МОДУЛЬ 1

Тема 1. Історія розвитку лижного спорту. Лижний спорт в системі фізичного виховання. План

1. Виникнення лиж та їх застосування.

2. Види лижного спорту та їх характеристика.

3. Розвиток лижного спорту на Україні. Участь українських спортсменів на міжнародних змаганнях.

4. Місце і значення лижного спорту в системі фізичного виховання.

5. Оздоровче, освітнє і виховне значення лижного спорту.

6. Зміст лижної підготовки в школі.

Література

1. Аграновский М.А. Лыжный спорт.- М., ФиС, 1980.

2. Бутин И.М., Воробьев В.А. Лыжный спорт.-М.,ФиС.,1974.

3. Бутин И.М. Лыжный спорт.-М.,ФиС.,1983.

4. Власенко С.О. Лижний спорт з методикою викладання, (навч.метод.посібник), Чернігів, ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка, 2002.

5. Евстратов В.Д. Лыжный спорт.-М., ФиС, 1989.

6. Евстратов В.Д. Коньковый ход? Не только... М., ФиС, 1988.

7. Манжосов В.М. Тренировка лыжников-гонщиков.-М.,ФиС, 1986.

8. Матвеев Э.М. Лыжный спорт.-М., ФиС, 1975.

9. Пеньковець В.І. Організаційні, теоретичні та методичні відомості з лижних гонок і біатлону. Навчально-методичний посібник. Чернігівський державний педуніверситет імені Т.Г. Шевченка, 2003.

10. Фомин С.К. Специальные упражнения лыжника.-К., „Здоров'я”,1988.

11.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-11 класи "Основи здоров'я і фізична культура". Науково-методичний журнал - Фізичне виховання в школі.

.

Виникнення лиж і їх еволюція

Загальна історія лижного спорту умовно поділяється па древній період (до нашої ери поява і початкове використання лиж), до спор­тивний період (перша середині XIX ст. використання лиж в трудовій і воєнній діяльності), спортивний період (з середини XIX ст. — станов­лення і розвиток лижного спорту) Ці періоди тісно пов'язані між собою і в історичному плані витікають один із другого.

Поява лиж була зумовлена потребою людини добувати їжу зимою. Є кілька версій винаходу людиною лиж. Але ці дві версії найбільш достовірні. Древня людина, полюючи по глибокому снігу, наступивши на гілку, кору, щіпку почула полегшення в пересування. Це дало по­штовх мисливцю прикріплювати ці предмети до ніг. Древня людина, рятуючи ступні від холоду, окутувала їх шкірою вбитого звіра, що збільшувало силу опори і зменшувало провалення в сніг. Перші лижі пули ступаючи. Нижня частина лижі в процесі пересування відшліфову-валась і на спусках проковзувала, що дало поштовх до створення ковз­них лиж.

Подальше удосконалення лиж розвивалось по трьом напрямкам: в зоні густого лісу, де сніг рихлий, розвивались і удосконалювались сту­паючи лижі; в зоні рідкого лісу, де сніг середньої щільності, розвивались і удосконалювались короткі і широкі ковзні лижі; в зоні рідкого лісу і безлісся, де міцний наст отримали розвиток більш вузькі і довгі ковзні лижі.

Територія на якій з'явились перші лижі, точно не встановлена. Найбільш поширені такі версії: лижі в перше з'явились у людей, які проживали на території центрального Сибіру (в районі Байкалу і Північ­ного Алтаю), і з великими переселеннями народів розповсюджувались на схід в сторону Аляски, Японії і на північний захід і захід в сторону Скандинавського півострова і центральної Європи; лижі з'явились всюди, де жила людина в умовах сніжної зими, і їх поява немає нічого спільного з великими переселеннями народів. Друга версія найбільш правдива.

Ступаючи лижі (снігоступи) були відомі приблизно 3-4 тис. років тому. Це відомо з описів грецьких історіографів Ксенофонта і Страбона. ( гупаючи лижі складаються з дерев'яного ободу овальної форми шири­ною 20 - 25 см і довжиною 40 - 50см переплетеного в середині ремі­нцями чи мотузками, або підклеєні з низу шкірою лося, нерпи, оленя. Найбільш досконала "ступаюча" лижа мала ракетоподібну форму, довжина її 100см, а ширина біля 30см.

Археологічні розкопки на території древнього Новгороду свідчать про подальшу еволюцію лиж. Так знайдена лижа, вік якої відносять до першої половини XIII ст. по своїм конструктивним якостям являється родоначальником сучасних мисливських і побутових лиж: довжина її 1,92м, ширина в середньому 8см. На місці кріплення лижі до ноги мало місце стовщення до 3см — ваговий майданчик, де знаходився овальний отвір для просування ременя. Передній кінець лижі був загострений, піднесений і загнутий. Лижник мав довгу палицю до 3м, якою відштов­хувався з правого або лівого боку. Потім була одна лижа довга — ковз­на, а друга коротка — відштовхуюча. Лижник весь час як на «самокаті» підштовхувався однією лижею і однією довгою палицею. З часом лижі стали однакової довжини і з'явилися дві лижні палиці якими лижник почергово відштовхувався, як при ходьбі.

В дореволюційний період лижний інвентар в основному привозили із Фінляндії і Швеції. Це були гоночні лижі типу «Ідем», «Хаановесі» — вузькі порівняно легкі 3-3,5м довжиною. Ремінцеві кріплення знаходи­лись по середині лижі. На ноги надівались, м'які черевики з загнутими носками. Вони прикріплювались до ноги широкою міцною стрічкою шириною 5 - 6см. Вузькі брюки, светр, шапочка - такий був верхній одяг лижника.

Тільки після Жовтневої революції стало можливим виготовляти свій лижний інвентар, що дало змогу поліпшити секційну форму роботи і масовий розвиток лижного спорту. Згодом на лижах з'являються раптові кріплення, що дало змогу краще пересуватися на лижах, лижні палиці стали лег­шими, кільце поменшало, надійнішим став ремінець ручної петлі. Від­даючи належне таланту і самовідданості видатних лижників, як і майс­терності їх тренерів, неможна не відзначити, що високому нинішньому рівню результатів у лижних гонках сприяло докорінне удосконалення лижного інвентарю і обладнання. Лижна технологія інтенсивно розвива­лася протягом усього XX ст., однак по справжньому видатні перетво­рення відбулися в його останній чверті. У 70-х роках дерев'яні лижі були рішуче витіснені легкими, міцними, ненамокаючими, еластичними пластиковими. В цей же час вперше був застосований механічний спосіб підготовки лижних трас, а в середині 80-х років був узаконений най­більш швидкісний ковзановий хід. Крім того почали використовувати дуже зручні лижні палиці, які сприяли сильнішому відштовхуванню. Лижники почали виступати виключно в обтічних комбінезонах, а техно­логія змащення для лиж досягла рівня мало не окремої науки.

Так лижна фабрика в м. Мукачеві запустила лінію по виготовлен­ню таких лиж на Україні, але вони по якості ковзання, по надійності від поломок значно поступались лижам закордонного виробництва. Зараз на Україні, згідно держзамовлення, не випускають ні лижних кріплень, ні лижних палиць, ні лижних черевиків, а тільки лижі «Тиса» і ті дуже низької якості, які не користуються попитом у національних спортсме­нів. Всі спортсмени-лижники, досягши першого спортивного розряду, для участі в змаганнях різною рангу, використовують нижнє споря­дження закордонного виробництва, яке дає можливість значно поліпши­ти свій результат в лижній гонці.