- •Лабораторний практикум
- •Фізична хімія
- •Передмова
- •Оформлення результатів вимірювань
- •Складання таблиць
- •Молярна електрична провідність водних розчинів
- •Побудова графіків
- •Розділ і термохімія
- •Лабораторна робота №1 визначення теплової сталої калориметра
- •Запис вимірювання температури під час досліду
- •Лабораторна робота №2 визначення теплоти гідратоутворення купрум (II) сульфату
- •Визначення теплоти нейтралізації сильної кислоти сильною основою у воді
- •Контрольні питання
- •Будова атома і молекули, електричні та оптичні властивості Рефрактометрія
- •Визначення рефракції речовини і встановлення його структури
- •Контрольні питання
- •Хімічна рівновага
- •Визначення залежності константи рівноваги від температури в гомогенній системі
- •Послідовність виконання роботи
- •Розрахунок рівноважних концентрацій речовин
- •Експерементальні данні
- •Контрольні питання
- •Розділ іv фазові рівноваги
- •Побудова та аналіз діаграм плавкості і3 простою евтектикою
- •Типи термопар
- •Визначення кристалізації речовини 3 розчину при низьких температурах
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №7 кристалізація бінарних сумішей (система NaNо3 – kno3)
- •Контрольні питання
- •Розділ V розчини
- •Лабораторна робота №8 розподіл речовини між двома рідкими фазами
- •Послідовність виконання роботи
- •Визначення ступеня асоціації оцтової кислоти в бензолі (чи хлороформі)
- •Вивчення процесу екстрагування
- •Контрольні питання
- •Кріоскопія, ебуліоскопія
- •Установка термометра Бекмана для кріоскопії.
- •Лабораторна робота №11 визначення молекулярної маси речовини кріоскопічним методом
- •Послідовність виконання роботи.
- •Визначення молекулярної маси речовини ебуліоскопічним методом (метод визначення молекулярної маси по Сиволобову)
- •Послідовність виконання роботи.
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Електрохімія
- •Водневий показник як кількісна характеристика кислотності-основності розчинів
- •Потенціометрія
- •Визначення рН буферних розчинів
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Хімічна кінетика
- •Вивчення швидкості йодування ацетону
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення швидкості інверсії цукру
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Підготовка до роботи поляриметра
- •Контрольні питання
- •Вивчення кінетики розчинення твердої кислоти у воді
- •Дифузія
- •Послідовність виконання роботи
- •Котрольні питання
- •Додатки
- •Значення деяких фундаментальних сталих
- •Знаки деяких математичних дій
- •Множники і префікси для утворення десяткових кратних і дольних одиниць
- •Густина води при різних температурах
- •Питома електрична провідність 0,01м розчину kСl при різних температурах
- •Інтегральна теплота розчинення солей, які утворюють кристалогідрати, при температурі 18°с.
- •Йонні електричні провідності при нескінченному розведені λ∞
- •Йонні електричні провідності при нескінченному розведені при температурі 25°c
- •Література
- •Періодична система елементів д. І. Менделєєва
Послідовність виконання роботи
Приготувати 20%-й розчин цукру. Для цього на технічних вагах відважити 10 г цукру, помістивши його в мірну колбу місткістю 50 мл, довести її обсяг до мітки водою. Якщо розчин мутний його потрібно отфільтрувать. Потім піпеткою відібрати в плоскодонну колбу 25 мл 4н. розчину HCl. Колбу занурити в термостат при 40ºC на 3-3,5 години.
Підготовка до роботи поляриметра
1). Знайти нульове положення аналізатора. Необхідна різкість зображення досягається висуванням окуляра й установкою джерела світла на відповідній висоті й відстані від поляризатора. Відлік по шкалі ведуть за допомогою ноніуса. Якщо при однаковій освітленості поля нуль шкали не збігається з нулем ноніуса, то різниця, тобто відлік по шкалі, у цьому випадку являє собою інструментальне виправлення αn. Знак виправлення вважають позитивним, якщо нуль ноніуса розташований у позитивному напрямку від нуля шкали. Дійсні кути обертання знаходять відніманням інструментального виправлення (з її знаком) з отриманих значень.
2). Для швидкого заповнення трубки без пухирців повітря, попередньо варто навчитися заповнювати її водою: трубку, тримаючи вертикально, заповнюють так, щоб утворився опуклий меніск, потім обережно збоку насувають покривне скло й нагвинчують притискну гайку. Наповнену трубку обтирають зовні фільтрувальним папером, звернувши особливу увагу на чистоту, сухість і прозорість стінок, що закривають кінці трубки, і поміщають у жолобок поляриметра в крайнє положення, найближче до окуляра.
До 25 мл розчину цукру, що залишились додають 25 мл розчину кислоти заданої концентрації 4н. Момент зливання кислоти з розчином цукру відзначити (з точністю до 1 хв) як момент початку реакції. Суміш негайно ретельно перемішують і швидко вливають у добре вимиту поляриметричну трубку, попередньо ополіснувши її невеликою кількістю досліджуваного розчину. При наповненні трубки потрібно стежити за тим, щоб у неї не потрапило повітря, тому що пухирці повітря викликають у полі зору появу темних плям.
Враховувати значення варто тільки після одержання чіткого зображення шкали й поля зору при обертанні відповідної муфти на зоровій трубці поляриметра.
Кут обертання визначається по напівтіньовому положенню поляриметра через різні проміжки часу від початку реакції. Чим більше концентрація каталізатора (кислоти), тим частіше варто відраховувати кути обертання, постійно збільшуючи проміжки часу зняття показників. Наприклад, з каталізатором 4н розчину HCl варто виконати 2-3 виміра через 3хв, 1-2 виміра через 5хв, 1-2 виміра через 10хв і т.д. Усього варто зробити 10-12 визначень, при цьому записати показання шкали приладу й відповідний йому час за годинником (всі визначення варто проводити по можливості швидко).
Після
всіх вимірів варто визначити кут
,
що відповідає кінцю реакції розчину,
що перебуває в термостаті, попередньо
остудивши його до кімнатної температури.
Оскільки кислота руйнує металеву оправу поляриметричної трубки, необхідно негайно ж після закінчення досліду трубку промити ретельно дистильованою водою й висушити.
Отриманий
у такий спосіб граничний кут (кінцевий)
кут обертання
буде негативним, тому що в розчині
перебувають глюкоза й фруктоза, що
викликають ліве обертання. Усякий
проміжний кут обертання визначається
тим, що в розчині містяться всі три
речовини.
Припустимо, що в момент t1 залишилася непроінвертованой частка цукру y1. Кут обертання визначається цією часткою й дорівнює α0 y1. З іншого боку, частка продуктів інверсії становить
1
- y1.
Наприкінці реакції кут обертання цих
продуктів був би дорівнює
,
а в моментt1
він дорівнює
(1
- y1).
За властивістю адитивності кут обертання в момент t1 дорівнює:
α1=
α0
y1+
(1
- y1),
звідки y1=
.
Аналогічно
в момент t2:
y2=
.
Очевидно, концентрація непроінвертованного цукру в момент t1 і t2 дорівнює сy1 і сy2. Тому на підставі рівняння (7.8)
Якщо покласти α1= α0 при t1= 0 і α2 = αt при t2= t1,то
(7.18)
Формулою (7.18) варто користуватися для розрахунку k. Всі кути вводять із інструментальним виправленням у випадку, коли вона перевищує 0,2º. Результати спостережень звести в таблицю 7.3.
Температура досвіду, ºC _____________
Інструментальне виправлення α n_______________
Початковий кут обертання α0 ________________
Момент змішування _______год________хв
Концентрація HCl _____________
Таблиця 7.3
|
№ вимірювання |
Час астрономічний |
Час від початку реакції t,хв |
Знайдений
кут,
|
Кут αt з урахуванням похибки |
|
lg( |
k |
kcp |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
За
результатами досвіду обчислити константу
швидкості реакції при даній температурі
для кожного моменту, крім t = 0
і t =
.
Кут
α0,
що
відповідає моменту початку реакції,
практично визначити не вдається, тому
що від початку реакції до першого виміру
проходить значний час, тому α0
визначається
екстраполяцією. На міліметровому папері
побудувати графік у координатах
lg(
) – t
(рис 7.2) і екстраполяцією отриманої лінії
до t = 0 визначити lg(
), а потім розрахуватиα0.
t, хв.
Рис.7.2.
Графік зміни швидкості реакції в часі,
lg(
)
= f(t).
Обчислити константу швидкості реакції при даній температурі для кожного моменту часу й розрахувати kcp ; обчислити, за який час інверсія пройде на 50%.
П
обудувати
графік lg(
)
= f(t), що характеризує зміну швидкості
реакції в часі.
