1.6.4. Порівняльні таксаційні показники насаджень за класами віку
|
Показники |
Площа, га |
Вік, років |
Висота, м |
Діаметр, см |
Бонітет |
Повнота |
Запас на 1 га, м3 |
Приріст м3 |
Загальний запас групи, м3 |
|
1-10 років | |||||||||
|
Модальні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Еталони місцеві |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Еталони за Туркевичем |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середній приріст розраховується шляхом ділення загального запасу конкретної вікової групи на її встановлений середній вік.
Визначення фактичної та потенційної продуктивності насаджень
Для визначення типологічного потенціалу заданого типу лісу складають табл. 1.6.5, в яку заносять з табл. 1.6.4 середні таксаційні показники насаджень в розрізі класів віку та дані еталонних ділянок.
1.6.5. Використання типологічного потенціалу.
|
Лісництво |
Тип лісу |
середній вік, років |
Загальна площа, га |
Загальний запас, м3 |
Середні |
Показники еталонів насаджень |
Потенційний запас на всій площі, м3 |
Використання типологічного потенціалу, % | |||
|
запас м3 на га |
приріст , м3 |
повнота |
Запас, м3 на га |
середній приріст м/га | |||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Графи 1 – 10 заповнюються на основі даних отриманих з таблиць 1.6.2 – 1.6.4
На основі цих даних визначаються ступінь використання типологічного потенціалу (ВТП):
потенційний запас (гр. 11) насаджень певного класу віку визначають як добуток запасу на 1 га еталонного виділу (гр. 9) та загальної площі насаджень вікової групи (гр. 4);
ступінь використання типологічного потенціалу (гр. 12) обраховують за формулою:
Після розрахунку ступеня використання типологічного потенціалу насадженнями типу лісу визначають продуктивність типів лісу шляхом порівняння фактичної продуктивності з даними продуктивності місцевих еталонних деревостанів та корінних насаджень за Туркевичем.
Фактичну і потенційну продуктивність насаджень конкретного типу лісу зображують графіком. Для цього на осі абсцис відкладають середній вік групи (роки), на осі ординат величини запасів насаджень.
Необхідно проаналізувати та зробити висновок щодо рівня використання типологічного потенціалу в межах зазначених типів лісу різних регіонів України.
1.7. Розподіл насаджень на корінні та похідні деревостани
В межах кожного лісництва в розрізі типу лісу встановити корінні та прохідні деревостані. Необхідно пояснити поняття тип деревостану, вказати які деревостани належать до корінних і похідних, підкреслити значенняя корінних деревостанів для лісового господарства. Розкрити причини виникнення похідних насаджень, за даними табл. 1.6.1 навести розподіл насаджень на корінні та похідні згідно всіх типів деревостанів за їх площею.
Для визначення похідних деревостанів в таблиці 1.6.1 знімаємо позначки з фільтру графи «Номер породы» - як наслідок повинні бути представленні всі деревні породи присутні в складі деревостану. В колонці «Ярус» ставимо позначку навпроти 1 ярусу. В колонці «Порода» вибирається одна певна порода, виписується площа відповідного деревостану.
На основі отриманих даних заповнюється таблиця 1.7.1.