- •1.Методи оцінки фізичної працездатності.
- •2Методи оцінки аеробної продуктивності
- •3.Методи дослідження нервової системи.
- •§ I пара - нюх;
- •4.Методи дослідження органів чуттів.
- •5.Методи оцінки функціонального стану серцево-судинної системи.
- •1.Засоби фізичної реабілітації, які застосовуються у хворих після операцій на серці
- •2.Застосування методів фізичної реабілітації у до- та післяопераційному періодах.
- •3. Застосування методів фізичної реабілітації у хворих після операцій на органах грудної порожнини.
- •4.Застосування фізіотерапії при хірургічних захворюваннях.
- •5. Захворювання органів грудної порожнини та операції, які при цих захворюваннях проводяться.
- •1.Основні принципи реабілітації хворих при гіпертонічній хворобі.
- •2.Основні принципи реабілітації після інсульта
- •3.Вади серця: причини виникнення, симптоми, ускладнення
- •4.Фізична реабілітація при вадах серця .
- •5.Лікувальна фізкультура при вроджених вадах серця.
- •1.Режим праці і відпочинку при сколіотичній хворобі.
- •2. Фізична реабілітація при дисплазії кульшового суглоба
- •3. Фізична реабілітація при вродженій клишоногості .
- •4.Фізична реабілітація при вродженій м’язовій кривошиї .
- •5. Фізична реабілітація при остеохондропатіях .
- •1. Методи фізіотерапії в реабілітації неврологічних хворих: види, лікувальна дія.
- •2. Фізична реабілітація при гострих порушеннях мозкового кровообігу в післялікарняний період
- •3. Фізична реабілітація при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.
- •4. Фізична реабілітація при травмах головного мозку
- •5.Фізична реабілітація при дитячому церебральному паралічі.
- •1.Методи реабілітації при венеричних хворобах.
- •2.Методи реабілітації при гінекологічних захворюваннях.
- •3.Методи реабілітації при ортопедичних захворюваннях.
- •4.Методи реабілітації при психічних розладах.
- •5.Методи реабілітації при хворобах лор органів
- •1. Фізіологічний вплив розминання та вібрації на організм та загальні методичні вказівки.
- •2.Фізіологічний вплив масажу на кровообіг та лімфо систему.
- •3. Фізіологічний вплив масажу на м'язову систему.
- •4. Фізіологічний вплив масажу на нервову систему.
- •5. Масаж при протезуваннi
- •1. Класифікація фізичних вправ та визначення ознак, що лежать в їх основі.
- •2. Характеристика групи методів наочного сприймання та розкриття особливостей їх застосування у фізичному вихованні.
- •3.Визначення мети та завдання етапу навчання техніці рухових дій.
5.Фізична реабілітація при дитячому церебральному паралічі.
В останні два десятиліття загальновизнано, що систематичне комплексне лікування, що включає фізіотерапевтичне лікування, ЛФК та масаж, значно покращують стан у більшості хворих. Різке підвищення тонусу, особливо в згинах і призводять (аддукторів) м'язах, сприяє утворенню контрактур. Такі хворі ледве пересуваються, перехрещуючи ноги. Вони з працею (або не можуть) виконують точні рухи рукою (користуються ложкою, олівцем). Нерідко порушується інтелект. Хворі на ДЦП фізично і психічно відстають у розвитку від своїх однолітків. Внаслідок парезу, паралічу м'язів, кінцівок, їх укорочення, неправильної ходи, пози при сидінні, як правило, порушується постава і спостерігаються сколіози, кіфосколіози, патологічні зміни у стопі. Нерідко констатуються зміни внутрішніх органів вегетативної нервової системи і обмінних процесів. Застосування різних засобів і методів фізичної реабілітації спільно з іншими видами лікування в значній мірі знижують патологічні прояви хвороби.
Масаж при ДЦП
Дітям, які страждають на ДЦП призначають масаж з метою знизити рефлекторну збудливість м'язів, попередити розвиток контрактур, зменшити синкинезии, стимулювати функцію паретичних м'язів, поліпшити лімфо-і кровообіг, зменшити трофічні розлади.
Перед масажем необхідно забезпечити максимальне розслаблення м'язів, підібравши вихідне положення і вправи на розслаблення. Масаж проводиться диференційовано. Погладжування, розтирання, розминання скорочених м'язів з підвищеним тонусом проводиться ніжно, плавно, в повільному темпі. Більш глибокий масаж з прийомами вібрації (стьобання, биття) застосовують для розтягнутих м'язів. Обов'язковий масаж паравертебральних спинномозкових сегментів. Методика і техніка масажу такі ж, як при інсультах. Однак масажист повинен враховувати, що перед ним дитина, що цей хворий не тільки не може виконати руху, але й ніколи його не виконував і тому не має уявлення, як його виконати. Крім того, дитина не розуміє необхідності лікування, у нього менше концентрується увага, ніж у дорослого.
Слід враховувати і те, що хворі на ДЦП часто замкнуті, дратівливі. Тому масажист повинен бути витриманим, терплячим, ласкавим з дитиною, розташувати його до себе. У кабінеті повинні бути іграшки, що відповідають віку дитини. Під час масажу необхідно підтримувати контакт з дитиною розмовою, грою, створюючи позитивний емоційний фон.
Засоби лікувальної фізичної культури - фізичні вправи, масаж, загартовування, пасивна гімнастика (мануальна терапія), трудові процеси, організація всього рухового режиму хворих з ДЦП - стали невід'ємними компонентами лікувального процесу, відновного лікування в усіх лікувально-профілактичних установах і реабілітаційних центрах.
ФР при зах.внут.орг
1.Методи реабілітації при венеричних хворобах.
Венеричні захворювання — це особлива група інфекційних хвороб, які передаються переважно статевим шляхом; на них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки. На відміну від звичайних інфекційних захворювань венеричні хвороби не залишають після себе імунітету і при повторному зараженні хвороба розвивається знову. При венеричних хворобах видужання не настає само по собі: без медичної допомоги людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя.
На поліклінічному етапі реабілітації використовують наступні методи фізіотерапії.
Бактерицидні методи: КУФ-опромінення, місцева аероіонотерапія, аероіонофорез антибактеріальних препаратів, електрофорез антибактеріальних препаратів, місцева аерозольтерапія антибактеріальних препаратів, місцева дарсонвалізація (іскровий розряд), місцеві ванни з перманганатом калію.
Протизапальні методи: УВЧ-терапія, СУФ-опромінення (еритемні дози), червона лазеротерапія.
Іммуностимулюючі методи: ЛОК, високочастотна магнітотерапія, загальне СУФ-опромінення (суберитемні дози), ДУФ-опромінення.
Аналгетичні методи: локальна кріотерапія, СУФ-опромінення (еритемні дози), зовнішня аерозольтерапія (анестетиків), діадинамо-, ампліпульстерапія, електрофорез анестетиків, електросонтерапея, ТЭА.
Репаративно-регенеративні методи: місцева дарсонвалізація, інфрачервона лазеротерапія, СУФ-опромінення (гипереритемні дози), СВЧ-терапія, низькочастотна магнітотерапія, високочастотна магнітотерапія (місцево), електрофорез вітамінів, грязьових препаратів, метаболітів, адреналіну, некогерентне монохроматичне опромінення, парафіно-, оксигенобаротерапія, пов'язки з фотоактивованими оліями.