- 4 -

В с т у п

Самостійна робота над курсовим проектом при консультативно-методичній допомозі викладача є практичною реалізацією знань і умінь, на­бутих в результаті вивчення дисципліни «Лісові культури» та інших дисциплін природничонаукової та професійної підготовки, а також ефективним методом їх поповнення і поглиблення в процесі вирішення поставленого навчального завдання. Викону­ється курсовий проект на третьому курсі протягом одного семестру, захищаєть­ся перед ведучим викладачем, який виставляє комплексну оцінку - за змістов­ність , повноту і грамотність, правильність оформлення проекту і за рівень знань.

На виробництві перед організацією нових розсадників виконуються детальні по­шукові та проектні роботи , згідно з якими складається організаційно - госпо­дарський план розсадника - для великих розсадників державними проектними організаціями , а для невеликих - працівниками держлісгоспів.

Курсовий учбовий проект складається кожним студентом на основі інди­відуального завдання , в якому містяться всі необхідні вихідні дані стосовно конкретних природно - економічних умов району розташування нового розсадника та щорічної потреби в садивному матеріалі за видами , породами, віком. Загальні відомості для розробки проекту (місце розташування, природні та економічні умови, передовий досвід підприємства з вирощування садивного матеріалу та ін.) студенти збирають в період проходження виробничої практики

У процесі курсового проектування за допомогою навчальної, наукової та довідкової літератури і нормативних матеріалів приймаються рішення з органі­заційних і агротехнічних питань , виконуються інженерні розрахунки.

Для майбутніх фахівців лісового господарства освоєння принципів і ме­тодів проектування лісових розсадників має дуже важливе значення, оскільки в своїй практичній діяльності вони неминуче будуть вирішувати аналогічні питання з метою вирощування високоякісного садивного матеріалу для виконання масштабних завдань лісовідновлення і лісорозведення в Україні.

1. Правила оформлення, порядок виконання і захисту курсового проекту

Курсовий проект виконується на стандартних аркушах паперу розміром 210 х 297 мм. Вільні поля: зліва - 35 мм, cправа - 10 мм, зверху – 15 мм і знизу - 20 мм.

Текст пояснювальної записки викладається згідно наведеного вище змісту, з суворим дотриманням правил нумерації розділів, підрозділів, з абза-цними відступами (три знаки). Заголовки розділів, підрозділів і пунктів пи­шуться з абзацу (15-17 мм), стандартним шрифтом. Заголовки не підкреслюються, слова в них не переносяться, в кінці крапка не ставиться. Між заголовками розділів, параграфів і текстом залишається інтервал 15-20 мм. Розділи нумеруються по порядку в межах всього проекту і позначаються арабськими цифрами з крапкою в кінці. Вступ і бібліографічний список не ну­меруються. Підрозділи нумеруються арабськими цифрами в межах кожного розділу ( наприклад: 1.1,3.2.). Підрозділи можуть ділитися на пункти (наприклад, 3.1.2. – другий пункт першого підрозділу третього розділу).

У тексті пояснювальної записки не повинно бути загальних міркувань, які прямо не відносяться до питань, поставлених завданням до курсового проектування. Записка повинна бути не опи­совою, а обґрунтовуючою, з поясненнями, описом та обгрунтуванням запроектованих заходів, посиланнями на використані літературні джерела у квадратних дужках. Пишеться вона грамотно, конкретно, коротко і лаконічно, в науковому стилі, з використан­ням спеціальної термінології.

На таблиці повинні бути посилання в тексті, але без повторення їх заго­ловків. При цьому слово «таблиця» пишеться в тексті повністю, якщо таблиця не має номера (одна в розділі) і скорочено – якщо номер має. При повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації вказується: «див. табл.. …» Наприклад: «У табл. 3.4 проаналізовано.... Дані, що наведені у таб­лиці ...» . Таблиці розміщуються відразу після посилання на них у тексті . Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Слово "Таблиця" в заголовку не пишеться, після номера надається її назва. Якщо у розділі одна таблиця, її не нумерують. При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку над нею пишеться «Продовження таблиці …». Розміщуються таблиці так, щоб вони читались без повороту листа або з поворотом за годинниковою стрілкою. У тексті викладається аналіз табличних даних з відповідними висновками. Подібно таб­лицям нумеруються і підписуються інші ілюстрації – схеми, креслення, графіки, фотографії. Всі ілюстрації, крім таблиць, позначаються словом «Рис.», повинні мати найменування, нумеруються в межах розділу або у межах всього проекту.

Формули нумерують арабськими цифрами, з правої сторони сторінки, в круглих дужках, на рівні формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Рівняння і формули від­діляються в тексті вільними рядками.

Першою сторінкою курсового проекту вважається титул, другою – зміст, третьою - вступ, четвертою - прое­ктне завдання, далі розміщуються розділи, підрозділи і пункти пояснювальної записки. На перших двох сторінках номери не ставляться, на наступних - у правому верхньому куті.

Обкладинка проекту, на якій поміщується титульний лист (210 х 297 мм), повинна бути з щільного паперу. Оформляється титул за зразком у додатку І.

Список використаної літератури, на яку є посилання в тексті в квадрат­них дужках, наводиться в кінці проекту в алфавітному порядку. Він починаєть­ся з урядових чи відомчих постанов, потім наводяться інші праці за прізвищами авторів або їх назвами, якщо авторів більше чотирьох або немає. Після прізви­ща та ініціалів автора вказується повна назва літературного джерела, назва книги, збірника або журналу, де опублікована робота, місце видання, видавництво (крім журналів), рік видання, сторінки (для книг – повний обсяг, для статей – номери використаних сторінок у збірниках чи журналах).

Курсовий проект рекомендується складати у такій послідовності.

1. Написати перший розділ пояснювальної записки.

2. Визначити оптимальні для конкретних грунтово-кліматичних умов сівозміни, схеми висіву насіння у посівному відділенні та розміщення садивних місць у шкі­льному відділенні розсадника.

3. Визначити площу полів сівозмін та виробничих частин розсадника в межах земельної ділянки, що відводиться під розсадник.

4. Розробити остаточний план організації території розсадника у масштабі 165000 та ви­значити площу допоміжних частин. Написати другий розділ.

5. Розробити схеми і ротаційні таблиці для перехідних і прийнятих сівозмін, розрахувати дози і загальну потребу в добривах для розсадника. Написати третій розділ.

6. Розрахувати потребу у насінні, са­дивному матеріалі, визначити їх вартість для посівного і шкільного відділень. Визначити витрати на зберігання та підготовку насіння заданих порід до сівби.

7. Розрахувати щорічні виробничі витрати на вирощування садивного матеріалу (скласти розрахунково-технологічні карти). Визначити вартість допоміжних матеріалів (згідно даних РТК).

7. Скласти калькуляцію виробничої собівартості садивного матеріалу та план реалізації продукції розсадника.

8. Написати розділи 4 та 5.

9. Скласти перелік використаних літературних джерел (бібліографічний список).

Повністю виконаний і переплетений курсовий проект подається на пере­вірку, після чого викладач допускає його до захисту або повертає на доопрацювання з наступною повторною перевіркою. Захист проходить у формі співбесіди студента з керівником проектування по суті висвітлених питань. За рішенням кафедри курсовий проект може захищатися перед комісією у присутності керівника. За ре­зультатами захисту виставляється оцінка згідно прийнятої шкали.

Не приймаються на перевірку та не допускаються до захисту:

1. Курсові проекти, виконані не за завданням, сторонніми особами, на папері невідповідного формату.

2. Незавершені курсові проекти.

3. Курсові проекти, виконані з порушенням вимог ДСТУ : з помилками, підтирками, ви­правленнями, недбало оформлені.