3.2.8. Визначення водопоглинання тканини

Водопоглинання тканини характеризується кількістю води, яку може поглинути тканина за певний час.

Водопоглинання (В_п) розраховують за формулою (3.12), %:

, (3.12)

де В_п ─ водопоглинання;

g_пс ─ маса повітряно-сухої тканини;

g_в ─ маса зволоженої тканини.

Для визначення водопоглинання шматочок тканини розміром 4 х 4 см опускають на 10 хв. у посудину з дистильованою водою. Потім виймають зразки і віджимають 30 с. Для цього вологу тканину кладуть на три листки фільтрувального паперу, накривають зверху трьома листками такого ж паперу і кладуть вантаж з розрахунку 10 г/см².

3.2.8. Визначення водотривкості тканини (водоопірності)

Визначають водотривкість трьох зразків тканин різного призначення за допомогою пінетрометра. З будовою приладу та методикою роботи на ньому студентів ознайомлено.

Мірою водотривкості є висота стовпчика води за шкалою, яка відповідає появі перших трьох крапель води на зовнішній поверхні тканини.

3.2.9. Визначення повітропроникності тканини

Повітропроникність тканини характеризують кількістю повітря, яке проходить через зразок певної площі за певний час за умови заданого перепаду тиску. Показник визначається на приладі УПВ-2. З будовою приладу та методику роботи на ньому студентів ознайомлено.

Якщо перепад тиску р = const, то коефіцієнт повітропроникності (П_р) розраховують за формулою (3.13), дм³/м²с:

, (3.13)

де V─ кількість повітря, що пройшло через тканину, дм³;

S ─ площа, м²;

t ─ тривалість досліду, с.

Визначити й порівняти коефіцієнти повітропроникності трьох тканин різного призначення.

Контрольні питання

1. Які чинники впливають на формування асортименту текстильних товарів?

2. Чим відрізняється промисловий асортимент текстильних виробів від торговельного асортименту?

3. Що таке якість текстильних товарів? Які чинники впливають на їх якість?

4. На які групи поділяються показники якості текстильних виробів?

5. Назвіть основні методики визначення якості текстильних товарів.

Лабораторна робота №4 експертиза гардинно-тюлевих товарів

Мета роботи – ознайомитися з асортиментом гардинно-тюлевих товарів, показниками їх якості, а також вивчити методики проведення експертизи цих товарів.

2. Стислі теоретичні відомості

Гардинно-тюлеві полотна – це легкі, прозорі, сітчасті полотна з різноманітними візерунками (тюль гардинний) або без них (тюль гладкий). Гардинно-тюлеві полотна виготовляються на тюлевих, гардинно-човникових, гардино-в’язальних, утоков’язальних та основов’язальних машинах. Сировиною для виробництва цих полотен є: бавовняна пряжа, капронові, лавсанові й віскозні комплексні нитки, деякі види текстурованих синтетичних ниток (белан, мелан, мерон та ін.), віскозна й змішана пряжа. Зазначені види сировини повинні бути стійкими до тривалої дії світлопогоди, багаторазового прання, підвищеної температури. За обробкою гардинно-тюлеві полотна бувають вибіленими (з хімічним та оптичним вибілюванням), гладкофарбованими, вибивними. Розглянемо особливості будови та зовнішнього вигляду окремих видів цих полотен.

Полотно тюлеве (гладкий тюль) – це сітчаста прозора тканина з ромбоподібними або шестигранними чарунками, що нагадують бджолині стільники. Щільність (кількість чарунок на 1м²) може бути від 20 до 100.

Виготовляють гладкий тюль на тюлевих машинах з двох систем ниток – основних й утокових. Утокові нитки зміщені відносно основних (поздовжніх) на 40-50°. У процесі в’язання утокові нитки обвивають основні, при цьому одна частина утокових ниток спрямована зліва направо, а друга – справа наліво. У результаті цієї взаємодії основних та утокових ниток утворюється сітчасте полотно з однаковими за розмірами чарунками. Ширина полотна – 70-180 см.

Високим попитом у населення користується тюль з лавсанових і капронових комплексних ниток з невеликими чарунками. Використовують тюль гладкий переважно для виготовлення фіранок, накидок, покривал, а також для оздоблення білизни, головних уборів та інших виробів.

Гардинний тюль – прозора візерунчаста тканина з односторонніми або двосторонніми малюнками рослинного, геометричного або тематичного орнаменту. Його виготовляють на багаточовникових гардинних машинах із трьох систем ниток: основних, утокових і візерункових (візерункотвірних). Візерункові нитки розміщуються паралельно основним або зигзагоподібно, утворюючи одночасно й фон, і малюнок, який закріплюється утоковими нитками. Полотна даного типу можуть мати прості, подвійні, комбіновані, двониткові й ажурні переплетення. Найбільш поширеними з них є: філейні з квадратними, тюлеві з шестигранними та муслінові з прямокутними чарунками. Гардинний тюль виробляється переважно з кардної та гребінної крученої пряжі. Крім цього, для утокових ниток можуть використовуватися лавсанові комплексні нитки, а для візерункових – віскозні. Ширина цих полотен від 80 до 300 мм. За видом обробки вони бувають вибіленими, гладкофарбованими й багатоколірними (пістрявов’язаними).

Полотно утоков’язане виготовляють на утоков’язальних машинах з трьох систем ниток: основних, утокових і візерункових. При цьому основні нитки утворюють поздовжні ланцюжки, а утокові розміщуються між остовами петель і протяжками петель цих ланцюжків, з’єднуючи їх між собою. Внаслідок цього утворюється фон полотна з великими чарунками. Візерункові нитки укладаються щільно в петлі основи поруч з утоковими нитками, перетинаючи їх і утворюючи характерний візерунок на чарунках. При використанні більш товстих візерункових ниток (бавовняних, лавсанових, віскозних тощо) можна отримувати рельєфні полотна з різноманітними візерунками. Ширина цих полотен 80-235 см.

Полотно гардиннов’язане виготовляється на гардинов’язальних машинах з двох систем ниток – основних і візерункових. Основні нитки утворюють поздовжні петельні ланцюжки, а візерункові з’єднують їх між собою. У результаті цього утворюється фон полотна і візерунок, в якому укладка візерункових ниток більш щільна, ніж у фоні. Завдяки наявності в гардинов’язальних машинах жаккардового апарата отримані на їх основі полотна мають більш складний візерунок порівняно з утоков’язаними полотнами. Разом з тим утоков’язальні машини більш продуктивні, а тому більш поширені, ніж гардинов’язальні.

Полотно гардинне основов’язане виготовляють на високопродуктивних основов’язальних машинах 36-48 класу, які дозволяють переробляти найтонші текстильні нитки (5-1,67 текс). Це найбільш популярна й перспективна група гардинних полотен, яка за рівнем художньо-естетичного оформлення та інших споживних властивостей помітно відрізняється від розглянутих вище типів полотен аналогічного призначення. Ці полотна виробляються в основному з поліефірних комплексних ниток лінійної густини 8,3-7,1 текс для ґрунту та 16,7-14,3 текс для візерунка. Причому малюнок може бути рослинного або геометричного орнаменту. Полотна за фактурою можуть бути гладкими, рельєфними та ворсованими, а за основною обробкою – вибіленими, гладкофарбованими й пістрявов'язаними (з двоколірними та багатоколірними візерунками). Ширина їх 150 і 300 см.

Крім тонких гардинних основов’язаних полотен, що виготовляються на багатогребінчастих машинах високого класу, промисловістю освоєно випуск більш товстих і щільних полотен, які виготовляються з бавовняної та бавовняно-лавсанової пряжі на жаккардових рашель-машинах 18 класу. На цих машинах використовуються три ґрунтові гребінки, які утворюють філейний ґрунт, й одна жаккардова, яка утворює візерунок.

Обмежено випускаються також вишиті гардинні полотна. Вони відрізняються оригінальністю зовнішнього оформлення, але мають високу собівартість, що обмежує сферу їх застосування.

Враховуючи умови експлуатації виробів з гардинно-тюлевих полотен, до них ставляться деякі специфічні вимоги, а саме: вони повинні бути добре вибіленими, рівномірно пофарбованими й апретованими; мати стійкі й високостійкі забарвлення до дії світла та мильно-содових розчинів; їх усадковість після прання не повинна перевищувати 10 %.