6. Займенник як частина мови. Розряди займенників. Специфіка відмінювання займенників.

Займенник лише вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх. Займенник не має свого постійного лексичного значення . Він кожного разу залежно від мовної ситуації, певною мірою пристосовуючи свою граматичну форму до тих слів, замість яких його вжито, вказує на інші явища, наповнюється іншим змістом. Займенники в мові вживаються передусім для того, шоб уникнути повторення тих самих слів.

Розряди займенників за значенням. Залежно від значення займенники поділяються на дев'ять розрядів: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені й заперечні. Особові займенники вказують на особи: я, ми (перша особа), ти, ви (друга особа), він, вона, воно, вони (третя особа). Зворотний займенник себе вказує на діяча, якого певним чином стосується виконувана ним дія. У нього немає також граматичних значень роду й числа, бо він може вказувати на будь-яку особу чи особи. Займенник себе входить до багатьох стійких зворотів: брати себе в руки, бути самим собою. Присвійні займенники вказують на належність предмета першій особі: мій, наш; другій особі: твій, ваш; третій особі множини: їхній (на належність предмета третій особі однини вказують особові займенники в родовому відмінку: його, її); будь-якій особі, яка виконує дію: свій. Ці займенники співвідносні з присвійними прикметниками і, як і вони, змінюються за відмінками, родами та числами. Вказівні займенники вказують на предмет: цей, той; на ознаку: такий; на кількість: стільки. Означальні займенники весь, всякий, кожний, інший, сам, самий за своїм значенням і граматичними ознаками співвідносні з прикметниками. Питальні займенники являють собою запитання, які ставляться до іменника: хто?що?; до прикметника: який?чий?; до числівника: скільки? котрий?Займенник хто? вживають для запитання про осіб, що? — для запитання про тварин, неістот, дії тощо: Хто такі будете?.. Хто ви, я вас питаю?!(О. Довженко). Неозначені займенники хтось, щось, якийсь, чийсь у непрямих відмінках після приголосних м і х перед часткою (постфіксом) -сь можуть мати вставний голосний о: кимсь і кимось, чимсь і чимось, якимсь і якимось, якихсь і якихось, чиїмсь і чиїмось, чиїхсь і чиїхось. Заперечні: ніхто, нічий.Відносні: ті ж питальні, але без знаку питання: хто, чий, котрий.

Відмінювання займенників. Займенники наш, ваш, всякий, інший, сам, самий, такий, який, котрий відмінюються, як прикметники твердої групи, їхній — як прикметники м'якої групи: наш, нашого, нашому, нашим; наша, нашої, нашій, нашою; наші, наших, нашим, нашими; їхній, їхнього, їхньому і т. д. Займенники скільки і стільки відмінюються, як числівник два: скільки, скількох, скільком, скількома; стільки, стількох, стільком, стількома. Інші займенники за особливостями відмінювання поділяються на три групи:

1) Я, ти, ми, ви, себе; 2) він, вона, воно, вони; 3) мій, твій, свій, чий, той, цей, весь, хто, що.

Особові займенники я, ти, ми, ви і зворотний себе відмінюються так:

я ти — ми ви

мене тебе себе нас вас

мені тобі собі нам вам

мене тебе себе нас вас

мною тобою собою нами вами

мені тобі собі нас вас

Особливістю відмінювання особових займенників він, вона, воно, вони є поява в них після прийменників та в орудному відмінку початкового н;

він, воно вона вони

його, до нього її, до неї їх, до них

йому їй їм

його, про нього її, про неї їх, про них

ним нею ними

ньому / нім ній них

У відмінюванні займенників мій, твій, свій, чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді, менше — у жіночому та в множині:

Чоловічий рід

мій чий той цей весь

мого чийого того цього всього

моєму чийому\чиєму тому цьому всьому

Як Н. або Р.

моїм чиїм тим цим\цьому всім

моєму /моїм чиїм тому\тім цім всім

Жіночий рід

моя чия та ця вся

моєї чиєї тієї / тої цієї всієї

моїй чиїй тій цій всій

мою чию ту цю всю

моєю чиєю тією / тою цією всією

моїй чиїй тій цій всій

Множина

мої чиї ті ці всі

моїх чиїх тих цих всіх

моїм чиїм тим цим всім

Як у Н. або Р.

моїми чиїми тими цими всіма

моїх чиїх тих цих всіх