47

ЗМІСТ

Реферат…………………………………………………………………….	5
Перелік умовних позначень, одиниць, символів, і скорочень термінів……………………………………………………………………	6
Вступ………………………………………………………….……….…	7
1. Огляд літератури …………………..…..…….………………………..	9
Розвиток рухових якостей та їх порушення в другий період зрілого віку…………………………………..……………………	9
Етіологія, клінічні ознаки та класифікація ревматоїдного артриту…………………………………………………………….	10
Комплекс засобів фізичної реабілітації для хворих з ревмотоїдним артритом …………………………………………	14
Особливості застосування вправ ЛФК при ревматоїдному артриті колінного суглобу………………………………………	21
2. Завдання, методи та організація дослідження ……………………….	25
2.1. Завдання дослідження….…………………………………………	25
2.2. Методи дослідження………..….………………………………..	25
2.3. Організація дослідження………………………..………………	28
2.3.1. Методика відновлення при ревматоїдному артриті колінного суглобу…………………………………………………………..	29
3. Результати дослідження………………………………………………	35
3.1. Медико-біологічні результати….…….…………………………	35
3.2. Результати оцінки функціонального стану колінного суглобу...	38
Висновки …………………………………………………………………	41
Перелік посилань…………….……………………………………………	43

РЕФЕРАТ

Дипломна робота: 47 с., 51 літературне джерело, 10 табл., 1 рисунок.

Мета дослідження – проаналізувати особливості застосування комплексу засобів фізичної реабілітації для пацієнтів з ревмотоїдним артритом колінного суглоба та оцінити їх ефективність.

Об’єкт дослідження – процес реабілітації при ревматоїдному артриті колінного суглоба.

Методи дослідження: 1) метод аналізу літератури; 2) медико-біологічні методи; 3) методи педагогічного дослідження; 4) метод математичної статистики.

В результаті проведеного дослідження було виявлено, що найефективнішими для лікування осіб із ревматоїдним артритом є поєднання дієтотерапії, фізіотерапії, медикаментозного лікування, масажу та ЛФК.

Застосовувані в нашому дослідженні реабілітаційні заходи сприяють затуханню запальних змін, розсмоктуванню набрякової рідини у суглобі і навколо суглобових тканинах та прискорюють нормалізацію функцій ураженого суглоба.

амплітуда, бІЛЬ, ВПРАВА, КОЛІНО, ревматоїдний артрит, РЕАБІЛІТАЦІЯ, РУХ, суглоб, ФУНКЦІЯ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ОДИНИЦЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

РА – ревматоїдний артрит;

ОРА – опорно-руховий апарат;

ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів;

ЛФК – лікувальна фізична культура;

ЦНС – центральна нервова система;

П-п – повільно прогресуюче протікання;

Ш-п – швидко прогресуюче протікання;

ОГ – основна група;

КГ – контрольна група;

ФР – фізична реабілітація.

ВСТУП

Актуальність. Ревматоїдний артрит – це аутоімунне системне захворювання сполучної тканини для якого характерним є симетричний ерозивний артрит (синовіїт) та широкий спектр позасуглобових (системних) проявів з хронічним прогресуючим перебігом та переважним ураженням суглобів, розвитком стійких деформацій кінцівок, порушенням їх функції, втратою працездатності та інвалідізацією пацієнтів. За статистичними даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) понад 4% населення земної кулі страждає на різні захворювання суглобів, серед яких ревматоїдний артрит (РА) посідає одне з перших місць.

Через формування контрактур, анкілозу суглобів та компенсаторних деформацій опорно-рухового апарата (ОРА) хворі втрачають працездатність і залишаються інвалідами [23]. Ревматоїдний артрит впливає як на якість життя, так і на її тривалість: у середньому тривалість життя хворих з тяжкими формами РА на 7 років менша за очікувану для чоловіків та на 4 роки для жінок.

За сучасними уявленнями, поряд із медикаментозною терапією в системі відновлення здоров’я хворих на ревматоїдний артрит важлива роль належить фізичній реабілітації [30]. Провідні фахівці рекомендують використовувати фізичні вправи, що збільшують амплітуду рухів, м’язову силу, а також вправи аеробної спрямованості, ураховуючи індивідуальні можливості кожного хворого та забезпечуючи адекватний відпочинок [40].

Застосування засобів фізичної реабілітації в процесі відновного лікування в спеціалізованих закладах України перебуває на низькому рівні та є недосконало вивченим, що вказує на необхідність і важливість розробки й упровадження концепції фізичної реабілітації в лікувальний процес хворих на ревматоїдний артрит.

Мета дослідження – проаналізувати особливості застосування комплексу засобів фізичної реабілітації для пацієнтів з ревмотоїдним артритом колінного суглоба та оцінити їх ефективність.

Об’єкт дослідження – процес реабілітації при ревматоїдному артриті колінного суглоба.

Предмет дослідження - засоби реабілітації при ревматоїдному артриті колінного суглоба.

Субєкт дослідження – пацієнти з ревматоїдним артритом колінного суглоба.

Завдання дослідження. 1. Проаналізувати стан проблеми в науково-методичній літературі, узагальнити досвід і практику з питання лікування хворих на ревмотоїдний артрит за допомогою засобів фізичної реабілітації. 2. Запропонувати комплекс засобів фізичної реабілітації для хворих на ревмотоїдний артрит колінного суглоба. 3. Оцінити вплив запропонованого комплексу засобів фізичної реабілітації на стан пацієнтів з ревмотоїдним артритом колінних суглобів.

Методи дослідження: метод аналізу літератури; медико-біологічні методи (гоніометрія, оцінка болю); методи педагогічного дослідження (спостереження); метод математичної статистики (критерій Стьюдента).

Практичне значення роботи. Розроблено комплекс засобів фізичної реабілітації, застосування якого зменшую біль, сприяє затуханню запальних змін, розсмоктуванню набрякової рідини у суглобі і навколо суглобових тканинах та прискоренню нормалізації функцій ураженого суглоба.

1 Огляд літератури

1.1. Розвиток рухових якостей та їх порушення в другий період зрілого віку

Другий етап зрілого вікового періоду триває у чоловіків з 40 до 49 років, у жінок – з 35 до 44 років і характеризується подальшим приростом (6%) маси тіла, підвищенням артеріального тиску (5%) з одночасним зниженням показників відносної сили (8%), життєвої місткості легенів (9%), бронхіальної прохідності, максимальної легеневої вентиляції і дихального об’єму. Змінюється і функціональний стан механізмів кардіогемодинаміки: зменшується збудливість і провідність нервової системи серця, сповільнюється його ритм і швидкість кровотоку, зменшується хвилинний об’єм крові і маса циркулюючого гемоглобіну. Це знижує кисневу місткість крові, і як наслідок, – адаптивні можливості організму до роботи великої потужності [50].

За критеріями поширеності визначено, що на ревматоїдний артрит хворіють близько 1% населення планети, а з урахуванням критерію «можливого» до 2,5% серед чоловіків і 5,2% серед жінок. Захворювання регіструється в усіх країнах світу і у всіх клімато-географічних зонах. В цілому жінки хворіють в 3 – 5, а за деякими даними – в 9 разів частіше. Захворювання може розпочинатися в любому віці, однак відмічений ріст ревматоїдного артриту з віком. Пік захворюваності приходиться на вік від 40 до 50 років, та зберігається до 70 років [16].

Через п’ять років від початку захворювання до 60% хворих втрачають працездатність, а через 20 років – 90%, третина яких стають інвалідами. Протягом 5 років хвороби уражається близько 30% суглобів, протягом 20 років – 50% [1].

Особливості протікання ревматоїдного артриту наведемо у табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

Особливості протікання ревматоїдного артриту [25]

Ознаки	Зміст ознаки
Чинники	Грип, ангіна, переохолодження
Стать	Жіноча – 75 %, чоловіки – 25%
Вік	40-50 років (94%)
Спадковість	не доведено
Характер перебігу	Рецидивуючий, хронічний, постійно прогресуючий з важким ураженням суглобів
Характер ураження суглобів	Симетричне ураження з стійкими прогресуючими змінами у 3 і більше суглобах
Рентгенологгічні дані	Остеопороз в кістках з послідуючим звуженням суглобових щілин, ерозії, важкі пролізеративно-деструктивні процеси суглобових кінців, які призводять до анкілозування суглобів.

1.2. Етіологія, клінічні ознаки та класифікація ревматоїдного артриту

Ревматоїдний артрит – хвороба невідомої етіології із складними автоімунними процесами в сполучній тканині переважно опорно-рухового апарату, що характеризується затяжним або хронічним перебігом [15,46].

Пусковими факторами ревматоїдного артриту є [12]:

1) охолодження (частіше навесні і восени), гіперінсоляція, бактерійна, а можливо, й вірусна інфекція на фоні спадкової схильності;

2) стрептокок, стафілокок, їх L-форми, віруси, мікоплазма, які можуть викликати порушення імуногенезу, відігравати роль екзогенних антигенів;

3) порушення гуморальних і клітинних ланок імунітету. Оскільки чужорідні антигени циркулюють у надлишку, то під їх впливом утворюються автоантигени, посилюються імунні й автоімунні процеси, утворюються антитіла до власного гамма-глобуліну;

4) імунологічні реакції, які призводять до патологічних змін, передусім у суглобах, що чітко виявляються при рентгенологічному дослідженні.

Основним клінічним проявом ревматоїдного артриту є ураження суглоба. При ревматоїдному артриті найчастіше вражаються колінні суглоби, потім – гомілковостопні, променсвозап’ясткові, міжфалангові суглоби кистей, ліктьові, суглоби шийного відділу хребта, плюснофалангові, нижньощелепні, плечові, дрібні суглоби ступень, кульшові, грудинореберні.

Збільшені в об’ємі суглоби мають різноманітну форму: гомілковостопні – збільшені в об’ємі за рахунок набряку, особливо в ділянці щиколоток [24].

Велика різноманітність у клінічній картині та протіканні хвороби обумовлюється складним етіопатогенезом ревматоїдного артриту, вирішальну роль у якому грає індивідуальна реактивність хворого. Клінічна картина відображає його загальну характеристику, а саме інфекційно-алергічне запалення з хронічним рецидуючим протіканням. Не дивлячись на велику індивідуальну різноманітність, клінічну картину можна роздивлятися у залежності від трьох основних періодів розвитку патологічного процесу: доприступний період, приступ або атака та міжприступний період.

Доприступний період. Цей період характеризує ознаки зміненої реактивності оформленням патологічних реакцій, вражаючих загальним недомаганням, фізичною та психічною слабкістю, диспепсичними порушеннями, втратою ваги, пітливістю, коливаннями пульсу, порушеннями термоізоляції з підвищенням температури тіла. З боку органів руху відмічаються біль у м’язах (головним чином кінцівок), відчуття отерпнення.

Приступ. Клінічну картину періоду приступу, або атаки, визначають наступні основні синдроми: суглобові реакції, зволікання внутрішніх органів, імунобіологічні порушення та ряд загальних реакцій.

Міжприступний період. Практично початком міжприступного періоду можна рахувати момент стійкої стабілізації лабораторних показників. При цих умовах на початковому етапі міжприступного періоду все ще мають місце не зовсім стихлі запальні реакції, які не супроводжуються ні суб’єктивними, ні об’єктивними ознаками. У більшості хворих ревматоїдним артритом атака не закінчується цілковитим одужанням і між приступному періоді залишаються більш-менш стійкі зміни. Хворі найчастіше скаржаться на ранкову скованість суглобів та різного типу арталгій (пов’язані із зміною погоди). Об’єктивні зміни суглобів пов’язані зі ступенем стійких вражень суглобових поверхонь. Чим ближче хворий до минулого приступу, тим більше його схильність до рецидиву.

Особливості протікання приступів у міжприступний період дозволяє виділити дві клінічні форми [12]:

а) гостре або підгостре протікання з ясно визначеними атаками і міжприступними періодами;

б) хронічне проходження з невиразно оформленими приступами та міжприступними періодами.

Клініко-імунологічна характеристика ревматоїдного артриту:

Ступінь активності ревматоїдного артриту:

0 – ремісія;

І – низька;

ІІ – середня;

ІІІ – висока.

Рентгенологічна стадія за Штейнброкером:

І – навколосуглобовий остеопороз;

ІІ – остеопороз + звуження суглобової щілини (можуть бути поодинокі узури – до 5 узур);

ІІІ – те саме + множинні узури (більше 5 узур);

ІV – те саме + кісткові анкілози.

Головні показники активності ревматоїдного артриту наведемо в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Показники активності ревматоїдного артриту [49, 51]

Показник	Оцінка показників
	0	І	ІІ	ІІІ
Біль за ВАШ (см)	0	1-3	4-6	> 6
Вранішня скутість	відсутня	30-60 хв.	до 12 год.	на протязі дня
Гіпертермія	відсутня	незначна	помірна	виражена
Підвищення кількості глобулінів, %	до 10	до 12	до 15	більше 15
ШОЕ, мм.год	до 15	16-30	31-45	> 45
С-реактивний білок	+	++	+++	+++ і >

За клініко-анатомічними характеристиками ревмотоїдний артрит може бути:

• моноартрит, олігоартрит, поліартрит;

• поєднання уражень ОРА з системними проявами: ураження ретикулоендотеліальної системи, серозних оболонок, легень, серця, судин, нирок, очей, нервової системи, амілоїдоз органів.

Загально прийнята оцінка функціонального статусу виділяє чотири ступені стану суглобів [37]:

ФНС 0 – функція суглобів збережена;

ФНС I – неможливість виконувати роботу, яка пов’язана з фізичним навантаженням, ходою;

ФНС II – неможливість виконання будь-якої професійної роботи, що відповідає II групі інвалідності;

ФНС III – втрачена спроможність до самообслуговування (інвалідність I групи).

Клінічними ознаками, які дозволяють запідозрити ранній ревмотоїдний артрит є [26]:

• 3 та більше уражених суглобів;

• симетричне ураження п’ястко-фалангових та плесне-фалангових суглобів;

• позитивний тест «стискання»;

• вранішня скутість більше 30 хвилин.

До появи характерних для розгорнутої стадії ревмотоїдного артриту симптомів, можуть спостерігатися також [39]:

• швидка стомлюваність;

• підвищена пітливість;

• субфебрильна температура тіла;

• втрата маси тіла та поганий апетит;

• підвищена чутливість до холоду;

• незначна анемія;

• збільшення ШОЕ;

• гіпергідроз долонь.