Зміст.

Введення.

1. Історія аборту.

2. Види аборту.

3. Хірургічні методи.

4. Ранні аборти серед підлітків.

5. Властивості раннього аборту.

6. Наслідки аборту.

7. Ставлення до аборту в релігії.

8. Статистика абортів в Україні.

Висновки.

Література.

Введення.

Досить часто жінки, охочі перервати непотрібну їм вагітність, задають питання: «Скільки коштує і де зробити аборт?». Питання непросте, і відповісти на нього однозначно не можна. Не можна тому, що переривання вагітності - це не просто операція, це - знищення вже існуючої життя, нехай і непомітною поки. І гроші, які потрібно заплатити в касу клініки за аборт - це далеко не все, справжня ціна аборту може стати зрозумілою пізніше ...

З точки зору багатьох релігій, переривання вагітності є вбивством, гріхом, і спокута цього гріха - занадто дорого, щоб можна було легко і бездумно зважитися на нього. Саме тому в багатьох країнах аборти заборонені, у багатьох інших - дозволені тільки за медичними показаннями, і тільки в деяких, у тому числі і в Росії - дозволені практично без обмежень, жінки вправі прийняти рішення про переривання небажаної вагітності на ранніх термінах щодо (не більше 12 тижнів) самостійно, керуючись своїми міркуваннями і своєю совістю; на більш пізніх термінах такі операції виконуються тільки за медичними показаннями.З точки зору моралі, переривання вагітності, зроблене просто тому, що жінці не потрібен ця дитина - це прояв безвідповідальності та незрілості. Чому б не замислитися про бажаність чи небажаність вагітності заздалегідь? Чому, якщо вагітність небажана, не запобігти її, благо нестачі в засобах контрацепції у нас немає? Чому б, якщо вже вагітність наступила, не виносити і не народити здорового малюка, і не передати його на виховання в бездітну сім'ю? Чому деякі вважають не страшним, нормальним явищем переривання вже почалася життя?

1. Історія аборту.

Питання регулювання народжуваності хвилювали людство завжди. Пошуком методів контрацепції і переривання вагітності займалися ще лікарі стародавнього світу. Протягом всієї історії людства аборт належить до числа найстаріших проблем медичної етики, філософії, юриспруденції і теології. Згадка про аборт зустрічається в Древньому Китаї більше 4600 років тому. Є свідчення, що древні жителі Австралії розривали плодову оболонку, щоб викликати викидень. А жінки Східної Африки викликали аборт за допомогою спеціальних дерев'яних паличок. Деякі лікарі давнину підходили до питання зважено і допускали аборт тільки в тих випадках, коли пологи загрожували небезпекою матері або дитині. Особливо аборти були поширені в еллінську епоху і під час Римської імперії. У ті часи використовували для переривання вагітності препарати ріжків, які не завжди викликали викидень, але викликали виражені побічні ефекти. Смертельні результати при абортах були не рідкістю. Відношення до аборту завжди було суперечливим. Жінка або лікар, який провів аборт могли переслідуватися за законом. В 200 році н.е. аборти каралися вигнанням і каторжними роботами в рудниках. У той же час, Платон не вважав аборт неприпустимим засобом, а Аристотель просто-таки рекомендував його для обмеження занадто великий народжуваності. Римське ж право карало виробництво штучного аборту. Але це стосувалося тільки подружжя. Якщо ж аборт робили незаміжні жінки - на це не звертали ніякої уваги. Таким чином, практика абортів, а також покарань за них існує з незапам'ятних часів. Але в кожній країні закон по-різному регулював цю проблему. В даний час аборти легалізовані більш ніж в 50 країнах світу, але існує досить багато обмежень на їх виробництво, іноді їх дозволяють тільки у виняткових випадках. У 1920 році у зв'язку з тим, що кількість нелегальних абортів прийняло загрозливі розміри, були дозволені легальні аборти. Але вже в 1936 році аборти в нашій країні знову були заборонені, їх могли робити тільки за медичними показаннями. Визначення вагітності на ранніх стадіях було можливо і тоді. Тому знову стало рости число кримінальних абортів. Воно досягало 80 - 90% від загального числа всіх абортів. У 1955 році був прийнятий указ "Про скасування заборони абортів", який надав жінці право самій вирішувати питання про можливість материнства і дозволив виробництво легальних штучних абортів без медичних показань, але тільки в лікувальних установах. Протипоказаннями до такого легальному аборту вважалася вагітність більше 12 тижнів, інфекційно-запальні процеси статевих органів. Таким чином, ось уже майже 50 років жінки нашої країни самі планують народжуваність і вирішують питання материнства.

2. Види аборту.

Аборт – це переривання вагітності до досягнення плодом життєздатності в терміні до 28 тижнів або до досягнення плодом маси 1000 г. Аборти поділяють на 2 групи:

1. Спонтанний або мимовільний: його ще називають самовільним абортом або викиднем. Відбувається він без спеціальної дії, спрямованої на вбивство дитини, також всупереч волі матері та інших людей. Причини викидня можуть бути різні:

- гострі (грип, тиф, малярія, сифіліс та інші) й хронічні захворювання вагітної;

- недорозвинення жіночих статевих органів;

- перенесені запальні захворювання цих органів;

- захворювання життєвоважливих органів — серцеві хвороби та хвороби судин, печінки, нирок;

- авітамінози, токсикози;

- підвищена нервова збудливість матки або міхуровий занесок;

- фізична або психологічна травма.

За перебігом розрізняють:

- загрозливий ранній мимовільний аборт (виникають перші ознаки можливого переривання вагітності);

- аборт, що власне починається (з'являються переймоподібні болі внизу живота і в попереку, наростаючі кров'янисті виділення з піхви).

За допомогою своєчасно вжитих медичних заходів у частині випадків вагітність вдається зберегти. Якщо мимовільному абортові запобігти не вдалося, то скорочення матки (перейми) посилюються, виникає кровотеча і матка виштовхує плодовий міхур цілком або частково. У першому випадку має місце, так званий, повний аборт. У другому випадку виникає неповний аборт, при якому рештки плодового міхура залишаються в матці; цьому сприяють ослаблення скорочень матки або надмірно міцне прикріплення оболонок плоду до її стінки. Неповний аборт супроводжується кровотечею і потребує термінового лікарського втручання (вискоблювання порожнини матки). Мати повинна бути свідома того, що паління цигарок, споживання алкоголю і наркотиків можуть спричинити викидень.

При спонтанному аборті відбувається поступове відшарування тканин хоріону(хоріон- зовнішня оболонка зародків плазунів, птахів, ссавців і людини на початкових стадіях їхнього розвитку) від стінки матки, яке супроводжується пошкодженням її кровоносних судин. Внаслідок скорочень матки, з’являється періодичний біль у нижній частині живота і в попереку. Пізніше, при відшаруванні хоріону, з’являється кровотеча. На цій стадії, при правильному лікуванні та дотриманні строгого ліжкового режиму є шанси зберегти вагітність.

- Штучний або індукований - це безпосереднє і зумисне вбивство дитини на ранніх етапах її розвитку (між зачаттям та народженням), в свою чергу, - на лікарняні (артифіціальні), проведені в медичному закладі, та кримінальні, або позалікарняні.

Залежно від терміну вагітності аборти поділяють на:

- ранні аборти – до 12 тижня вагітності(термін вагітності тут позначається від першого дня останньої менструації, тобто «реальний вік дитини плюс два тижні»);

• пізні аборти – від 12 до 22 тижня вагітності;

3. Хірургічні методи.

- Інструментальний (вишкрібання стінок матки) – найбільш поширений метод аборту. Спочатку спеціальними розширювачами розкривають шийку матки, яка під час вагітності щільно закрита, і через неї вводять у порожнину матки гостру кюретку (петлеподібний ніж), якою відривають ембріон від слизівки, при тому шматуючи його тіло і вишкрібають матку до повного видалення всіх тканин ембріона, плаценти і функціонального шару слизівки матки. Зазвичай вся операція вишкрібання порожнини матки проводиться наосліп. Такий вид аборту найчастіше здійснюється у термін до 12 тижнів, але інколи його виконують до 16 тижнів життя дитини.

- Вакуум-аспірація (міні-аборт) – застосовується до 3-4 тижня вагітності (затримка менструації до 25 днів). Спочатку розкривають шийку матки, а потім до порожнини матки вводиться пластмасова канюля (канюля - порожниста трубка з тупим кінцем), яка через шланг під’єднана до вакуумного відсмоктувача. Тіло дитини під дією тиску розривається на шматки, втягується у трубку і викидається в резервуар (скляну банку). Іноді спостерігається неповне видалення тканин вбитої дитини і тому необхідно додатково проводити вишкрібання. Міні-аборт застосовують в амбулаторних умовах та виконують без знеболення жінки, оскільки вважається більш щадним методом.

- Малий кесарів розтин – тип аборту, який виконують у термін від 16 до 28 тижня вагітності. До моменту перетину пуповини цей спосіб ідентичний з народженням дитини шляхом кесарського розтину. У випадку аборту після перерізання пуповини дитину залишають вмирати у лотку.

- Інтраамніальне введення гіпертонічних розчинів («заливка») – метод, який застосовується від 16 до 27-го тижня вагітності. Він полягає в тому, що за допомогою товстої голки, яку вводять через стінку матки з боку піхви відсмоктують деяку кількість навколоплідних вод, а натомість вводять таку ж кількість гіпертонічного розчину солі (хлориду натрію) або іншої отруйної речовини. Дитина до години в муках помирає через удушення або отруєння. Вводячи жінці стимулюючі препарати, провокують штучні пологи, внаслідок яких народжується мертва дитина.

Аборт при частковому народженні – виконують у термін 16-18 тижнів і більше. Розширюють шийку матки і змінюють положення тіла дитини ніжками до піхви. Тіло дитини виймають, а голівка залишається у матці. Тоді в ділянці потилиці дитини роблять глибокий надріз і висмоктують мозок. Нарешті, сплющують голівку щипцями і цілковито виймають залишки дитини. Цю маніпуляцію виконують під контролем ультразвуку. В Україні цей метод не розповсюджений.

Необхідність поділу абортів на ранній та пізній визначається тим, що після 12 тижнів розміри матки великі, плацента сформована, плід достатньо великий. Це зумовлює складність операції переривання вагітності в пізні терміни, неможливість виконати її одномоментно шляхом вишкрібання порожнини матки. З 1955 року в нашій країні дозволяється проводити операцію штучного переривання вагітності терміном до 12 тижнів в лікувальному закладі за бажанням жінки при відсутності медичних протипоказань. Переривати вагітність в пізні терміни (від 13 до 28 тижнів) дозволяється тільки при наявності медичних або соціальних показань і відсутності протипоказань. Рішення про можливість такого оперативного втручання приймає спеціальна комісія при наявності у жінки відповідних юридичних та медичних документів. Протипоказаннями до переривання вагітності є:

- гострі і підгострі запальні захворювання жіночих статевих органів специфічної і неспецифічної етіології; - гострі і підгострі запальні процеси будь-якої локалізації;

- гострі інфекційні хвороби, підвищення температури невиясненої етіології. При наявності протипоказань необхідно вирішити питання, чи залишити вагітність, чи перервати її з відомим ризиком. Якщо немає життєвих показань до негайного переривання вагітності, то її переривають після лікування захворювань, які були протипоказаннями.