1.3.2 Зміст курсового проекту і його обсяг

Курсовий проект містить текстову і графічну документацію.

Текстова документація включає наступні документи при обсязі (в аркушах):

титульний лист - 1;

завдання на проектування - 2;

пояснювальну записку - 30 - 35;

Графічна частина (формат А1) включає наступні документи:

Схему електричну структурну;

Схему електричну функціональну;

Схему електричну принципову (Специфікація міститься на електричній принциповій схемі або в пояснювальній записці).

Пояснювальна записка містить такі частини:

Уведення;

Призначення й область застосування проектованого виробу;

Огляд існуючих рішень і обґрунтування вибору прийнятого принципу побудови проектованого пристрою;

Розробка й опис структурних і функціональної електричної схем проектованого виробу;

Вибір і обґрунтування окремих вузлів, блоків і елементів;

Розрахунки з використанням математичних моделей і експериментальних матеріалів, що підтверджують працездатність проектованого виробу;

Розробка математичних моделей і опис електричної принципової схеми об'єкта проектування;

Розробка й обґрунтування джерела харчування проектованого пристрою;

Обґрунтування вибору й опис конструкції проектованого пристрою;

Висновок;

Додаток.

1.4. Порядок комплектування документів

Документація проекту комплектується в такій послідовності:

Титульний лист;

Завдання на проектування;

Технічне завдання;

Реферат;

Зміст;

Список використаних скорочень;

Основна частина;

Висновки і рекомендації;

Перелік посилань;

Додатка;

Креслення.

Усі документи приводяться до формату А4 згідно СТ СЭВ 159 -75 “Складання креслень” і брошуруються в папку, на лицьову сторону якої наклеюється копія титульного листа проекту.

1.5.1 Позначення конструкторських документів

Відповідно до вимог ДСТ 2.201.80 “Класифікація і позначення виробів і конструкторських документів”, СТ СЭВ 527-77 “Схеми електричні. Класифікація. Терміни і визначення”, усі документи, що складають комплект конструкторської документації, повинні мати позначення, що проводяться за наступною схемою:

Хгту 0915.01.Ххх.Хх,

де ХХХ - перші цифри залікової книжки, другі ХХ - код (шифр) документа відповідно до Дст. Наприклад,

ПЗ - пояснювальна записка;

ТЗ - технічне завдання;

Э1 - схема електрична структурна;

Э2 - схема електрична функціональна;

Э3 - схема електрична принципова;

СБ - складальне креслення;

ТБ - таблиці;

МЧ - монтажна схема;

РР - розрахунки;

1.5.2 Вимоги до виконання пояснювальної записки

2.1. Перелік літературних джерел повинний бути оформлений у відповідності зі стандартами.

2.2. У додатки до пояснювальної записки включають матеріали, що грають другорядну роль, — програми для ЕОМ, додаткові графіки, таблиці і т.п. На всі додатки повинні бути дані посилання в тексті записки.

2.3. Оформлення пояснювальної записки повинне відповідати стандартам до текстових документів (див. п.1.2).

2.4. Текст пояснювальної записки може бути видрукуваний на принтері або написаний від руки чорнилом або пастою на одній стороні стандартного листа білого папера формату 297х210 мм (А4). Розмір лівого поля — 25, правого — не менш 10 мм, верхнього і нижнього полів — не менш 20 мм. Текст пояснювальної записки (ПЗ) пишеться розбірливо, акуратно, без помарок і виправлень. Помилки, описки, графічні неточності необхідно акуратно підчистити. Ушкодження аркушів, помарки не допускаються.

2.5. Виклад змісту ПЗ повинне бути коротким, чітким, що виключає можливість суб'єктивного тлумачення і вестися від першої особи множинної особи, наприклад: «приймаємо», «вибираємо» і т.д. Такі вираження, як «я беру», «вважаю», «мені задане» і т.д., уживати не слід.

2.6. Скорочення слів у тексті і підписах під ілюстраціями, як правило, не допускається.

2.7. Літерним позначенням різних величин при першому використанні варто давати розшифровку. Значення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, необхідно приводити безпосередньо під формулою.

2.8. У записі обчислень по формулах приводяться тільки вихідна формула, вираження з підставленими значеннями й остаточний результат. Проміжні викладення виключаються.

2.9. Весь текст ПЗ розбивають на розділи і підрозділи. Розділи нумеруються арабськими цифрами в межах усієї ПЗ. Підрозділи варто нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу повинний складатися з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою.

Розділи і підрозділи ПЗ повинні мати змістовні заголовки (назви).

Назви розділів пишуться прописними буквами, назви підрозділів — рядковими (крім першої прописної). Якщо назва складається з двох або більш пропозицій, них розділяють крапкою. Наприкінці назви крапку не ставлять. Підкреслювати назви і переносити слова в них не допускається.

Кожен розділ ПЗ рекомендується починати з нового листа. Кожен пункт тексту записується з абзацу.

2.10. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами в правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці, на титульному листі число 1 не ставитися.

2.11. Всі ілюстрації іменуються малюнками, що нумеруються послідовно в межах роздягнула арабськими цифрами.

Малюнки варто виконувати чітко, тільки чорним чорнилом, пастою або тушшю.

Кожен малюнок може бути постачений змістовним написом. Підпису під малюнками і таблицями повинні бути короткими і пояснювати основний зміст. Підпис пишеться під малюнками в один рядок з номером. Рекомендується весь малюнок, що пояснює, матеріал приводити в підмалюночному тексті, а не користуватися вільним місцем на малюнку.

2.12. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в тексті. Посилання на раніше згадані ілюстрації і таблиці дають зі скороченням слів, наприклад; «див. мал. 1», «див. табл.1».

2.13. Графіки необхідно постачати координатною сіткою, що відповідає масштабності шкали (рівномірних або логарифмічної) по осях абсцис і ординат. Осі координат вичерчують суцільними лініями товщиною, приблизно, у два рази більшої, ніж товщина ліній координатної сітки, без стрілок на кінцях.

2.14. Числові значення масштабу шкал осей координат пишуть лівіше осі ординат і нижче осі абсцис.

2.15. При переносі таблиці на наступну сторінку голівку таблиці повторюють і над нею поміщають слова «Продовження табл.» із указівкою номера.

Таблиці повинні нумеруватися в межах роздягнула арабськими цифрами. Над лівим верхнім кутом таблиці поміщають напис «Таблиця» із указівкою порядкового номера таблиці. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: «Таблиця 2.4» — четверта таблиця другого розділу. Наприклад, посилання на таблицю: «Табл. 2.4».Якщо в ПЗ тільки одна таблиця, її не нумерують.

2.16. Формули вписують у ПЗ і нумерують у межах роздягнула арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, полягає в круглі дужки (наприклад: (3.4) і міститься по правому краї рядків тексту на рівні нижнього рядка формули, до якої він відноситься.

2.17. При посиланні в тексті на формулу необхідно вказувати її повний номер, наприклад: «у формулі (3.4)».

Значення символів і числових коефіцієнтів повинні приводитися безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Перший рядок починають зі слова «де» (двокрапка після нього не ставлять).

2.18. У перелік посилань включають усі використовувані джерела в порядку появи посилань на них у тексті ПЗ.

Іноземні роботи в списку літератури приводяться в тім же порядку, але наприкінці загального списку й в офіційній транскрипції.

При посиланні на джерело в тексті ПЗ необхідно приводити його порядковий номер у списку літератури, ув'язнений у квадратні дужки.

2.19. Додатки оформляються кожне з нової сторінки. Посередині пишуть «Додаток». Кожен додаток повинний мати змістовний заголовок. Два і більш додатки нумерують послідовно прописними буквами українського алфавіту, за винятком Г', Є, З, І, Ї. (Наприклад: «Додаток Б»).

2.20. Малюнки, таблиці і формули, поміщені в додатку, нумеруються арабськими цифрами в межах кожного додатка (наприклад: «Рис. П. А.2.» — другий малюнок першого додатка).