6. Ринок цінних паперів та фондова біржа

Процес руху цінних паперів нерозривно пов’язаний з виникненням фіктивного капіталу. Фіктивний капітал це капітал, який представлений цінними паперами і є дзеркальним відображенням реального акціонерного капіталу. Тобто капітал акціонерного товариства набуває двоякої форми свого прояву. З одного боку існує реальний капітал, вкладений у виробництво, а з іншого цей реальний капітал, представлений цінними паперами, починає самостійно рухатися на спеціальному ринку цінних паперів. При цьому величина фіктивного капіталу завжди визначається загальною величиною суми продажу цінних паперів.

У зв’язку з тим, що фіктивний капітал являє собою форму виразу капіталу, він має і специфічні закономірності руху, серед яких дві найважливіші:

1) величина фіктивного капіталу завжди перевищує величину реального капіталу і темпи його перевищення свідчать про розвиток ринку цінних паперів;

2) якщо величина реального капіталу завжди зростає за рахунок створюваного ним прибутку, то величина фіктивного капіталу цілком визначається рівнем дивідендів при всіх рівних умовах.

Фіктивний капітал рухається в межах ринку цінних паперів, що являє собою частину фінансового ринку поряд з ринком позичкових капіталів, де здійснюється купівля-продаж цінних паперів відповідно співвідношенню між попитом і пропозицією на них.

На ринку цінних паперів виділяють такі суб’єкти:

1) емітенти – юридичні особи, що займаються емісією цінних паперів і несуть відповідальність по ним;

2) інвестори – юридичні та фізичні особи, що купують цінні папери від свого імені та за свій рахунок;

3) інвестиційні інститути – юридичні особи, що діють в якості інвестиційних консультантів, фінансових посередників та інвестиційних компаній.

Ринок цінних паперів підрозділяється на два види: первинний та вторинний. На первинному емітент продає нові випуски цінних паперів та одержує за них необхідні грошові кошти. Такі папери відразу ж придбаваються початковими інвесторами (фінансові кредитні установи або індивідуальні інвестори).

Вторинний ринок складається з інвесторів, між якими здійснюється перепродаж (перший та наступний) цінних паперів. Вторинна торгівля підтримується банками та спеціалізованими фірмами (інвестиційними). В свою чергу вторинний ринок поділяється на біржовий та позабіржовий оборот цінних паперів. Біржовий оборот має наступні ознаки:

1) для купівлі-продажу цінних паперів існує єдиний центр – фондова біржа;

2) на біржі оборот цінних паперів здійснюється на основі аукціону;

3) всі операції купівлі-продажу реєструються за правилами біржі;

4) біржові угоди вузькоспеціалізовані по видам;

5) реалізація цінних паперів здійснюється через торгівельних посередників – маклерів, брокерів.

Позабіржовий оборот має наступні риси:

1) в ньому немає єдиного торгівельного центру;

2) купівля-продаж цінних паперів здійснюється не на основі аукціону, а через брокерські контори, розміщені по всієї території держави;

3) ціна угод встановлюється під час переговорів між контрагентами;

4) брокерські контори спеціалізовані по видам угод; 5) угоди здійснюються шляхом переговорів та особливих комп’ютерних систем (систем автоматичного встановлення цін, охоплюючого всю державу).

Основні функції фондової біржі:

1) зведення один з одним продавців та покупців цінних паперів;

2) визначення курсів цінних паперів;

3) сприяти перетину капіталу із однієї галузі в іншу;

4) служити барометром ділової активності в різних галузях господарювання і держави в цілому. Для цієї мети використовуються індекси ділової активності. Найбільш відомий індекс Доу-Джонсона (введений з 1884 року). Він розраховується на базі курсів акцій тридцяти найбільших компаній.