1. Гідромеліорація:

- зрошувальна;

- осушна;

- протипаводкова;

- протиселева;

- протиерозійна;

- протизсувна.

2. Агролісомеліорація:

- протиерозійна — захист земель від ерозії шляхом створення лісових насаджень на ярах, балках, пісках, берегах річок і інших територіях;

- полезахисна — захист земель від дії несприятливих явищ природного, антропогенного і техногенного походження шляхом створення захисних лісових насаджень

3. Культуртехнічна меліорація:

- розчищення меліорованих земель від деревної та трав'янистої рослинності, купин, пнів і моху;

- розчищення меліорованих земель від каменів та інших предметів; меліоративна обробка солонців;

- розпушування, піскування, глинування, землювання, плантаж і первинна обробка ґрунту;

- проведення інших культуртехнічних робіт.

4. Хімічна меліорація:

- вапнування;

- фосфоритування;

- гіпсування.

Вибір виду меліорації залежить від природно-господарських умов території; як правило, застосовують комплекс меліоративних заходів.

Суть хімічної меліорації полягає не в нейтралізації ґрунтового розчину, а в зміні напрямку процесу грунтотворення шляхом впливу на ГКВК. Хімічна меліорація поділяється на 2 види:

1) вапнування;

2) гіпсування.

Вапування проводять при кислій реакції грунтового розчину. Про необхідність грунтів у вапнуванні судять з величини рН_ксl більше 5,5 – грунт вапнувати не потрібно, 5 - 5,5 - слабо потребує вапнування, 4,5 - 5 середньопотебує вапнування, менше 4,5 – сильно потребує вапнування.

Реакцію вапнування кислих грунтів можна зобразити схематично так :

грунт –2 Н + СаСО₃ = грунт –Са + Н₂О + СО₂

Вапнування грунтів, виконуючи свою позитивну роль у прямій дії, забезпечує одноразове підвищення активності та закріплення в грунті новоутворених гумусових речовин за рахунок підвищення ступеня їх насиченості основами.

Для нейтралізації лужної реакції грунтового розчину проводять гіпсування. Про ступінь необхідності грунту в гіпсуванні судять по відносному вмісту обмінного натрію в ГКВК, якщо натрію менше 5%, то проводити гіпсування не потрібно. Реакцію гіпсування можна зобразити так:

Грунт -2Na + CaSO₄ = грунт –Са + Na₂SO₄

Сірчанокислий натрій, що має нейтральну реакцію, легко вимивається з грунту внаслідок доброї розчинності у воді.

Загалом у горизонті реакція грунтового розчину є лужною, рН водний коливається в межах 8,2 – 8,0. Дані приведені в таблиці 4.

Для того, щоб дізнатись чи треба проводити гіпсування необхідно визначити чи перевищує натрій 5% від ємності катіонного обміну грунту (дані в таблиці 3).

Дано:

Є=34,78 мг-екв/100 г ґрунту

Na⁺=0,36 мг-екв/100 г ґрунту

h=19 см

d=1.3 г/см³

Рішення

34,78 мг-екв/100 г ґрунту – 100%

Х мг-екв/100 г ґрунту – 5%

Х=1,74% Na.

Також у ґрунті міститься достатня кількість K, який теж негативно впливає на ґрунт.

Виходячи з розрахунків ми бачимо, що натрій не перевищує 5% від ЄМП, тому грунт не потребує гіпсування.