1.5.3 Загальні вимоги до графічних матеріалів

3.1. Зміст і обсяг графічної частини до курсового проекту залежить від характеру і тематики виконуваної роботи.

Допускаються структурні, функціональні і принципову електричні схеми приводити в ПЗ у виді малюнків.

3.2. Усі схеми і креслення курсового проекту виконуються в повній відповідності з вимогами стандартів.

3.3. Схеми і креслення виконуються олівцем або тушшю. Підпису, написи і позначення документів виконуються тільки чорнилом, пастою або тушшю.

3.4. Функціональні схеми зображують, як правило, у виді прямокутників. Прямокутники пристроїв, що мають самостійну принципову схему, виконують суцільною лінією, прямокутники функціональних груп — штрихпунктирной лінією. Окремі елементи структурної схеми допускається зображувати в її умовних графічних позначеннях. При зображенні елементів схеми у виді прямокутників найменування, позначення (номер) або типи (шифри) елементів і пристроїв вписують усередину прямокутників.

У випадку позначення функціональних частин схеми номерами, або шифрами останні повинні бути розшифровані на поле схеми.

3.5. На структурній схемі можна поміщати написи, що пояснюють, математичні формули, тимчасові діаграми, що дають представлення про послідовності проходження й обробки електричних сигналів. Такі зведення вказують найчастіше зверху або праворуч від графічних позначень функціональних частин структурної схеми.

3.6. На функціональній схемі рекомендується вказувати технічні характеристики функціональних частин поруч з їх графічними позначеннями.

3.7. У принципових схемах лінії зв'язку й умовних графічних позначень елементів рекомендується виконувати товщиною 0,2-1 мм. Відстань між рівнобіжними лініями зв'язку повинне бути не менш 5 мм.

Кожному елементові принципової схеми привласнюється буквено-цифрове позначення, що повинне складатися з двох частин, записуваних без розділових знаків і пробілів.

3.8. Буквений елемент коду визначає його вид. Наприклад: З — конденсатор, R — резистор, V — напівпровідниковий прилад і т.д. Для уточнення виду елемента використовують двохлітерні позначення. Друга частина позначення являє собою порядковий номер елементів даного виду. Порядкові номери привласнюють елементам схеми, починаючи з одиниці, у межах групи елементів даного виду, яким на схемі привласнений однаковий буквений код. Порядковий номер привласнюється елементам відповідно до послідовності їхнього розташування ліворуч праворуч і зверху вниз. Позиційне позначення виконується креслярським шрифтом одного розміру і проставляється поруч з умовною позначкою праворуч або зверху.

3.9. Елементи цифрової обчислювальної техніки умовно зображують на схемі прямокутником, що може містити основне і два додаткових полючи. Додаткові поля розташовують ліворуч і праворуч від основного. Допускаються додаткові поля розділяти на зони, що відокремлюють горизонтальною рисою.

У першому рядку основного поля поміщають позначення функції, що виконує даний елемент. У наступних рядках розташовують інформацію за ДСТ 2.708-81.

У додаткових полях поміщають інформацію про функціональні призначення висновків.

Входи елементів зображують з лівої сторони, а виходи — із правої.

Розміри елементів визначаються:

по висоті — кількістю ліній висновків, кількістю інтервалів, кількістю рядків інформації в основному і додатковому полях; розміром шрифту;

по ширині — наявністю додаткових полів, кількістю знаків, що поміщаються в одному рядку усередині елемента (з урахуванням пробілів), розміром шрифту.

Ширина додаткового поля не менш 5 мм.

3.10. Висновки ланцюгів «харчування», «землі» для ФС не показують, а поміщають на поле креслення словесна вказівка про підводку цих ланцюгів.

3.11. Усі документи приводяться до формату А4 і брошуруються в папку, на лицьову сторону якої наклеюється копія титульного листа проекту.