6. Призначення та загальний устрій приладів вимірювання

іонізуючого випромінювання

Іонізуючі випромінювання невидимі, не мають кольору, запаху чи інших ознак, які б показали на їх наявність. Тому їх виявлення та вимірювання визначають не прямим шляхом.

Для виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань, визначення ступеня радіоактивного забруднення, здійснення контролю опромінення людей використовують дозиметричні прилади. Всі дозиметричні прилади побудовано відповідно до методів виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань. Основними методами виявлення і вимірювання є: фотографічний, хімічний, сцинтиляційний, та іонізаційний.

Фотографічний метод –засновано на впливі іонізуючих випромінювань на фотоплівку, щільність потемніння якої пропорційна дозі опромінення, один з перших методів реєстрації іонізуючих випромінювань, який дозволив французькому вченому А.Бекерелю відкрити в 1896р. явище радіоактивності.

Хімічний метод – ґрунтується на зміні забарвлення речовини від впливу іонізуючих випромінювань.

Сцинтиляційний метод – використовує явище світіння деяких речовин під впливом іонізуючих випромінювань. Кількість спалахів пропорційна інтенсивності випромінювання.

Іонізаційний метод – використовує явище іонізації атомів речовин під впливом іонізуючих випромінювань. Сила іонізуючого струму пропорційна потужності дози.

В приладах радіаційного контролю використовують один з цих методів.

Отже прилади радіаційного контролю призначені для визначення:

- потужності дози (рівня радіації або радіаційного фону);

- радіоактивного забруднення поверхонь різних предметів, обладнання, одягу;

• питомої активності (радіоактивності) продуктів харчування, сировини, кормів, води;

• одержаної людиною дози в період роботи в конкретній ситуації (індивідуальний, дозиметричний контроль);

• вмісту радіонуклідів, ізотопів в любому радіоактивно-забрудненому об’єкті.

Всі дозиметричні прилади діляться:

Індикатори	- для знаходження і орієнтовної оцінки потужності β і Υ випромінювань. Датчиками є газорозрядні лічильники. (ДП-63, ДП-64...).
Рентгенметри	- для вимірювання потужності дози рентгенівського і Υ випромінювань. Датчиками є іонізаційні камери і газорозрядні лічильники. (ДП-2, ДП-3, ДП-5А(Б,В), ІМД-1...).
Радіометри	- для знаходження і опре ділення степені β і радіоактивного зараження територій, повітря, продуктів і т.д. Датчиками є газорозрядні і сцинтиляційні лічильники. (ДП-100, ДП-12, “Прип’ять”, КРБ-1...).
Дозиметри	- для опре ділення сумарної дози опромінювання, яку отримують люди (головним чином Υ – випромінювань). В них використовуються іонізаційні камери і фото касети з плівкою.(ДК-02, ДП-22, ДП-24, ІД-1, ід-11).

Принципово схема любого дозиметричного і радіометричного приладу включає три обов’язкові блоки:

1. Детекторний устрій (детектор).

2. Реєтруючий устрій (індикатор).

3. Блок живлення (акумулятори, елементи, електромережа).

Сучасні прилади мають велику кількість допоміжних блоків, устроїв, систем (посилювачів, перетворювачів, стабілізаторів, накопичувачів інформації). Але без названих трьох блоків не може існувати ні дозиметр, ні радіометр, які конструктивно відрізняються тим, що в радіометрі часто джерело іонізуючих випромінювань (пробу землі, води, продуктів) разом з детектором розміщують в свинцеву коробку, яка захищає ці елементи від зовнішнього радіоактивного фону.

Це дозволяє зафіксувати величину питомої активності дуже низько активних проб. Але в спрощеному варіанті радіометр може не мати свинцевої коробки (“Прип’ять”).

Отримавши любий дозиметричний прилад треба уважно вивчити інструкцію по роботі даного приладу і діяти згідно інструкції.

Керівник заняття ставить 2-3 запитання слухачам, щодо визначення повноти засвоєння матеріалу і при необхідності робить додаткові роз’яснення.

Способи захисту в умовах радіаційного забруднення.

1. Використання ЗІЗ (засобів індивідуального захисту).

2. Захист екраном (використання ЗС). Обмежене перебування на відкритому повітрі.

3. Йодна профілактика.

4. Захист відстанню.(евакуація).

5. Вживання чистих продуктів, води. Використання радіопротекторів.

6. Проведення заходів по дезактивації.

7. Санітарна обробка людей.

8. Дозиметричний контроль.

9. Регулювання доступу в район забруднення, обмеження пересування автотранспорту по забрудненій території.

10. Лікування.

Навчальна література

1. Закон України “Про цивільну оборону України” від 3.02.93 р. (із змінами від 24.03.99 р.)

2. Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.04 р. №1859-4.

3. Указ Президента України “Про концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій” від 26.03.99 р. №284/99.

4. Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки” від 18.01.2001 р.

5. Наказ начальника цивільної оборони області №4 “Про мережу нагляду та лабораторного контролю в області” від 3 квітня 2000 р.

6. Наказ міністра МНС №168 від 06.08.02 р. Про введення в дію Методики спостереження щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.

7. Положення про організацію радіаційного спостереження в містах і районах – затвердженого начальником управління з питань НС Волинської ОДА від 13.03.03 р.

8. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” від 14.01.98 р. №15/98-ВР.

9. Максимов М.Т., Оджагов Г.О. Радиоактивные загрязнения и их измерения. – Москва. Энергоатомиздат, 1989.

10. Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерение – Киев “Урожай”, 1990.

11. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) – Київ, 1997.

12. Інформаційний бюлетень про стан радіаційної ситуації на території Волинської області.

13. Формуляри, технічний опис приладів, та інструкції по роботі з ними.

Додаток №1

Радіація позитив і негатив

ПОЗИТИВ

НЕГАТИВ

1. Виробництво електроенергії на АЕС. 2. Морський флот: криголами; підводні човни. 3. Космічні кораблі – яд. установки. 4. Медицина: рентгенодіагностика; променева терапія; комп’ютерна томографія; радонові ванни. 5.В приладах (датчики). 6. Перевірка якості зварювальних робіт. 7. Опромінення насіння в сільському господарстві – дає приріст врожаю. 8.В топографії – опре ділення точок. 9.В геології. 10. При гасінні пожеж на газових і нафтових родовищах. 11. На митницях, аеропортах (детектори контрабанди, рентгенотелевізійні інтроскопи). 12. Стерилізація шприців і іншого інструментарію. 13. Світлові знаки в аварійних умовах.

1. Ядерна зброя. 2. Опромінення понад норми і зв’язані з ним проблеми.

Додаток №2