4. Лінгвістична концепція в. Фон. Гумбольдта та її вплив на лінгвістику хх – початок ххі ст. Гіпотеза лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа як прояв неогумбольдтианства у мовознавстві.

Лінгвістична концепція Вільгельма фон Гумбольдта формувалася під

впливом німецької філософії кінця VІІІ – першої половини ХІХ ст. – ідей

Еммануїла Канта, Йоганна Фіхте, Фрідріха Шеллінга, Георга Гегеля.

Передусім йдеться про притаманний Гумбольдту діалектичний підхід до мовних явищ як всеосяжний і різнобічний погляд на мову в аналізі,

розкритті й потрактуванні її глибинної сутності, адже в працях

представників класичної німецької філософії діалектика стала

універсальним методом пізнання.

Одним з ключових понять у філософії мови Гумбольдта виступає

категорія «народного духу». Стверджуючи, що «ова й духовні сили

розвивають не окремо одне від одного і не послідовно одне за одним, а є виявленням внутрішньо єдиного і нерозривного процесу мислення, німецький учений встановлює тотожність між поняттями «дух народу» і «мова народу».Ідеї:1) уявлення про світову мову (природну людську мову) як сутність, що саморозвивається – організм (систему); 2) уявлення про розвиток думки, згідно з яким думка з’являється з першою мовною дією й оформлюється у своїх категоріях (поняттях і уявленнях) у процесі формування продуктів мовних дій, тобто системи мови з її одиницями, класами, категоріями; 3) уявлення про причини саморуху системи мови (мовного організму), внутрішні та зовнішні.

У неогумбольдтіанстві активно розроблятиметься поняття «рідна

мова». Так, Е. Сепір визначить як одну з найважливіших її функцій –

ідентифікаційну, адже, на його думку, мова є своєрідним потенційним

символом соціальної солідарності всіх, хто говорить нею.

Автором концепції є американський етнолінгвістВорф; ця концепція була співзвучна поглядам амер. лінгвіста Е. Сепіра і тому зазвичай називається "гіпотезою Сепіра-Ворфа ".Гіпотеза припускає, що люди, які говорять різними мовами, по-різному сприймають світ і по-різному мислять. Зокрема, ставлення до таких фундаментальних категорій, як простір і час, залежить в першу чергу від рідної мови індивіда; з мовних характеристик європейських мов (так званого «середньоєвропейського стандарту») виводяться не тільки ключові особливості європейської культури, але і найважливіші досягнення європейської науки (наприклад, картина світу, відображена в класичній ньютонівській механіці). гіпотеза в наш час не має прихильників серед серйозних лінгвістів. Дані мови Хопі, на які спиралися багато висновків Ворфа, як вказували фахівці з мов північноамериканських індіанців, можуть інтерпретуватися по-різному. Сама можливість впливу мовних категорій на сприйняття світу є предметом активної дискусії в етнолінгвістиці, психолінгвістиці та теоретичній семантиці.

5. Поняття про мовні та концептуальні картини світу та їх дослідження в сучасній лінгвістиці. Концепт, концептосфера та їх вербалізація засобами національних мов.

Термін «картина світу» вперше застосован на межі ХІХ-ХХ ст. на познач. сукупності внутр. образів зовнішніх об’єктів, що служать для виведення логічних суджень відносно поведінки цих об’єктів

Образ світу, втілений в мові, відповідає поняттю «мовна картина світу».

одним з джерел «мовної картини світу» є амер. етнолінгвістика та гіпотеза лінгвістичної відносності. Сепіра-Уорфа, за якою не тільки тип, мови залежить від типу культури, у межах, якої він постав, а й тип культури, зумовлений тим типом мови, в якому вона розвинулася і функціонує.

мовна картина світу — це «спосіб відбиття реальності у свідомості людини,що полягає у сприйнятті цієї реальності крізь призму мовних та культурно-національних особливостей, притаманних певному мовному колективу, інтерпретація навколишнього світу за національними концептуальними канонами». В свідомості людей, які належать тому чи іншому національному колективу, складається та передається із покоління в покоління свій образ картини світу, об’єктивної навколишньої дійсності.

Концептуальна картина світу — це не лише система понять про сукупність реалій довкілля, а й система смислів, втілена в ці реалії через слова — концепти. Концептуальна картина світу є значно ширшою, ніж мовна, тому що в її створенні беруть участь різні типи мислення.