
- •80. Валютні цінності
- •81. Поняття валюти України/ Поняття іноземної валюти
- •82. Зміст валютної політики та валютного регулювання в Україні
- •83. Особливості здійснення валютних операцій в Україні
- •84. Правовий режим функціонування валютних фондів і Валютних резервів в Україні
- •85. Поняття й функції валютного контролю
- •86. Повноваження Національного банку України у сфері валютного контролю
- •87. Роль Рахункової палати та Кабінету міністрів України у валютному регулюванні.
- •88. Контрольні повноваження Міністерства фінансів України, органів пробірного контролю у валютному регулюванні
- •89. Функції державної податкової адміністрації країни, Міністерства зв'язку України, державної митної служби України у сфері валютного контролю
- •90. Відповідальність за порушення валютного законодавства
7. Наука фінансового права
Наука фінансового права є самостійною галуззю публічного права, яке досліджує усі сторони життя держави, оскільки її функціонування неможливе без фінансового забезпечення.
Наука фінансового права досліджує, якими юридичними засобами держава в особі своїх органів та органів місцевого самоврядування мобілізує кошти для утворення централізованих і децентралізованих фондів коштів та витрачає їх для свого функціонування. В коло досліджень науки фінансового права входять суспільні (економічні) відносини, що виникають під час мобілізації коштів юридичних осіб, громадян, з інших джерел на потреби, які пов'язані із здійсненням владних державних повноважень.
8. Фінансово-правові норми: ознаки, види, структура.
Фінансова-правова норма — це загально-обов'язкові приписи компетентних державних органів з приводу мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих та децентралізованих фондів, які виражені е категоричній формі й забезпечені примусовою силою держава.
Структура фінансово-правових норм, тобто їх внутрішня будова, складові частини (елементи), не відрізняються від структури норм інших галузей права, але в їх складових частинах відбиваються особливості суспільних відносин, які ними регулюються.
Види:Категоричність фінансово-правової норми проявляється в усіх її видах, які визначаються характером поведінки суб'єктів фінансово-правових відносин, що регулюється цією нормою (активна чи пасивна): в зобов'язуючих, забороняючих і уповноважуючих нормах.
9. Фінансово-правові відносини: особливості, структура.
Правовідносини – це суспільні відносини, врегульовані нормою права.
Однією з основних особливостей фінансових відносин є те, що вони завжди виступають як грошові відносини. Виділення такої особливості фінансових відносин пов'язано з дією законів вартості та товарно-грошових відносин. Для фінансових відносин характерною є також їх планомірність, яка нерозривно пов'язана з дією закону планомірного розвитку. Фінансові відносини - це організаційні відносини. Організація фінансових відносин безпосередньо належить до функцій держави, яка шляхом видання нормативно-правових актів стає організатором та координатором економічного життя суспільства у цілому. Однією з особливостей фінансових відносин є також їх суб'єктивний склад, який обумовлений генезисом фінансів. У фінансових відносинах одним з суб'єктів завжди виступає держава або уповноважений нею орган державної влади..
Структура фінансових правовідносин Фінансові правовідносини, як і будь-які інші, мають свою структуру, елементами якої є: 1) суб’єкти, тобто учасники правовідносин; 2) об’єкт; 3) юридичний і фактичний зміст.
Суб’єктами фінансових правовідносин є особи, які відповідно до фінансово-правових норм є реальними його учасниками. Слід розрізняти суб’єктів фінансового права і суб’єктів фінансових правовідносин. Суб’єкт фінансового права - це носій передбачених правовими нормами суб’єктивних прав і обов’язківу сфері фінансової діяльності держави, який має потенційну можливість брати участь у правовідносинах. Його права та обов’язки зумовлені дією фінансово-правових норм, незалежно від участі суб’єкта в конкретних правовідносинах. У разі реалізації своїх прав і обов’язків він вступає у фінансові правовідносини як учасник (суб’єкт) правовідносин.
Традиційно розрізняють такі суб’єкти фінансових правовідносин: 1) адміністративно-територіальні утворення; 2) колективні суб’єкти; 3) індивідуальні суб’єкти.
До адміністративно-територіальних утворень належать держава, яка зазвичай виступає в особі уповноважених нею органів (ВР, Кабінету Міністрів, Президента України, Мінінансів, Держподаткової адміністрації, Державного казначейства та ін.), і адміністративно-територіальні одиниці (наприклад, Автономна Республіка Крим, міста, райони).