ГОСTы / Poздiл 4

РОЗДІЛ 4

Позначення умовно графічні в схемах. Елементи цифрової техніки

ДСТ 2.743-91

Дійсний стандарт установлює загальні правила побудови умовних графічних позначень (УГО) елементів цифрової техніки в схемах, виконуваних вручну або за допомогою друкуючих і графічних пристроїв висновку ЕОМ у всіх галузях промисловості.

4.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Елемент цифрової техніки (далі – елемент) – цифрова або мікропроцесорна мікросхема, її елемент або компонент; цифрова мікрозбірка, її елемент або компонент. Визначення цифрової і мікропроцесорної мікросхем, їхніх елементів і компонентів – за ДСТ 17021, визначення цифрової мікрозбірки, її елемента або компонента – за ДСТ 26975.

Примітка. До елементів цифрової техніки умовно відносять елементи, не призначені для перетворення й обробки сигналів, що змінюються за законом дискретної функції, але застосовувані в логічних ланцюгах, наприклад, конденсатор, генератор і т.п.

1.2. При побудові УГО використовують символи «0» і «1» для ідентифікації двох логічних станів «логічний 0» і «логічна 1» (додаток 1).

4.2 ПРАВИЛА ПОБУДОВИ УГО ЕЛЕМЕНТІВ

2.1. Загальні правила побудови УГО.

2.1.1. УГО елемента має форму прямокутника, до якого підводять лінії висновків. УГО елемента може містити три полючи: основне і два додаткових, котрі розташовують ліворуч і праворуч від основного (рис.4.1).

Рис.4.1

Примітка. Крім основних і додаткових полів УГО елемента може містити також контур загального блоку керування і контур загального вихідного елемента (додаток 2).

2.1.2. У першому рядку основного поля УГО поміщають позначення функції, виконуваної елементом. У наступних рядках основного поля розташовують інформацію за ДСТ 2.708.

Примітка. Допускається поміщати інформацію в основному полі з першої позиції рядка, якщо це не приведе до неоднозначності розуміння.

У додаткових полях поміщають інформацію про призначення висновків (мітки висновків, покажчики).

Допускається проставляти покажчики на лініях висновків на контурі УГО, а також між лінією висновку і контуром УГО.

2.1.3. УГО може складатися тільки з основного поля (табл.1, п.1) або з основного поля й одного додаткового, котре розташовують праворуч (табл.1, п.2) або ліворуч (табл.1, п.3) від основного, а також з основного поля і двох додаткових (табл.1, п.4).

Допускаються додаткові поля розділяти на зони, що відокремлюють горизонтальною рисою.

Основне і додаткове поля можуть бути відділені лінією. При цьому відстань між буквеними, цифровими або буквено-цифровими позначеннями, поміщеними в основне і додаткові поля, визначається однозначністю розуміння кожного позначення, а для позначень, поміщених на одному рядку, повинне бути не менш двох букв (цифр, знаків), якими виконані ці позначення.

Таблиця 4.1
Найменування	Позначення
1. УГО, що містить тільки основне поле.
2. УГО, що містить основне поле й одне (праве) додаткове поле.
3. УГО, що містить основне поле й одне (ліве) додаткове поле.
4. УГО, що містить основне поле і два додаткових, розділених на зони. Кількість зон не обмежено.

Примітки:

1. Знаками «*» позначені функції і мітки висновків елементів.

2. допускаються елементи, зображені сполученим способом, розділяти графічно лініями зв'язку, при цьому відстань між кінцями контурних ліній УГО і лініями зв'язку повинне бути не менш 1 мм (рис.4.2)

Рис.4.2

2.1.4. Виводи елементів поділяють на входи, виходи, двоспрямовані виводи і виводи, що не несуть логічної інформації.

Входи елемента зображують з лівої сторони УГО, виходи – із правої сторони УГО. Двоспрямовані виводи і виводи, що не несуть логічної інформації, зображують із правої або з лівої сторони УГО.

2.1.5. При підведенні ліній висновків до контуру УГО не допускається:

- проводити них на рівні сторін прямокутника;

- проставляти на них у контуру УГО стрілки, що вказують на напрямок інформації.

2.1.6. Допускається інша орієнтація УГО, при якій входи розташовують зверху, виходи – знизу (рис.4.3).

Рис.4.3

2.1.7. розміри УГО визначають:

по висоті:

- число ліній висновків,

- число інтервалів,

- число рядків інформації в основному і додатковому полях, розміром шрифту;

по ширині:

- наявністю додаткових полів,

- число знаків, що поміщаються в одному рядку усередині УГО (з урахуванням пробілів), розміром шрифту.

2.1.8. Співвідношення резервів позначень функцій, міток і покажчиків висновків в УГО, а також відстаней між лініями висновків повинні відповідати приведеним у додатку 5.

Мінімальна величина кроку модульної сітки М вибирається виходячи з вимоги мікрофільмування (ДСТ 13.1.002).

2.1.9. Напису усередині УГО виконують основним шрифтом за ДСТ 2.304.

При виконанні УГО за допомогою пристроїв висновків ЕОМ застосовують шрифти, що маються в них.

2.2. Позначення функцій елементів.

2.2.1. Позначення функцій або сукупності функцій (далі — функцій), виконуваних елементом, утворять із прописних букв латинського алфавіту, арабських цифр і спеціальних знаків, записаних без пробілів.

Кількість знаків у позначення функції не обмежено, однак варто прагнути до їхнього мінімального числа при збереженні однозначності розуміння кожного позначення.

2.2.2. Позначення функцій елементів приведені в табл.2.

Таблиця 4.2
Найменування		Позначення
	Буфер	BUF
	Обчислювач:	CP
	секція обчислювача	CPS
	обчислювальний пристрій	CPU
	Віднімувач	P-Q або SUB
	Дільник	DIV
	Демодулятор	DM
	Демультиплексор	DX
	Дешифратор	DC
	Дискримінатор	DIC
	Дисплей	DPY
	Інтерфейс периферійний програмувальний	PPI
	Інвертор, повторювач	I
	Компаратор	COMP
	Мікропроцесор	MPU
	Модулятор	MD
	Модифікатор	MOD
	Пам'ять	M
	Головна пам'ять	MM

Продовження таблиці 4.2
Найменування		Позначення
	Основна пам'ять	GM
	Швидкодіюча пам'ять	FM
	Пам'ять типу «first–in, first–out>	FIFO
	Постійний запам'ятовуючий пристрій (ПЗП):	ROM
	програмувальне ПЗП (ППЗП)	PROM
	ППЗП з можливістю багаторазового програмування (РЕПЗП)	RPROM
	Репрограмуеме ППЗП з ультрафіолетовим стиранням (РФПЗП)	UVPROM
	Оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП) з довільною вибіркою:	RAM
	ОЗП з довільною вибіркою статичне (СОЗП)	SRAM
	ОЗП з довільною вибіркою динамічне (ДОЗП)	DRAM
	енергозалежне ОЗП (ЕНОЗП)	NVRAM
	Асоціативний запам'ятовуючий пристрій	CAM
	Програмувальна логічна матриця (ПЛМ)	PLM
	Перетворювач Примітки: 1. Букви X і Y можуть бути замінені позначеннями інформації, що представляється, на входах і виходах перетворювача, наприклад:	X/Y
	аналоговий	або , або А
	цифровий	# або D
	двійковий	BIN
	десятковий	DEC
	двоїчно-десятковий	BCD
	восьмеричний	OCT
	шістнадцятирічний	HEX
	код Гріючи	GRAY
	семисегментний	7SEG
	рівень ТТЛ	TTL
	рівень МОП	MOS
	рівень ЕСЛ	ECL
	1. Допускаються позначення: цифрово-аналоговий перетворювач	DAC
	аналогово-цифровий перетворювач	ADC
	Приймально-передавач шинний	RTX
	Процесор	P
	Секція процесора	PS
	Регістр	RG
	Сдвиговий регістр n-розрядний	SRGn
	Суматор	або SM
	Лічильник	CTR
	лічильник n-розрядний	CTRn
	лічильник по модулі n	CTRDIVn
	Тригер	T
	Двоступінчастий тригер Примітка: Допускається не вказувати позначення функції при виконанні УГО тригерів	TT
	Помножувач	або MPL
	Підсилювач	> або 
	Пристрій	DEV
	Пристрій арифметично-логічний	ALU
	Пристрій пріоритету що кодує	HPRI
	Комутаціоний пристрій, електронний ключ	SW
	Шина	BUS або B
	Шифратор	OD
	Елемент затримки	DEL або ├──┤
	Елемент логічний:	>n або >=n
	«більшість»	>2
	«виключаюче АБО»	ENOR або =1
	«логічне І»	&
	Примітка: При виконанні УГО за допомогою пристроїв висновку ЕОМ допускається позначення функції «логічне І»
	«логічне АБО»	>1 або 1
	«n і тільки n»	=n
	«непарність»	2k+1 або 2K+1
	«парність»	2k або 2K
	Елемент монтажної логіки:
	«монтажне АБО»	1◊ 1¤
	«монтажне І»	&◊ &¤
	Елемент моностабільний, одновібратор с перезапуском
	без перезапуску
	Елемент нелогічний:	*
	стабілізатор, загальне позначення	*ST
	стабілізатор напруги	*STU
	стабілізатор струму	*STI
	Набори нелогічних елементів:
	резисторів	*R
	конденсаторів	*C
	індуктивностей	*L
	діодів	*D
	діодів із указівкою полярності	*D або *D>, *D або *D<
	транзисторів	*T
	трансформаторів	*TR
	індикаторів	за ДСТ 2.764
	запобіжників	*FU
	Комбінованих, наприклад, діодно-резисторних	*DR
	Елемент нестабільний, генератор:
	загальне позначення Примітка: Якщо форма сигналу очевидна, допускається позначення «G» без
	с синхронізацією пуску
	с синхронізацією останова по закінченню імпульсу
	с синхронізацією пуску й останова
	генератор серії з прямокутних імпульсів	Gn
	генератор з безперервною послідовністю імпульсів	GN
	генератор сигналів, що лінійно-змінюються	G/
	генератор синусоїдального сигналу	GSIN
	Елемент граничний, гістерезисний	або TH

2.2.3. Знак «*» проставляють перед позначенням функції елемента, якщо всі його виводи є нелогічними.

2.2.4. Допускається праворуч до позначення функції додавати технічні характеристики елемента, наприклад:

резистор опором 47 Ом – *R 47.

Затримку елемента вказують, як показано на мал.5.

Рис.5

Якщо ці дві затримки рівні, то вказують тільки одне значення:

Примітки:

1. Затримку, виражену в секундах або в одиницях, заснованих на кількості слів або бітів, можна вказувати як усередині контуру УГО елемента затримки, так і поза ним.

2. Допускається вказувати значення затримки десятковим числом: або DEL3, при цьому значення одиниці затримки повинна бути обговорена на поле схеми або в технічних вимогах.

3. В УГО елемента допускається опускати пробіл між числовим значенням і одиницею виміру, наприклад: RAM16K, 10нс, +5В.

2.2.5. При необхідності вказати складну функцію елемента допускається складене (комбіноване) позначення функції.

Наприклад, якщо елемент виконує кілька функцій, то позначення його складної функції утворене з декількох більш простих позначень функцій, при цьому їхня послідовність визначається послідовністю функцій, виконуваних елементом:

чотирьохразрядний лічильник з дешифратором на виході CTR4DC;

перетворювач/підсилювач двоїчно-десяткового коду в семисегментний код BCD/7SEG>.

Позначення складної функції елемента може також бути складене з позначення функції і мітки висновку, що пояснює це позначення функції, при цьому улучна висновку коштує перед позначенням функції, наприклад:

генератор прискореного переносу CPG;

регістр даних DRG;

селектор (пристрій селекції) SELDEV.

2.2.6. При використанні позначень функцій елементів, не встановлених сьогоденням стандартом, їх необхідно пояснювати на поле схеми.

2.3. Позначення висновків елементів

2.3.1. Виводи елементів підрозділяють на несущі і не несущу логічну інформацію.

Виводи, що несуть логічну інформацію, підрозділяють на статичні і динамічні, а також напрям і інверсні.

2.3.2. На прямому статичному висновку двійкова змінна має значення «1», якщо сигнал на цьому висновку в активному стані знаходиться в стані «логічна 1» (далі – LOG1) у прийнятій логічній угоді.

На інверсному статичному висновку двійкова змінна має значення «1», якщо сигнал на цьому висновку в активному стані знаходиться в стані «логічний 0» (далі – LOG0) у прийнятій логічній угоді.

На-прямому динамічному висновку двійкова змінна має значення «1», якщо сигнал на цьому висновку змінюється зі стану LOG0 у стан LOG1 у прийнятій логічній угоді.

На інверсному динамічному висновку двійкова змінна має значення «1», якщо сигнал на цьому висновку змінюється зі стану LOG1 у стан LOG0 у прийнятій логічній угоді.

2.3.3. Властивості висновків відповідно до пп. 2.3.1 і 2.3.2 позначають покажчиками (табл.3).

2.3.4. Покажчик нелогічних висновків не проставляють на висновках УГО елемента, якщо перед позначенням його функції проставлений знак «*» нелогічного елемента.

2.3.5. Функціональне призначення висновків елемента позначають за допомогою міток висновків.

Таблиця 4.3
Найменування		Позначення
		Форма 1	Форма 2
	Прямий статичний вхід
	Прямий статичний вихід
	Інверсний статичний вхід
	Інверсний статичний вихід
	Прямий динамічний вхід
	Інверсний динамічний вхід
	Статичний вхід із указівкою полярності
	Статичний вихід із указівкою полярності
	Динамічний вхід із указівкою полярності Примітка: до пп. 7-9. Указівки застосовуються у випадку, коли станові LOG1 відповідає менш позитивний рівень.
	Вивід, що не несе логічної інформації: зображений ліворуч
	зображений праворуч