- •Лабораторний практикум
- •Фізична хімія
- •Передмова
- •Оформлення результатів вимірювань
- •Складання таблиць
- •Молярна електрична провідність водних розчинів
- •Побудова графіків
- •Розділ і термохімія
- •Лабораторна робота №1 визначення теплової сталої калориметра
- •Запис вимірювання температури під час досліду
- •Лабораторна робота №2 визначення теплоти гідратоутворення купрум (II) сульфату
- •Визначення теплоти нейтралізації сильної кислоти сильною основою у воді
- •Контрольні питання
- •Будова атома і молекули, електричні та оптичні властивості Рефрактометрія
- •Визначення рефракції речовини і встановлення його структури
- •Контрольні питання
- •Хімічна рівновага
- •Визначення залежності константи рівноваги від температури в гомогенній системі
- •Послідовність виконання роботи
- •Розрахунок рівноважних концентрацій речовин
- •Експерементальні данні
- •Контрольні питання
- •Розділ іv фазові рівноваги
- •Побудова та аналіз діаграм плавкості і3 простою евтектикою
- •Типи термопар
- •Визначення кристалізації речовини 3 розчину при низьких температурах
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №7 кристалізація бінарних сумішей (система NaNо3 – kno3)
- •Контрольні питання
- •Розділ V розчини
- •Лабораторна робота №8 розподіл речовини між двома рідкими фазами
- •Послідовність виконання роботи
- •Визначення ступеня асоціації оцтової кислоти в бензолі (чи хлороформі)
- •Вивчення процесу екстрагування
- •Контрольні питання
- •Кріоскопія, ебуліоскопія
- •Установка термометра Бекмана для кріоскопії.
- •Лабораторна робота №11 визначення молекулярної маси речовини кріоскопічним методом
- •Послідовність виконання роботи.
- •Визначення молекулярної маси речовини ебуліоскопічним методом (метод визначення молекулярної маси по Сиволобову)
- •Послідовність виконання роботи.
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Електрохімія
- •Водневий показник як кількісна характеристика кислотності-основності розчинів
- •Потенціометрія
- •Визначення рН буферних розчинів
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Хімічна кінетика
- •Вивчення швидкості йодування ацетону
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення швидкості інверсії цукру
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Підготовка до роботи поляриметра
- •Контрольні питання
- •Вивчення кінетики розчинення твердої кислоти у воді
- •Дифузія
- •Послідовність виконання роботи
- •Котрольні питання
- •Додатки
- •Значення деяких фундаментальних сталих
- •Знаки деяких математичних дій
- •Множники і префікси для утворення десяткових кратних і дольних одиниць
- •Густина води при різних температурах
- •Питома електрична провідність 0,01м розчину kСl при різних температурах
- •Інтегральна теплота розчинення солей, які утворюють кристалогідрати, при температурі 18°с.
- •Йонні електричні провідності при нескінченному розведені λ∞
- •Йонні електричні провідності при нескінченному розведені при температурі 25°c
- •Література
- •Періодична система елементів д. І. Менделєєва
Оформлення результатів вимірювань
Дані дослідів і одержані результати розрахунків подаються у вигляді таблиць і графіків. Графіки служать для ілюстрації чи перевірки теоретичних рівнянь. Ними користуються також для складання емпіричних рівнянь у тих випадках, коли неможливо застосувати аналітичні. Таблиці обов'язково повинні мати назви і підписи, що містять короткий і точний їх опис.
Складання таблиць
Всі вимірювання містять щонайменше дві змінні, одну з яких обирають як незалежну (у дослідах її задають як аргумент х), а інші (інша) є залежними (функції у, z і ін.)
В таблиці аргумент і функції повинні стояти в одному рядку, а кожне їх значення у своєму стовпці. Стовпець повинен мати заголовок, що вказує назву й одиницю вимірювання приведеної в ньому величини. За незалежні змінні приймають такі величини, як час, температура, тиск, концентрація і т.п. При складанні таблиці значення аргументу і відповідних функцій розташовують у порядку зростання чи зменшення. При заповненні таблиці значення повинні бути розташовані так, щоб коми, що відокремлюють десяткові знаки, були розташовані в кожнім стовпці на одній вертикалі.
Кожне число у таблиці повинне містити не більше і не менше значущих цифр, чим дозволяє точність досліджених даних. Числа, отримані як середнє з декількох досліджених даних чи розрахунковим шляхом, варто округляти так, щоб остання цифра в числі була першою сумнівною цифрою.
Як зразок оформлення, наведено табл.1 і 2:
Таблиця 1.
Молярна електрична провідність водних розчинів
калію хлориду при 25 °С
|
Число молів |
Питома електрична провідність æ, См·м-1 |
Молярна електрична провідність , См·м2·моль-1 | |
|
в 1 л |
в 1 м3 | ||
|
1 0,1 0,01 0,001 0,0001 |
103 102 10 1 10-1 |
11,1900 1,2890 0,1413 0,014690 0,001489 |
0,01119 0,01289 0,01413 0,01469 0,01489 |
Таблиця 2.
Дані для визначення константи швидкості k реакції омилення
оцтоетилового етеру в кислому середовищі при 25°С
|
t, c |
Vt, см3 лугу |
V - Vt, см3 |
t – t0, c |
k·10-4,c -1 |
|
339 = t0 |
26,34 |
13,47 = V0 |
0 |
- |
|
1242 |
27,80 |
12,01 |
903 |
1,27 |
|
2745 |
29,70 |
10,11 |
2406 |
1,19 |
|
4546 |
31,81 |
8,00 |
4207 |
1,24 |
|
|
39,81= V |
0 |
|
- |
Іноді результати експерименту оформлюють у вигляді так званного висновку, тобто двопараметричної таблиці. Наприклад:
Таблиця 3.
Густина розчинів фосфорної кислоти у воді при 20 °С.
|
Концентрація Н3Р04, % |
0 |
10 |
20 |
30 |
40 |
|
Густина, кг/м3 |
998,2 |
1053,2 |
1113,4 |
1180,5 |
1254,0 |
При округленні чисел слід дотримуватися наступних правил:
якщо перша цифра, що відкидається, менше п'яти, то останню цифру залишають незмінною (12,345 округляють до 12,3);
якщо перша цифра, що відкидається, більше чи дорівнює п'яти, а наступні цифри більше нуля, то останню цифру збільшують на одиницю (12,367 округляють до 12,4; 12,352—до 12,4);
якщо цифра, що відкидається, дорівнює п'яти, і за нею випливають тільки нулі, то число округляють до найближчого парного значення (12,350 округляють до 12,4; 12,450 - до 12,4).
У всіх цих прикладах передбачалося, що сумнівною є перша цифра за комою.
В цілих числах цифри, що випливають за першою сумнівною, замінюють нулями (наприклад, швидкість світла у вакуумі = 299 792 500 м/с).
Інтерполяцією називають визначення значення функції, що знаходиться між виміряними її значеннями; вона може бути аналітичною чи графічною.
Тоді, коли без великої похибки можна вважати, що функція у лінійно змінюється між двома сусідніми значеннями х, для інтерполяції використовують метод пропорційних частин. Функцію у, що відповідає даному значенню аргументу х, що лежить між двома табличними значеннями x1 , у1 і х2 , у2 обчислюють за формулою:
![]()
![]()
У загальному випадку слід скласти емпіричне рівняння у = f(x) за виміряним значенням у і по цьому рівнянню обчислити шукане значення у.
Досить часто використовують надійний графічний спосіб. За табличними даними креслять на міліметровому папері криву у= f (х) у масштабі, що дозволяє врахувати останню значущу цифру вимірюваної величини. По кривій знаходять значення у, що відповідає будь-якому значенню х.
Екстраполяцією називають значення у, яке відповідає деякому х, що лежить поза межами досліджених даних; екстраполяція може бути аналітичною і графічною. Точність екстраполяції (особливо при значному її інтервалі) невелика, однак, у деяких випадках постулюють чи теоретично обґрунтовують застосування цього способу.
