- •1.Методи оцінки фізичної працездатності.
- •2Методи оцінки аеробної продуктивності
- •3.Методи дослідження нервової системи.
- •§ I пара - нюх;
- •4.Методи дослідження органів чуттів.
- •5.Методи оцінки функціонального стану серцево-судинної системи.
- •1.Засоби фізичної реабілітації, які застосовуються у хворих після операцій на серці
- •2.Застосування методів фізичної реабілітації у до- та післяопераційному періодах.
- •3. Застосування методів фізичної реабілітації у хворих після операцій на органах грудної порожнини.
- •4.Застосування фізіотерапії при хірургічних захворюваннях.
- •5. Захворювання органів грудної порожнини та операції, які при цих захворюваннях проводяться.
- •1.Основні принципи реабілітації хворих при гіпертонічній хворобі.
- •2.Основні принципи реабілітації після інсульта
- •3.Вади серця: причини виникнення, симптоми, ускладнення
- •4.Фізична реабілітація при вадах серця .
- •5.Лікувальна фізкультура при вроджених вадах серця.
- •1.Режим праці і відпочинку при сколіотичній хворобі.
- •2. Фізична реабілітація при дисплазії кульшового суглоба
- •3. Фізична реабілітація при вродженій клишоногості .
- •4.Фізична реабілітація при вродженій м’язовій кривошиї .
- •5. Фізична реабілітація при остеохондропатіях .
- •1. Методи фізіотерапії в реабілітації неврологічних хворих: види, лікувальна дія.
- •2. Фізична реабілітація при гострих порушеннях мозкового кровообігу в післялікарняний період
- •3. Фізична реабілітація при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.
- •4. Фізична реабілітація при травмах головного мозку
- •5.Фізична реабілітація при дитячому церебральному паралічі.
- •1.Методи реабілітації при венеричних хворобах.
- •2.Методи реабілітації при гінекологічних захворюваннях.
- •3.Методи реабілітації при ортопедичних захворюваннях.
- •4.Методи реабілітації при психічних розладах.
- •5.Методи реабілітації при хворобах лор органів
- •1. Фізіологічний вплив розминання та вібрації на організм та загальні методичні вказівки.
- •2.Фізіологічний вплив масажу на кровообіг та лімфо систему.
- •3. Фізіологічний вплив масажу на м'язову систему.
- •4. Фізіологічний вплив масажу на нервову систему.
- •5. Масаж при протезуваннi
- •1. Класифікація фізичних вправ та визначення ознак, що лежать в їх основі.
- •2. Характеристика групи методів наочного сприймання та розкриття особливостей їх застосування у фізичному вихованні.
- •3.Визначення мети та завдання етапу навчання техніці рухових дій.
4.Застосування фізіотерапії при хірургічних захворюваннях.
Багато хірургічні захворювання є об'єктом фізіотерапії, серед них хвороби ШКТ, судинні захворювання, гнійні і запальні процеси в тканинах, а також різні ускладнення: перівісцеріта, келоїдні рубці, інфільтрати, крововиливи. Різні фізіотерапевтичні фактори при доопераційної підготовки роблять позитивний вплив на стан хворого, прпятствуют розвитку ускладнень після операції, прискорюють процес регенерації. Фізіотерапія може використовуватися і при невідкладних станах (нападах кольок, рожисте запаленні, больових синдромах). У хірургічних хворих крім класичних прийомів фізіотерапії, таких як використання електричного поля, постійного струму, лазерної терапії, ультрафіолетових променів, все ширше починають впроваджуватися могнітотерапія, фонофорез і т.д.
До ЛФК призначають різні теплові процедури (електричну грілку, солюкс, парафін, озокерит та інші), розігріваючий масаж хворобливої зони, масаж може використовуватися разом з вібраційним або тепловим впливом. На сьогоднішній день існує безліч медичних побутових приладів, які поєднують у собі одночасно Електротерапевтичне, інфрачервоне, вібротепловое та інші види впливу.
Після ЛФК зазвичай використовуються розсмоктуючі процедури – ультразвук, лазер, магніт, тепло, електропроцедури.
Останнім часом широко став використовуватися бішофіт як противоспалительное, розсмоктуючу, мікроциркуляторне і спазмолітичний засіб. Тому його використання разом з масажем, електротерапією, магнітом і ультразвуком.
5. Захворювання органів грудної порожнини та операції, які при цих захворюваннях проводяться.
До гострих гнiйно-деструктивних захворювань зараховують абсцедивну пневмонiю, гострий гнійник, гангренозний абсцес і гангрену легень.
Абсцедивна пневмонiя - це множиннi деструктивнi вогнища розмiрами 0,3-0,5 см, що локалiзовані в межах 1-2 сегментiв легенi і не мають тенденцiї до прогресування. Супровідним при цьому є виражена перифокальна iнфiльтрацiя легеневоi тканини.
Абсцес легень - гнiйний розпад легеневої тканини одного сегмента, відмежованої вiд непошкодженої паренхiми пiогенною капсулою, з формуванням порожнини, заповненої гноєм та вираженою перифокальною iнфiльтрацiєю.
Гангренозний абсцес - гнiйно-гнильний некроз легеневої тканини в межах 2-3 сегментiв, вiдмежований вiд непошкоджених дiлянок легеневої паренхiми, що має схильнiсть до прогресування та зумовлює важкий стан хворого.
Гангрена легень - гнiйно-деструктивний процес легенi або її долi , що не має тенденцiї до чiткого обмеження i приводить до швидкого, прогресивного розплавлення легеневої паренхiми.
У перші дні недуги хворі відчувають загальну кволість, головний біль, нездужання та зниження апетиту. Потім виникають сухий кашель, помірні болі в грудях, задишка. Температура тіла субфебрильна. Через 5-12 діб вона підвищується до 39-40о С і набуває гектичних перепадів. Водночас посилюється біль в грудній клітці, виникає надсадний кашель, задишка. Стан хворих погіршується. Наростає інтоксикація. Відчутний неприємний запах з рота при кашлі. Кількість харкотиння невелика, іржавого відтінку. До цього приєднується кровохаркання. Потім добова кількість харкотиння сягає 500 мл і більше (в залежності від ефективності дренування порожнини абсцесу). Запах його дуже неприємний.
Емпiєма плеври - це гнiйне запалення вiсцерального та парiєтального її листкiв , що супроводжується накопиченням гною в плевральнiй порожнинi.
Пiопневмоторакс - прорив гнiйника легенi в плевральну порожнину, що супроводжується гнiйними запаленнями листкiв плеври та колабуванням легенi.
Пневмотораксом називають наявність повітря у плевральній порожнині.
Гемоторакс - накопичення кровi в плевральнiй порожнинi.Причиною виникнення цього ускладнення є пошкодження грудної стiнки, плеври, легенi та судин.
Бронхоектатична хвороба - хронічне неспецифічне захворювання органів дихання, що характеризується розширенням бронхів, бронхітом та фіброзом легень.
ФР при ССС :